Як новий регламент ЄС щодо витоків метану може вдарити по військовій машині РФ

Минулого року Європейський Союз запровадив законодавчий механізм для боротьби з викидами метану в енергетичному секторі.

Цей механізм охоплює як внутрішні, так і зовнішні ланцюги постачання природного газу – Регламент 2024/1787.

Інструмент містить цілу низку нових норм та вимог до виробників постачальників викопного палива, які можуть стати додатковою зброєю для України та її союзників – при вмілому їх використанні.

Про те, як це "кліматичне" законодавство може допомогти назавжди перекрити російські газові потоки до Європи, читайте в статті стратегічного радника Razom We Stand Олега Савицького Тиск за допомогою метану: як нові правила ЄС можуть прискорити заборону російського газу.

Далі – стислий її виклад.

Величезна газова інфраструктура Росії, значна частина якої була побудована ще в радянські часи, викидає величезні обсяги метану в атмосферу, які раніше було важко врахувати.

З 2021 року незалежні супутникові спостереження показують, що в Росії відбуваються численні випадки великих аварійних витоків метану з трубопроводів та менш масштабні, але хронічні викиди газу на родовищах, компресорних станціях та іншій інфраструктурі.

В цьому контексті Метановий регламент ЄС відкриває для України унікальне вікно можливостей.

Згідно з регламентом, якщо компанія-постачальник не здатна довести, що її видобуток і транспортування газу відповідають європейським стандартам контролю викидів метану, тоді двері на ринок ЄС для неї автоматично зачиняються.

А Росія, з її зношеною інфраструктурою і традиційним ігноруванням екологічних норм, має тут величезні проблеми.

Фактично, це створює "чистий" механізм для відсікання Росії від газового ринку ЄС: не потрібні окремі політичні рішення чи санкційні пакети – самі норми регламенту поступово робитимуть російський газ токсичним і економічно невигідним для імпортерів, зрештою закриваючи доступ російським компаніям через невідповідність вимогам щодо звітності та обмеження питомих викидів метану.

До кінця цього року компанії-імпортери газу до ЄС, зобов’язані опублікувати дані про викиди метану по всьому ланцюгу постачання.

А з 1 січня 2027-го – доводити, що їхні постачальники працюють за стандартами МЗВ (Моніторинг Звітність та Верифікація) для викидів метану, не нижчими за європейські.

І нарешті, починаючи з 2028-го – імпортери мають відкривати інформацію про інтенсивність викидів на одиницю палива.

Немає сумніву – російські "Газпром" та "Новатек", які не бажають і не спроможні надавати детальну, прозору та верифіковану звітність про витоки та викиди метану на своїй інфраструктурі, не зможуть довести дотримання європейських вимог щодо МЗВ.

Таким чином, завдяки чинному Метановому регламенту ЄС доступ для російських компаній технічно можливо відсікти вже з 1 січня 2027 (тобто на рік раніше, ніж за очікуваним REpowerEU).

Україна має включитися у цей процес не лише як спостерігач, а як активний учасник: через експертну підтримку виконання цього регламенту та розвиток "чистих" альтернатив із реалізацією власного потенціалу експорту "зелених" енергоресурсів, зокрема біометану.

Важливо, що ЄС не лише підвищує планку для власних енергетичних компаній, а й поширює свої стандарти глобально.

І це принципово нова логіка: якщо хочеш торгувати з Європою – грай за її правилами.

Тому боротьба з російським експортом газу через імплементацію Метанового регламенту – це можливість об’єднати кліматичну політику ЄС з безпековими та економічними інтересами України.

Докладніше – в матеріалі Олега Савицького Тиск за допомогою метану: як нові правила ЄС можуть прискорити заборону російського газу.