Звичайний на вигляд — королівський всередині: пенсіонери перетворили свій будинок на витвір мистецтва

Звичайний таунхаус приховує всередині себе один із найнезвичайніших інтер'єрів у регіоні, якому можуть позаздрити найдорожчі замки, пише The Mirror.

Коли пара переїхала в цей будинок, то він здався їм нудним.

"Багато оригінальних елементів було знесено, але деякі деталі інтер'єру залишилися, наприклад, панельні двері та одна-дві декоративні речі, тому я просто подумала: "Ну, давайте прикрасимо його, бо він такий нудний"", — пригадує Ройстон.

Джонс, описуючи свою любов до величних інтер'єрів, каже, що це в нього в крові. Він був небажаною дитиною в сім'ї і довго нічого не знав про своє походження. Пізніше він з'ясував, що його предки були завзятими будівельниками в XVII столітті.

"Вони побудували цілу купу особняків та іншого в Кардіганширі, звідки я родом, і я думаю, що такі речі просто передаються у спадок. Я завжди любив архітектуру та інтер'єри, особливо неокласичні пізньогеоргіанські величні будинки 1760-1800 років, і я думаю, що все почалося саме так".

Другий фактор — творча кар'єра. Джонс і Грей прославилися як творці копій кімнат і помешкань у масштабі 1:8 для королівських сімей, дипломатів і багатої еліти.

Досвід подружжя у створенні моделей за вишуканими і складними стандартами привернув таких клієнтів, як лорд Ротшильд і родичі принцеси Діани, сім'я Спенсер. Багато з цих проєктів вимагали не місяців, а років кропіткої праці.

"Я за вдачею терпляча, але була одна конкретна частина кімнати з куполом, яку ми повинні були відлити зі скловолокна, і це був справжній кошмар. Ми робили це три або чотири рази, і це зайняло дуже багато часу. Але ми повинні були зробити все правильно, для нашого власного задоволення, а також, що найважливіше, для клієнта, на якого ми працювали. Це просто частина нас, розумієте, якщо щось потрібно переробити, ми просто робимо це", — каже Фіона.

Що стосується їхнього будинку, то Грей вважає, що натхнення для їхнього будинку має своє коріння.

"Ми ретельно вивчили роботи архітектора 18 століття Джеймса Вайатта, а також сучасних архітекторів 18 століття, тож маємо дуже великий фотоархів, що охоплює весь цей період. У пошуках натхнення для дизайну ми звертаємося саме туди — до нашого архіву".

Ройстон створює приголомшливо складні гіпсові прикраси з панелями і розетками, карнизами і розписами для стель — незважаючи на те, що художник зізнається, що "не дуже добре ладнає з висотою".

"Але загалом це так весело і так приємно робити, що ти просто захоплюєшся, не турбуєшся про свою затерплу шию, а просто продовжуєш працювати", — каже Ройстон.

За його словами, для отримання ідеального результату все має бути точно виміряне і симетрично розміщене на стелі, в тому просторі, який є.

"А коли дизайн з'єднує різні елементи, потрібно постаратися зробити з'єднання максимально непомітним. Вся справа в математичній точності, наскільки це можливо, насправді", — наголосив він.

Вироби для ліпнини виготовляють із суміші гіпсу, формованих елементів і навіть картону, а Ройстон змішує фарбу, щоб отримати потрібний колір. На кожну стелю або стіну може піти від трьох до п'яти тижнів, залежно від кількості деталей, включених у дизайн. Більшість елементів дизайну потім кріпляться за допомогою клею ПВА або UHU.

"Карнизи і фризи — це найскладніше, вони завжди займають багато часу через усю складність ліпнини і деталей, як-от листя і урни — всі ці прикраси потрібно відлити, висушити і приклеїти", — пояснив Ройстон.

Джонс зазначив, що Фіона займається складнішими деталями:

"Вона займається литтям. Вона дуже хороша в цьому, вона просто геній. Я не займаюся литтям, я просто ліплю прикраси, а вона їх створює. І це займає стільки часу, скільки потрібно. А потім потрібно дати їм висохнути. Це найнудніша частина. Це займає пару днів, іноді два або три".

Натомість жінка додала:

"Я просто сиджу і роблю ці прикраси, в деяких випадках сотні штук, і починаєш думати: "Ну, коли ж я це закінчу?" Але, знаєте, кінцевий результат завжди вартий усіх цих повторюваних зусиль, і все це просто частина проекту".

Парі залишилося доробити ще одну кімнату, але через проблеми з конденсатом вони вирішили, що кухня і ванна кімната не вписуватимуться в атмосферу величного маєтку, що панує в усьому іншому будинку.

Раніше Фокус писав, що подружжя купило 100-річну будівлю школи, не оглядаючи її, і перетворило її на свій будинок.

Ми також розповідали, що господарі перетворили свій будинок на "Парк Юрського періоду".