Павло Павлишин

Павло Яремович Павлишин -  тимчасово виконуючий обов’язки президента НАЕК «Енергоатом», який попав у скандал через свого сина

Павло Павлишин — український енергетик і управлінець із понад 30-річним досвідом у атомній енергетиці, колишній керівник Рівненської АЕС та тимчасово виконуючий обов’язки президента НАЕК «Енергоатом».

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Павло Яремович Павлишин народився 8 квітня 1967 року в селі Орішне Красноярського краю. Пізніше разом із родиною переїхав в Україну, де здобував освіту і формувався як особистість.

У 1984 році закінчив середню школу № 2 у місті Калуш Івано-Франківської області. Після школи був призваний до лав Радянської армії: з 1985 по 1987 роки проходив службу в ракетних військах, у військовій частині № 11883, що розташовувалася в селі Ведмідь Новгородської області.

Після демобілізації повернувся в Україну і пов’язав своє життя з енергетикою. У 1992 році почав працювати на Рівненській атомній електростанції, де пройшов довгий шлях від інженера до керівника. Загалом має понад тридцять років досвіду в атомній енергетиці. Павло Павлишин є громадянином України

Освіта

Павло Павлишин здобув вищу освіту в Одеському політехнічному інституті за спеціальністю «Атомні електростанції та установки», що стало фундаментом його професійного шляху в атомній енергетиці.

У 2021 році він успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Підвищення надійності роботи енергетичної арматури» за спеціальністю 05.14.14 – «Теплові та ядерні енергоустановки» в Одеському політехнічному університеті. 

Кар'єра

Павло Павлишин розпочав свій шлях на Рівненській атомній електростанції у 1992 році оператором реакторного відділення реакторного цеху. Наступні два десятиліття він крок за кроком піднімався кар’єрними сходами, проходячи всі основні етапи професійного росту: інженер з експлуатації реакторного устаткування, провідний інженер з керування реактором, начальник зміни реакторного цеху №2, а згодом — заступник і начальник навчально-тренувального центру, заступник головного інженера з підготовки персоналу та експлуатації блоків №3 і №4, а також головний технолог.

У червні 2012 року його досвід та знання були оцінені призначенням на посаду генерального директора ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом».

4 грудня 2019 року Кабінет Міністрів призначив Павлишина тимчасово виконуючим обов’язки президента НАЕК «Енергоатом», і він обіймав цю посаду до березня 2020 року.

У 2021 році, після захисту кандидатської дисертації, він отримав надбавку до зарплати у розмірі 15% за науковий ступінь і повернувся до керівництва Рівненською АЕС у червні того ж року.

27 червня 2022 року Павлишин був переведений на посаду директора ВП «Атомремонтсервіс». Це переведення було обумовлене не лише воєнним станом, а й необхідністю уникнути конфлікту інтересів під час розслідування справи його сина. Йому доручили організацію відновлення критичної інфраструктури у Славутичі та Чорнобильській зоні, а також проведення ремонтних та аварійних робіт на майданчиках АЕС. Тимчасово виконувати обов’язки генерального директора РАЕС почав головний інженер Павло Ковтонюк.

Попри це, Павлишин демонстрував прагнення повернутися на посаду в.о. президента НАЕК «Енергоатом», яку він вже обіймав у 2019–2020 роках. Формально його переведення пояснювали залученням досвіду до запуску сховища відпрацьованого ядерного палива, проте насправді кадрові зміни викликали політичний резонанс.

25 жовтня 2022 року Павлишин розпочав роботу на посаді першого заступника міського голови Вараша, продовжуючи поєднувати професійний досвід управлінця атомної енергетики з громадською діяльністю.

Сім’я

Павло Павлишин одружений і виховує двох дорослих синів.

Старший син, Євген Павлишин, опинився у центрі кримінальної справи: у червні 2022 року на Білому озері він фігурував у інциденті, що завершився тяжкими наслідками для 64-річної жінки, яка згодом померла. Цей випадок став суспільно резонансним і, за оцінками експертів, вплинув на професійні переміщення його батька.

Інформація про молодшого сина менш публічна, він залишається поза медійним полем і приватне життя родини зберігається.

Компромат

Плагіат дисертації

У 2021 році Павлишин захистив кандидатську дисертацію «Підвищення надійності роботи енергетичної арматури». Уже у 2022 році Центр академічної етики «Етос» та блогерка Тетяна Лупова виявили, що близько 35% тексту запозичено із радянського підручника «Арматура атомных электростанций» (1982) та інших застарілих джерел. Основний текст був коротший від встановлених норм (2,5 аркуша замість мінімальних 4,5), а у списку літератури переважали видання 1949–1982 рр. Частина джерел виявилася прихованою або сфальсифікованою. Попри це, Павлишин отримав 15% надбавки до посадового окладу. Скандал посилився після аварії на РАЕС 26 жовтня 2021 року — прорив водневого трубопроводу, що безпосередньо стосувався теми його дисертації.

Червень 2022 р. – інцидент із сином

На базі відпочинку «Холодок» (с. Рудка Вараського району), що належить родині Павлишиних, його син Євген побив 64-річну жінку та її доньку. Постраждала згодом померла. Спочатку поліція кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, проте пізніше справу перекваліфікували на більш м’яку статтю. Адвокати потерпілих заявляли про спроби «зам’яти» справу та тиск на правоохоронців і суддів з боку Павлишина.

Червень 2022 р. – переведення Павлишина

Павлишина перевели з посади генерального директора РАЕС на директора «Атомремонтсервісу». В офіційній заяві «Енергоатому» зазначалося, що це рішення сприятиме об’єктивному розслідуванню справи його сина. Неофіційно, переведення мотивували також необхідністю уникнути конфлікту інтересів під час слідства. Павлишину доручили організацію відновлення критичної інфраструктури у Славутичі та Чорнобильській зоні, ремонтні та аварійні роботи на майданчиках АЕС. Тимчасово обов’язки гендиректора РАЕС почав виконувати головний інженер Павло Ковтонюк.

Вересень 2022 р. – судовий позов

 Павлишин подав позов до Володимирецького районного суду про визнання незаконним та скасування наказу «Енергоатому» про переведення. Суд відкрив провадження у спрощеній процедурі.

Липень 2022 р. – скандал у парламентському комітеті

Звільнення Павлишина з РАЕС стало темою суперечок на засіданні комітету Верховної Ради з питань енергетики. Депутати ставили під сумнів логіку кадрового рішення: одночасно підкреслювалася його професійність і фіксувалися численні порушення на станції. Сам Павлишин заявив, що не розуміє причин тиску на себе та переведення.

Березень 2025 р. – нові деталі судового процесу

Адвокати доньки загиблої не можуть домогтися відводу судді чи зміни підсудності справи. Розгляд ведеться у Володимирецькому районному суді, де Павлишин-старший вже мав справи проти «Енергоатому». Клопотання про передачу справи до Кузнецовського міського суду відхилені. Справу кваліфіковано м’якше, ніж на початку, що викликає підозри у спробі уникнути реальної відповідальності.

Позиція Павлишина

Він публічно спростував усі звинувачення, підкресливши стабільну роботу станції та відсутність претензій до себе протягом дев’яти років. Він вважає позбавлення ліцензії незаконним і має намір оскаржити рішення Держінспекції.

Додатковий контекст

Є дані, що Павлишин прагне знову очолити НАЕК «Енергоатом», що може свідчити про його амбіції зберегти або відновити вплив у атомній енергетиці.

Декларація

Павло Павлишин, перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов’язки президента НАЕК «Енергоатом», неодноразово потрапляв у центр уваги через свої доходи.

У грудні 2019 року, після призначення на посаду 5 числа, він отримав понад півмільйона гривень — 514 328 грн за неповний місяць служби. Ця сума стала відомою завдяки офіційній відповіді «Енергоатому» на запит «Слово і Діло». Посада президента компанії зобов’язує подавати декларацію про доходи, а саме оприлюднення стало частиною ініціативи Кабміну щодо перегляду зарплат топменеджерів держкомпаній та прозорості доходів чиновників.

У березні 2020 року, вже перебуваючи на посаді т.в.о. президента, Павлишин задекларував зарплату у розмірі 600 тис. грн за місяць, що відображало високий рівень винагороди за управлінську відповідальність у національній атомній енергетиці.