Егілс Хельманіс

Хельманіс Егілс: латвійський політик і мер міста Огре

Хельманіс Егілс — у липні 2025 року отримав поранення внаслідок обстрілу під час візиту в Україну з метою доставки партії волонтерської допомоги для ЗСУ

Біографія

Егілс Хельманіс народився 30 грудня 1971 року в Латвії.

Кар'єра

Егілс Хельманіс розпочав свою професійну діяльність як підприємець та інструктор з військового рукопашного бою. У 1990-х роках він був членом латвійської Національної гвардії (Земессардзе). Однак у 1993 році Егілс був виключений з її лав за порушення правил зберігання та носіння зброї, а також за дії, що дискредитують організацію.

У 2008 році Хельманіс вступив в партію «Все для Латвії!» та розпочав політичну кар'єру. Вже у 2009 році він був обраний до Ради Оргского муніципалітету від спільного списку партій «Все для Латвії!» та «Громадянський союз». 

У 2011 році Хельманіс обійняв посаду заступника голови ради, а після перебування в опозиції у 2017 році став головою Оргської муніципальної ради. Егілс переобрався на цю посаду у 2021 і 2025 роках.

За його ініціативою з фрагментів демонтованих радянських пам'ятників були виготовлені гранітні сходи для входу в місцевий історико-художній музей. В експозиції музею також була виставлена форма ліквідованого російського окупанта.

Хельманіс активно підтримує Україну після початку російського вторгнення у 2022 році. Він брав участь у тренуваннях, що моделюють міські бої і бомбардування, а також організовував доставку гуманітарної допомоги, включаючи автомобілі для Збройних Сил України. 

Влітку 2024 року Егілс став почесним громадянином Чернігівської області. Латвійський політик одним із перших відвідав Чернігівщину після відходу російських військ у квітні 2022 року. Хельманіс за підтримки своїх співвітчизників направив потужну підтримку для постраждалих від бойових дій і відновлення обласного центру.

У липні 2025 року під час однієї з волонтерських місій в Україну Егілс отримав поранення в результаті нічного удару російського дрона. Його стан було визнано стабільним.

Скандали

У 2009 році Хельманіса звинуватили у вимаганні. У квітні 2018 року його навіть визнали винним, але вирок був оскаржений. Егілс стверджував, що ці звинувачення не заважають йому виконувати обов'язки в муніципальній раді.

У 2016 році Хельманіс визнав, що навчав членів праворадикальної антиімігрантської групи «Вартові Вітчизни» (Tēvijas Sargi).

Перед муніципальними виборами 2017 року Егілс намагався обмежити свободу преси. Політик зажадав від журналістів підписати документ, що забороняє втручатися в його особисте життя.

На початку 2018 року Хельманіс опинився в центрі конфлікту з журналістом Латвійського радіо Едгарсом Купчсом. Розслідування Купчса виявило сумнівні моменти в тендері на закупівлю муніципальних автомобілів. 

Журналіст звернув увагу, що в тендері перевага віддавалася розкішним моделям з безліччю додаткових опцій. Хельманіс зажадав прибрати репортаж з платформ Латвійського радіо і LSM, але отримав відмову.

У серпні 2019 року Бюро з питань запобігання та боротьби з корупцією затримало Хельманіса за підозрою у розкраданні муніципальних коштів. Однак кримінальну справу було закрито через нестачу доказів.

Наприкінці 2023 року політик опинився в центрі нового скандалу, пов'язаного із запрошенням Петра Авена. Підсанкційного російського олігарха Хельманіса запросив для організації виставки порцеляни в Оргском музеї історії і мистецтва. 

Співробітники музею звинуватили мера в тиску і погрозах. Ситуація загострилася, коли він розпорядився опечатати кабінет директора музею і звільнити ключових співробітників. Це викликало протести біля будівлі міністерства охорони навколишнього середовища та регіонального розвитку. Демонстранти вимагали відставки Хельманіса і всієї муніципальної ради.

У грудні 2024 року латвійський омбудсмен Юріс Янсонс розкритикував мера за порушення принципів політичної нейтральності у привітанні з Днем незалежності, опублікованому в муніципальній газеті Savietis. 

У тексті містилися антиліберальні заяви, включаючи критику цивільних союзів та заклики до «мужності та войовничості» нації, а також згадування міфічного персонажа Кангара як символу зради. Ці слова викликали звинувачення у поширенні дезінформації та розпалюванні суспільного розколу.