Телеграм як медіа, ШІ-дезінформація, активні заходи Кремля й російський прапор над Венецією
Середа, 10 вересня 2025 року
Привіт. На зв’язку редактор текстів «ДМ» Євген Бриж і вся наша команда, яка продовжує працювати попри всі складнощі. Ділюся новинами й текстами, які вам не слід пропускати.
Що робити з телеграмом
У барбершопі, в який я ходив до повномасштабки, на столику лежали різні англомовні журнали, щоб відвідувачі могли погортати щось в очікуванні майстра. Здається, був там і Forbes. Я колись узяв один примірник — а він виявився торішнім. Тобто лежав там багато місяців — просто для статусу, як елемент інтер’єру.
Це гарна метафора для моїх часом песимістичних прогнозів долі якісних медіа. Зараз час соцмереж, і про епоху повернення до вдумливого читання не йдеться. Тому якісним медіа бракує читачів, дехто закривається або йде в онлайн-гетто, де бореться за тисячі відвідувань, тоді як телеграм-канали — за мільйони. Тобто ім’я лишається, а популярності меншає.
Це призводить до того, що інформацію ми дедалі частіше отримуємо із соцмереж і месенджерів. Так, важить те, що саме читати, а не за допомогою чого — але той же телеграм, та й узагалі манір подачі новин у месенджерах впливає на їхню якісь і глибину. Он Кирило Буданов у новині в нашій стрічці взагалі пропонує «систематизувати телеграм», тобто «телеграм-канали прирівняти до засобів масової інформації, прописати, хто власник. Нехай всі розуміють, хто є власник, звідки походить інформація. Хай зрештою платить податки. Це правильно».
Штучний інтелект став більше поширювати дезінформацію
А штучний інтелект узагалі змінює зараз сам процес пошуку інформації та новин, що ще більше віддаляє нас від реальності, бо ШІ використовує те, що є в інтернеті масово.
Кілька місяців тому в котромусь із текстів на «Детекторі медіа» лунало попередження: ШІ рано чи пізно теж стане поширювати дезінформацію — просто тому, що вона циркулює в інтернеті та її багато. І ось — це сталося. Meta AI, ChatGPT та інші чатботи стали вдвічі частіше відтворювати хибні твердження, зокрема російську дезінформацію — така новина була цього тижня в нашій стрічці новин.
«Дослідники аналітичної компанії NewsGuard зафіксували значне зростання випадків поширення чатботами штучного інтелекту неправдивих тверджень», — передає згаданий мною на початку Forbes із посиланням на дані компанії. — Якщо раніше генеративні моделі відмовлялися відповідати на частину запитів або посилалися на обмеження відкритих даних, то тепер використовують результати пошуку в реальному часі. Це і підвищує ризики, оскільки пошукові результати можуть бути навмисно наповнені дезінформацією, зокрема з боку російських пропагандистських мереж».
Активні дії проти брехні
В одному з наших текстів із форуму, організованого ГУР МО України й Інститутом національної стійкості та безпеки за підтримки Представництва НАТО в Україні, обговорювали протидію російській дезінформації. Там знову пробували завести стару пісню про те, що нам уже «не потрібне спростування дезінформації» та що це вже нібито не працює. А Ілля Павленко, генерал-майор, ексзаступник начальника ГУР МО України, під час розмови про дефініції, тобто те, як називати оцю війну, в якій ми опинилися, згадав ще більш старе визначення — активні заходи.
Це в розвідці так називають спеціальні дії, спрямовані не тільки на збір інформації, а й на активний вплив на події, суспільство чи політику іншої країни. Тут хочу наголосити, що йдеться про все: підтримку політичних рухів і діячів, дискредитацію опонентів, диверсії, саботаж, підкуп, убивства. Тобто все те, що ми багато років бачимо в Україні.
Поширення брехні й маніпуляцій, дезінформування, вплив на медіа — теж сюди входять. І звідки, питається, моделям штучного інтелекту брати правду, якщо ми згорнемо боротьбу з дезінформацією? І якщо позакриваються якісні медіа, перетворившись лише на гарну обкладинку для барбершопів?
Якою є роль медіа, коли все руйнується
Наш постійний автор, професор Георгій Почепцов узагалі детально розписав у цьому тексті, як зростає роль медіа в часи соціальних трансформацій і революцій. А від себе я додам: і якісних медіа, і телеграм-каналів чи тікток-акаунтів — залежить від вашого рівня й побажань.
«Пропаганда — це голос держави. Результатом її стає єдність розуміння того, що відбувається. Таке розуміння виробляється десятиліттями, пропаганда робить це швидше. Єдина модель світу потрібна на різних рівнях», — пише для «ДМ» Георгій Георгійович.
А це означає, що підтримка якісних медіа потрібна, і боротьба з дезінформацією потрібна — тобто боротися з такими активними заходами противника слід не менш комплексно. Не виключати «боротьбу з дезінформацією» з плану протидії, а доповнювати її іншими контрзаходами. Масштабувати, так би мовити.
Російський прапор і український фільм на Венеційському фестивалі
І так, за заповітами відділу «А» (це якраз активні заходи) Головного управління КДБ СРСР, культурні заходи теж сюди входять. Це різноманітні обміни, гастролі, концерти, виставки, «культурна дипломатія», фільми й усілякі балети. От недавно відгомонів 82-й Венеційський кінофестиваль, який «продемонстрував гострий конфлікт між журі та публікою, розкол між кінематографічним авторством і політичним свідченням», — розповідає наша дописувачка Наталія Серебрякова. Про суперечки в журі ви почитайте в самому тексті, а тут я наведу одну цитату:
«На жаль, чим довше триває війна в Україні, тим рідше про неї згадують на великих міжнародних форумах… Цього року на Венеційському кінофестивалі в конкурсній програмі був лише один короткометражний фільм з України — “Недоступні” Кирила Земляного… Перед прем’єрою режисер виголосив емоційну промову, у якій нагадав про кричущу несправедливість: цього року вперше з початку повномасштабного вторгнення над фестивальним палацом підняли російський прапор і прийняли у програму роботу російського режисера — фільм Олександра Сокурова “Щоденник режисера” поза конкурсом. П’ятигодинна стрічка ґрунтується на записах режисера з його життя у 1961–1965 роках і супроводжується фрагментами відомих фільмів тієї епохи. І це попри його відверті слова: “Спочатку я зайду зі своїми фільмами, а потім уже Путін”. Це не просто цинічна фраза, а пряме визнання культури як інструмента політичного впливу».
Ось таким чином і культура стає частиною активних заходів і може ставати частиною активних контрзаходів. Але в Україні з цим нині сутужно. Приклад, як треба, може дати Суспільне (якщо дати йому грошей). Не те щоб я його ідеалізую — і там не без проблем, — але от у сфері дитячого й молодіжного контенту це чи не єдиний із великих україноцентричний мовник. Про це говорили в рамках конференції «Доброчесні медіа: як зберегти демократію в цифровому світі». А текст звідти — до вашої уваги.
Контент на осінь і серіал від ДСНС
Ну і, підсумовуючи, хочеться знову використати чужу цитату — професорки КНУ імені Шевченка Рени Марутян. На згадуваному вище форумі за участі ГУР вона сказала так: «На ті території, де сформована національна ідентичність, “зелені чоловічки” не заходять». А Почепцов у згаданому теж вище тексті ніби продовжує: «Країна завжди буде сильнішою, маючи єдину картину світу. З цієї причини “генераторами” єдиної картини світу є школа, література і мистецтво».
І якісні медіа — додам я від себе. Тож читайте їх — і «Детектор медіа». А серед різного «розумного» контенту для «подумати» ми обов’язково знайдемо місце й для більш приземленого, наприклад, тут читайте про те, що можна буде подивитися цієї осені по телевізору, а тут — гострий огляд серіалу про ДСНС «Кохання та полум’я» від «Антоніни».
Наразі це все.
Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.
Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.
До зустрічі!
Євген Бриж і ваша команда «ДМ»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

