Є півтора року на підготовку: що робити Україні відразу після того, як війна зупиниться по лінії фронту

Російський "великий літній наступ" провалився. Так, ми відступаємо, так, противник малює графіки із тим, що швидкість просування збільшилась, так, наша армія знаходиться не в ідеальному стані, і тут величезна заслуга окремих дуболомів на різних щаблях військового управління і політичного керівництва, яке вважає, що воно хоч трошки компетентне у справах війни.

Путін розуміє, що він не може перемогти українську армію зараз, ці зранені побиті бульдоги ще готові вчепитись в кадик кремлівському карлику. Армію треба розвалити, а для цього потрібне перемир'я.

Тому зараз з усіх боків несуться розповіді про готовність карлика до перемовин. Все це органічно лягає на бажання Трампа найшвидше забути про українське питання. І слава Богу, що в США йому не дадуть змоги це зробити ані республіканці, ані демократи, які, не маючи внятної позиції щодо внутрішнього порядку денного США, концентруються на проблемах зовнішніх.

Тож як би карлик і його вірні падавани не намагались зараз тиснути на Україну щодо ухвалення формули "мир за території", Україна може спокійно дотиснути перемир'я на умовах "зупиняємось там, де є".

І концентруватись ми маємо не на тому, як досягти перемир'я, а що ми робимо далі? Перевибори, срач на тему, хто у чому винен — це все зрозуміло. Від цього нікуди не дітись. Але що ми будемо мати за рік:

1. Чи не передумають європейські партнери нас захищати?
2. Чи не розвалиться армія через непродуману демобілізацію?
3. Чи є в нас лідер, який реально розбирається у військових загрозах, які нас чекають за два роки у найкращому випадку?
4. Чи є хоч якісь перспективи відбудувати ВПК і щоб наші снаряди гарно літали не тільки в уявах Германа Сметаніна. Взагалі, я б цього хлопця мобілізував у мінометку, щоб коло карми замкнулось.
5. Чи зможе запрацювати економіка, чи в нас досі буде "гетьманцевщина", де бізнес будуть сприймати як дойних биків, коли й молока немає, і задр…ють до смерті.

Одним словом, питання не в перемир'ї, а в тому, що робити далі, бо в нас буде максимум півтора роки, щоб підготуватись до нової війни.

Наше покоління приречене воювати, і закінчимо ми ці війни на розвалинах Кремля, що палає.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело