Крим Максим Юрійович: військовий прокурор системи, який пройшов шлях від Севастополя до Офісу Генпрокурора
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F3a794543-6e6c-4975-b107-d38b5f154431.jpeg)
Крим Максим Юрійович — заступник Генерального прокурора України, представник покоління прокурорів, чия кар’єра формувалася у воєнних реаліях: від служби у військовій прокуратурі Севастополя до керівництва Київською обласною прокуратурою в умовах повномасштабної війни. Його професійний шлях майже повністю пов’язаний із військовою та оборонною юстицією, а публічний образ — із системною роботою без гучних персональних скандалів.
Біографія
Крим Максим Юрійович народився 19 липня 1988 року у місті Самарканд (Узбекистан). Майже вся його професійна біографія пов’язана з військовою та оборонною юстицією. Він належить до покоління прокурорів, чия кар’єра формувалася безпосередньо у складні для держави періоди — після анексії Криму та під час повномасштабної війни.
Освіта
Максим Крим здобув вищу юридичну освіту у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, одному з ключових вишів країни, який десятиліттями готує кадри для судової системи, прокуратури, правоохоронних та силових органів. Навчання завершив у 2010 році, отримавши спеціальність «Правознавство» та кваліфікацію магістра права.
Сім’я
Максим Крим одружений. Дружина — Крим Ганна Вячеславівна, подружжя виховує сина Андрія. У поданих деклараціях Ганна Вячеславівна Крим зазначена як член сім’ї, але її місце роботи та посада не розкриті.
Згідно з деклараціями, значна частина майнових активів родини оформлена саме на дружину. Йдеться, зокрема, про квартиру площею понад 86 кв. м, а також автомобіль INFINITI QX50, яким користується сам посадовець.
Сам Крим публічно не демонструє сімейне життя, не використовує його для медійного іміджу та практично не згадує родину у публічних коментарях.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F8db7de1c-a1c8-4832-a22b-51837a52a8a2.jpeg)
Кар'єра
Кар’єрний шлях Максима Крима формувався поступово. Його професійна біографія майже повністю пов’язана з органами прокуратури, передусім із військовим та оборонним блоком.
2010–2014
Після завершення навчання розпочав службу у військовій прокуратурі Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України. Працював слідчим і старшим слідчим, згодом — старшим слідчим та старшим прокурором Севастопольської прокуратури з нагляду у воєнній сфері. Цей період припав на час, коли військова прокуратура займалася переважно злочинами у Збройних силах та на флоті, а події 2014 року фактично розділили його кар’єру на «до» і «після».
2014–2018
Після анексії Криму продовжив службу у структурі Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України. Обіймав посади прокурора, старшого прокурора, заступника начальника та начальника підрозділів. Основним напрямом роботи стало процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки — у період, коли держава лише формувала практику реагування на збройну агресію та колабораціонізм.
2018–2020
Призначений першим заступником військового прокурора Центрального регіону України. На цій посаді відповідав за координацію роботи регіональних підрозділів та контроль за резонансними провадженнями у військовій сфері.
2020
Після реорганізації органів прокуратури став першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону. Призначення відбулося у перехідний період, коли військову прокуратуру фактично інтегрували у нову модель спеціалізованих органів.
2020–2023
Перейшов до цивільного блоку — на посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури. Тут його робота охоплювала широкий спектр кримінальних проваджень: від економічних злочинів до справ, пов’язаних із земельними та будівельними питаннями в області.
2023–2025
Очолив Київську обласну прокуратуру. Саме на цій посаді став публічно впізнаваним. Під його керівництвом прокуратура працювала над справами щодо воєнних злочинів, корупції у сфері відбудови, колабораціонізму, а також злочинів проти довкілля — тем, що перебували у фокусі суспільної уваги під час повномасштабної війни.
З червня 2025 року
Призначений заступником Генерального прокурора України, що стало логічним продовженням багаторічної роботи у військово-оборонному та регіональному прокурорському блоці.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Ff2d8e7ff-34a5-464c-9ae9-09fff722648e.jpeg)
Компромат
Прямих корупційних скандалів, у яких Максим Крим фігурував би особисто, у відкритих джерелах не зафіксовано. Його ім’я не з’являлося у кримінальних провадженнях, журналістських розслідуваннях чи санкційних списках, що саме по собі є нетиповим для посадовців такого рівня.
Водночас у 2024 році Крим опинився в центрі резонансного кейсу як керівник Київської обласної прокуратури — справи прокурора Фастівської окружної прокуратури Дмитра Бондара, якого викрили на отриманні 30 тисяч доларів США хабаря. Саме керівництво обласної прокуратури виступило ключовим заявником і забезпечило процесуальне супроводження документування злочину.
Цей епізод має подвійний публічний ефект. З одного боку, він підсилив образ Крима як управлінця, який не покриває підлеглих і готовий виносити внутрішні проблеми системи у публічну площину. З іншого — підсвітив глибину корупційних ризиків у регіональних прокуратурах, за роботу яких він ніс безпосередню управлінську та політичну відповідальність.
Окремим предметом уваги залишаються декларації, у яких значна частина майнових активів оформлена на дружину. Така модель володіння формально не порушує закон, однак традиційно викликає інтерес у випадках, коли інформація про джерела доходів членів сім’ї є обмеженою або неповною.
Декларація
У декларації Максима Крима за 2024 рік, фігурує квартира площею 86,2 м², яка перебуває у власності дружини та була набута у 2017 році. Також зазначене паркомісце площею 15,3 м², однак інформація щодо форми володіння (оренда чи право власності) у відкритих даних виглядає фрагментарною.
Згідно з декларацією, Максим Крим користується автомобілем INFINITI QX50 (2018 року випуску). Транспортний засіб оформлений на дружину, а також, імовірно, на родича (батька) — Юрія Миколайовича Крима. Власного автомобіля у декларації посадовця не зазначено.
Основним джерелом доходу є заробітна плата в органах прокуратури — 1 807 863 грн. Додатково задекларовано дохід від відчуження нерухомого майна — 658 667 грн, без деталізації об’єкта у короткій формі деклараційного огляду.
Задекларована готівка у розмірі 75 000 доларів США, що є типовим показником для посадовця його рівня та стажу. На банківських рахунках — незначні залишки: близько 17 105 грн та 200 грн, що свідчить про мінімальне використання безготівкових заощаджень.