Жінка наполягає на віддаленій роботі через її собаку: як це пояснює

45-річна британка Анн Лоу змушена працювати з дому, бо її пес Джексон страждає на тяжку форму тривоги розлуки. Історія жінки викликала широкий резонанс у Британії, адже, за даними благодійної організації Blue Cross, майже половина працівників у країні обирають дистанційний або гібридний формат роботи саме через домашніх улюбленців.

Про це пише Daily Mail.

Коли 45-річна Анн Лоу вперше побачила свого майбутнього улюбленця — кудлатого метиса кавалер-пуделя й басета — вона одразу відчула, що з ним щось не так. Та пес на ім’я Джексон був настільки зворушливо милим, що жінка просто не змогла пройти повз.

Разом із дружиною Лін, 52 роки, вони давно мріяли про собаку. І коли на платформі з пошуку нових домівок для тварин побачили оголошення про Джексона, вирішили не зволікати. Вони навіть не підозрювали, що цей пес стане для них одночасно великою радістю і величезним викликом.

«Ми зрозуміли, що маємо забрати його звідти, — пригадує Анн. — Він сидів сам у великому, стерильному будинку. Ні матері, ні інших цуценят, ні іграшок. Лише порожнеча. Було видно, що з ним щось не так».

Згодом виявилося, що Джексон пережив страшну травму. Ймовірно, він народився на цуценячій фермі в Ірландії, а до Британії його привезли в багажнику автомобіля — разом із іншим цуценям, яке не пережило подорож.

«Такі рани не загоюються, — каже Анн. — Я чула історії про занедбаних собак, але цей випадок був одним із найстрашніших».

Через рік після порятунку жінка дізналася з газети, що продавчиня Джексона отримала тюремний термін за незаконне розведення собак.

Життя після травми: страх самотності

Після переїзду до їхнього будинку у Варрінгтоні, поблизу Манчестера, стало очевидно — Джексон не просто наляканий, він хворий.

«Він був зовсім крихітний, його очі не світилися, як у звичайних цуценят. Дорогою він знудився на Лін, і ми подумали, що це від стресу, але вдома він відмовився пити та їсти», — розповідає Анн.

Невдовзі у собаки з’явилася кров у випорожненнях. Ветеринари підтвердили — тварину занедбали і вона потребує термінового лікування.

Відтоді залишити Джексона самого стало неможливо: його охоплювала паніка навіть на кілька хвилин.

«Якщо я просто виходила з кімнати, він починав нестримно кричати. Одного разу я залишила його з ввімкненим радіо, але коли повернулася — у домі був справжній хаос: перекинуті миски, калюжі, блювання… Сусідка казала, що він вив увесь час, поки мене не було».

Кожна розлука закінчувалася не лише стресом, а й фізичним недомаганням — кілька днів у Джексона болів живіт, він відмовлявся від їжі.

«Ми боялися навіть засинати без нього поруч. Уночі він лежав на наших подушках, а я клала руку йому на груди, щоб відчувати, що він дихає», — пригадує Анн.

Робота вдома — єдиний вихід

Зрештою жінка зрозуміла, що інакше не зможе. Її фриланс-позиція у компанії Spice Kitchen, яка виготовляє авторські спеції, дала змогу працювати дистанційно.

«Клієнти розуміють мою ситуацію, і я безмежно вдячна за це. Я можу організовувати робочі зустрічі лише тоді, коли Лін вдома, щоб Джексон не залишався сам», — каже Анн.

Подружжя навіть відмовилося від закордонних поїздок — не стали продовжувати паспорти. Тепер вони відпочивають лише в межах Британії, і собаки — Джексон та їхня інша улюблениця Марла — завжди поруч.

«Якщо потрібно кудись піти, нам допомагає моя мама. Вона живе поруч, їй 83 роки, і Джексон її дуже любить. Але навіть їй ми не довіряємо надовго — лише на короткі візити чи в надзвичайних випадках».

Життя з Джексоном сьогодні

Попри важке минуле, Джексон поступово оговтався. Він доброзичливий із гостями, але уникає великих компаній і може сховатися, якщо хтось залишається ночувати.

«Якщо до нас приходить кур’єр, він гавкає, але варто людині зайти — стає лагідним. На роботі його навіть люблять дистанційно — іноді він з’являється на Zoom-зустрічах», — сміється Анн.

Вона каже, що Джексон став справжнім комунікатором. «Він буквально „говорить“: стукає лапою у двері, коли хоче надвір, або скавчить по-різному залежно від потреби. Це чудово бачити — він знову живе».

Анн зізнається, що їхній зв’язок із собакою — глибший, ніж багато хто може зрозуміти. «Ті, хто не має тварин, цього не розуміють. Коли помирає улюбленець, це справжнє горе. Я переконана, що люди повинні мати офіційну відпустку на випадок смерті домашньої тварини».

Собака чи робота — вибір очевидний

Анн запевняє, що ніколи не покине Джексона навіть заради кар’єри.

«Якщо б моя фриланс-робота закінчилася, я б погодилася на меншу зарплату, аби мати змогу працювати вдома. Я зробила б це без вагань».

Для неї Джексон — більше, ніж просто собака:

«Він навчив мене терпіння, поваги й любові. Інколи я дивуюся, наскільки сильно його люблю. Це справжній дар».

Люди залишають офіси заради тварин

За даними дослідження Blue Cross, майже 45% британців перейшли на дистанційний чи гібридний формат роботи, аби краще доглядати за домашніми улюбленцями.

• 46% власників собак кажуть, що відчували осуд чи нерозуміння від колег.

• 16% готові навіть змінити роботу, якщо будуть змушені повернутися в офіс повний робочий день.

• 55% віддали б частину зарплати або відпустки заради більшої гнучкості.

Половина працівників із собаками (50%) уже розглядають можливість зміни місця роботи через потреби своїх тварин.

Після пандемії дедалі більше британців повертаються до офісів, але центри перетримки тварин переповнені. Blue Cross повідомляє про збільшення кількості покинутих собак на 18% — переважно через нові робочі графіки власників.

Коментар Blue Cross: бізнеси мають бути гнучкішими

Організація закликає компанії створювати дружні до тварин умови, запроваджувати гнучкі графіки та можливість брати собак у офіс.

«Бізнеси, які підтримують політику „pet-friendly“, отримують переваги — від зростання командного духу до залучення більшої кількості талантів», — йдеться у звіті Blue Cross.

Згідно з опитуванням:

• 33% керівників розглядають можливість дозволити працівникам приходити на роботу з собаками;

• 12% компаній уже впровадили таку політику;

• 59% вважають, що власники собак заслуговують на таку ж гнучкість, як і батьки.

Більше половини власників (58%) зізнаються, що приходили б до офісу частіше, якби могли брати собак із собою.

«Я поважаю роботодавців і розумію, що не всюди можна привести тварину, — каже Анн. — Але політики, які дозволяють брати вихідні для відвідування ветеринара або на випадок втрати улюбленця, — це крок уперед».

Тихий океан займає майже половину площі поверхні Землі / © Daily Mail Збірна України з футболу / © УАФ Літак Джулія Робертс / © Getty Images