Історичне голосування ООН: крок до визнання Палестини
За усіма клопотами нарешті дійшли руки до аналізу голосування на Генасамблеї ООН щодо рішення про дві держави та негайне припинення вогню у Секторі Гази.
142 країни проголосували «за», 10 – «проти» (включно з Ізраїлем, США, Угорщиною та Аргентиною), 12 утримались.
Хоча історичний вплив цієї резолюції ще має бути оцінений часом, вона не є «черговою буденною подією». Майже всі європейські країни проголосували «за», і є чіткий намір близько 15 країн (більшість з яких європейські) визнати палестинську державу у вересні. Це розглядається як крок до «політичного шторму» навколо палестинського питання.
Сполучені Штати проголосували проти резолюції. Власне, від нинішньої американської адміністрації іншого очікувати не приходиться, але громадська думка у США протягом останніх років зростає на підтримку рішення про дві держави та зменшується на підтримку Ізраїлю.
Україна підтримала резолюцію, на відміну від минулого разу, коли вона утрималася. Це пов'язано з тим, що поточна резолюція містить чітке формулювання із засудженням дій Хамасу, що відповідає позиції України. Україна послідовно виступає за створення двох держав – Ізраїлю та Палестини – на історичній території Палестини, виходячи зі своїх національних інтересів.
Резолюція чітко зазначає, що у майбутній палестинській державі не повинно бути ХАМАСу, а Сектор Гази має бути переданий під управління палестинської адміністрації, при цьому Хамас має бути роззброєний. Наразі палестинський уряд на Західному березі не має представників ХАМАСу, і ХАМАС там діє на нелегальному становищі.
Дії ізраїльського уряду у Газі призводять до його ізоляції. Європейські уряди не підтримують ці дії, і навіть Дональд Трамп висловлював незадоволення. Радикальні, расистські погляди частини ізраїльського суспільства, що відкидають можливість створення палестинської держави, солідаризуються з позицією прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу.
Зміни в європейській політиці щодо Ізраїлю є результатом потужного тиску громадської думки. Очікується, що європейські країни поступово впроваджуватимуть санкції, можливо, починаючи від обмеження комунікації до заборони заходу суден зі зброєю для Ізраїлю (як це зробила Іспанія) або бойкоту продукції з ізраїльських поселень на окупованих палестинських територіях.
Авантюра уряду Нетаньягу щодо Катару створила проблеми для Дональда Трампа, який розраховував на багатомільярдні контракти з країнами Перської затоки. Це поставило під сумнів стратегічну співпрацю між США та цими країнами, оскільки підірвало питання безпеки, яке було наріжним каменем цієї співпраці. Катар може використати цю ситуацію, щоб «викручувати руки» Вашингтону.
Голосування України, засноване на національних інтересах, навряд чи суттєво змінить відносини з Ізраїлем. Ізраїль продовжує «сидіти на паркані» щодо війни Росії проти України, і не голосує за українські резолюції, тому кардинальних змін у двосторонніх відносинах не очікується.

