В Україні найменшими птахами є золотомушки – вони важать усього від 5 до 7 грамів. Для порівняння, звичайний горобець важить приблизно 25 грамів. Про особливості цих пташок розповіла УНІАН львівська орнітологиня Ганна Кузьо.
У нашій країні зустрічаються два види золотомушок – жовточуба (Regulus regulus) і червоночуба (Regulus ignicapilla). Обидві вони схожі за розміром і способом життя, але відрізняються забарвленням голови та характером співу.
За словами Кузьо, золотомушкам необхідні хвойні ліси для існування та гніздування. Найчастіше їх можна спостерігати в Карпатах і на Поліссі, де поширена жовточуба золотомушка. Червоночуба занесена до Червоної книги України і трапляється значно рідше – вона гніздиться лише в Карпатах та у Криму.
Водночас у європейському масштабі червоночуба золотомушка не належить до рідкісних видів. Згідно з даними моніторингу, її чисельність у Європі зростає, тоді як популяція жовточубої поступово скорочується.
В Україні цих пташок зазвичай можна зустріти біля ялин. Проте наприкінці літа, під час міграції, вони часто трапляються і в кущах серед полів.
Раціон золотомушок складається з дрібних безхребетних. Вони поїдають комах, павуків і личинок, яких шукають у хвої, дістаючи їжу тоненьким дзьобом з-поміж гілочок.
Дослідники зазначають, що спів червоночубої золотомушки настільки тонкий і високочастотний, що його не завжди чують навіть досвідчені орнітологи. Через це чисельність виду в окремих обліках може бути заниженою. Жовточуба пташка звучить інакше – її голос нижчий і ритмічніший, що полегшує спостереження.
Особливістю золотомушок є швидкий обмін речовин через маленький розмір. Узимку вони змушені харчуватися практично безперервно, адже за добу з’їдають стільки ж їжі, скільки самі важать. Орнітологи підрахували, що взимку понад 97% часу ці пташки витрачають на пошуки їжі, інакше не витримали б холодної ночі.
Зовні та за манерою польоту золотомушки можуть нагадувати метеликів, адже зависають біля краю гілочок. Через мініатюрні розміри й особливий політ їх часто називають українськими “колібрі”.
Згідно з Енциклопедією мігруючих видів диких тварин України, виданою у 2018 році, наша країна налічує від 40 до 65 тисяч пар жовточубих золотомушок. Натомість чисельність червоночубої становила не більше ніж 400 пар, з яких близько половини гніздилися в Криму. Водночас точну кількість визначити складно.
Ці птахи мають і давні українські народні назви. У книзі зоолога Миколи Шарлеманя 1928 року золотомушок згадують як “сичик”, “ксьондзик”, “золотоголовок” та “златоглава”.
Нове дослідження показало, що у 5% диких птахів п'яти поширених видів в Австралії спостерігається невідповідність між статевими хромосомами (ДНК) та фізичними статевими органами. Це перше систематичне дослідження такого явища, яке свідчить, що “зміна статі” у птахів є значно поширенішою, ніж вважалося раніше. Вчені припускають, що це може бути природним явищем, але не виключають впливу хімічних забруднень або інших факторів.