Жінок призвуть до армії? Латвійський воєнкор розповів, як його країна готується до війни з Росією

Латвійський воєнний кореспондент Атіс Клімовичс розповів в інтерв’ю «Главкому», як його країна готується до війни з РФ та чи варто, на його думку, призивати жінок до армії.  

За його словами, наразі відновлено строкову службу, і до 2027 року планується призивати близько чотирьох тисяч юнаків. Водночас ведеться дискусія про можливість залучення жінок до армії. Клімовичс пояснив, що це дозволить ліквідувати дискримінацію за статевою ознакою та вивільнити чоловіків для інших завдань, наприклад, піхоти, тоді як жінки можуть керувати дронами та іншою технікою.

«Зараз ведеться дискусія і щодо того, чи варто призивати в армію жінок. І загальна відповідь – варто. По-перше, давно слід покінчити з цією дискримінацією за статевою ознакою, а по-друге, жінки зможуть вивільнити чоловіків, які потрібніші на інших напрямках. Тобто, наприклад, жінки будуть керувати дронами, а чоловіки підуть у піхоту», – розповів Клімовичс.

Щодо готовності населення захищати країну зі зброєю, він зазначив, що близько 40% латвійців готові до прямих бойових дій, інші планують долучитися як волонтери. Клімовичс додав, що латвійці вже вчаться волонтерській підтримці на прикладі України, зокрема надаючи допомогу на Сході країни.

«За опитуваннями, відсотків сорок… Решта підуть у волонтери. Як волонтерити – ми вже навчилися в Україні. Зараз я тут, а наступного тижня ще п’ятеро латвійців приїдуть. Спочатку до Києва, а потім поженуть машини на Схід», – розповів Клімовичс.

На запитання про армійські приклади для наслідування Клімовичс назвав армію Фінляндії, відзначивши її історичну стійкість у протистоянні агресорам. 

«Можливо, армія Фінляндії. Бо якщо не брати до уваги армію Ізраїля та України, то фіни воювали як ніхто в історії. Москальські орди знову пошиються в дурні, якщо полізують у Фінляндію…», – заужив він.

Раніше латвійський воєнкор і волонтер Атіс Клімовичс на прикладі своєї країни розповів, як, на його думку, Україні слід діяти з так званими «ждунами». 

Клімовичс зазначив, що не розуміє українців, які не хочуть вчити державну мову: «Це дуже погано. Взагалі такого не розумію. Як можна їсти український хліб і зневажати мову України? Хіба людині не важливо знати, хто вона і звідти? А це пізнається через мову». 

За словами волонтера, Латвія вже пройшла через схожі виклики й зробила конкретні кроки для зміцнення державності: школи перейшли на латиську мову, а кількість проросійськи налаштованих громадян помітно зменшилася. «Міняються навіть настрої російськомовних – пропутінців серед них поменшало. Може, ще й тому, що Латвія видворяє російських громадян, які не склали іспит з мови. Зараз таких біля тисячі, і вони також будуть депортовані», – пояснив він.