Що стоїть за позовом Орбана на захист заморожених російських активів

Уряд Угорщини, який від початку повномасштабного вторгнення РФ створював перепони для Брюсселя в підтримці України, цього разу спрямував свої зусилля на долю російських активів.

Йдеться про резерви російського Центробанку на суму понад $200 млрд, заморожених у європейських депозитаріях, які щороку приносять $3–5 млрд доходу.

У 2024 році лідери ЄС вирішили спрямувати 99,7% цих доходів до Європейського фонду миру (ЄФМ) для використання на допомогу Україні.

Угорський уряд, який вважають чи не найбільш дружнім до Кремля урядом ЄС, намагається поставити під сумнів легітимність такого підходу.

І тепер Будапешт подав позов до Суду ЄС проти Європейського фонду миру та Ради ЄС через рішення щодо російських активів.

Про деталі вимог уряду Орбана і небезпеку цього позову читайте в статті аналітикині Центру Дністрянського Софії Косаревич Орбан бореться за вето: чи вдасться заблокувати схему фінансування України.

Далі – стислий її виклад.

Що вимагає Угорщина?.

26 лютого 2025 року керівний комітет Європейського фонду миру ухвалив рішення, що майже весь другий транш доходів від управління замороженими активами Центрального банку РФ буде спрямовано на підтримку України – зокрема, на військову допомогу.

З огляду на те, що Угорщина не брала участі у фінансуванні цього траншу, вона не могла брати участі в голосуванні щодо його використання.

Натомість аргумент Угорщини полягає в тому, що держава мала право участі у голосуванні незалежно від того, чи зробила фінансовий внесок у конкретний транш.

Тим самим Будапешт стверджує, що його позбавили права голосу без юридично достатньої підстави, а отже – порушили як основні інституційні гарантії, так і сам баланс механізму прийняття рішень у сфері безпекової політики.

Формально позов стосується саме рішення комітету від 26 лютого, однак фактично він має потенціал підірвати всю архітектуру використання доходів російських активів для підтримки України, яку створив Регламент 2024 року.

Позов Угорщини – це більше ніж просто юридична суперечка: він кидає виклик самим засадам "суверенітету" окремих держав-членів у рамці Спільної зовнішньої та безпекової політики.

Якщо Суд ЄС відхилить позов, Європейський фонд миру отримає ще більше легітимності, а практика використання заморожених активів утвердиться.

У разі ж задоволення позову з'явиться не лише прецедент, а й потреба перегляду самих процедур фінансування підтримки України.

Це стане випробуванням для європейської єдності – надати стратегічну допомогу, використовуючи кошти агресора і при цьому зберегти довіру, законність і засади демократичності серед країн-членів.

І це однозначно може підірвати подальші зусилля України та її союзників із конфіскації російських активів.

Докладніше – в матеріалі Софії Косаревич Орбан бореться за вето: чи вдасться заблокувати схему фінансування України.