Президент Фінляндії обговорить з прем’єром Бельгії використання росактивів для України

Президент Фінляндії Александер Стубб має намір обговорити з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером використання заморожених російських активів на користь України.

Як повідомляє "Європейська правда", про це він заявив на пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте у понеділок.

Стубб зазначив, що розуміє занепокоєння Бельгії, на території якої зберігається основна частина росактивів в ЄС і яка побоюється юридичних наслідків їхнього використання для кредиту Україні.

"Я обговорю ці питання з прем'єр-міністром Бельгії.

Я думаю, що багато європейських лідерів розуміють занепокоєння Бельгії в цій ситуації, як з політичної, так і з юридичної точки зору", – зазначив фінський президент.

Він висловив сподівання, що до саміту лідерів ЄС у грудні будуть знайдені відповідні рішення.

"Тому що надзвичайно важливо, щоб ми продовжували фінансувати Україну в її боротьбі за існування і виживання".

У контексті майбутнього фінансування України Стубб зазначив, що окрім використання заморожених росактивів, існує ще два варіанти: прямі виплати з боку країн-членів ЄС або НАТО, або за рахунок додаткових позик, або за рахунок використання поточних резервів.

Другий варіант – це взаємний розподіл боргу на європейському рівні, як це було зроблено з Next Generation Europe і SAFE.

Як вже повідомляла "Європейська правда", про ці варіанти писала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у листі до лідерів країн ЄС.

За оцінками Єврокомісії, Україна у 2026 році потребуватиме зовнішнього фінансування у розмірі понад 71 млрд євро, з яких більш ніж 51 млрд піде на військові потреби.

Як відомо, план ЄС із "репараційною позикою" Україні з використанням російських активів загальмував через застереження Бельгії, на території якої зберігається основна частина росактивів в ЄС і яка побоюється юридичних наслідків такого рішення.

У ЄС запевняють, що питання використання заморожених активів Росії для фінансової підтримки України залишається на порядку денному, а остаточне рішення буде ухвалене у грудні 2025 року.