Петро Порошенко

Петро Порошенко: батько Партії Регіонів, шоколадний магнат і повелитель армії ботів

Петро Порошенко став п'ятим президентом України на хвилі популярності під час і після Євромайдану. Однак за п'ять років його керівництва в країні так і не зникла корупція. Зате збільшився його бізнес.

1. Біографія
2. Сім'я
3. Освіта
4. Кар'єра і бізнес
5. Політична діяльність
6. Компромат і скандали
7. Панамське досьє
8. Мальдівський відпочинок
9. Корупція в «Укроборонпромі»
10. Фабрика ботів
11. Невиконання обіцянок
12. Декларація

Біографія

Петро Олексійович Порошенко народився 26 вересня 1965 року в місті Болград Одеської області.

Сім’я

Батько – Олексій Іванович Порошенко, керував міським управлінням сільгосптехніки. Мати – Євгенія Сергіївна, працювала головним бухгалтером в управлінні сільського господарства. Померла у 2004 році.

Крім Петра у Олексія і Євгенії Порошенко був ще старший син Михайло, який загинув в 1997 році в автокатастрофі.

Петро Порошенко одружений на Марині Анатоліївні Переведенцевій. Вона на 3 роки старша за чоловіка. За професією лікар-кардіолог.

Батько Марини обіймав посаду міністра охорони здоров’я УРСР.

У Петра і Марини Порошенко четверо дітей: двоє синів Олексій і Михайло, а також дві дочки Євгенія і Олександра.

П’ятий президент України вже дідусь. У старшого сина двоє дітей: Петро і Єлизавета.

Освіта

Петро Порошенко починав вчитися в школі рідного Болграда. Але в середині 1970-х разом з батьками переїхав до Молдови. У місті Бендери він отримав атестат зрілості.

Після двох років навчання на факультеті міжнародних відносин Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, Петро Порошенко був призваний до лав радянської армії, у  якій служив з 1984 по 1986 рік.

Після демобілізації повернувся в рідний ВНЗ і закінчив його в 1989 році. Потім ще три роки Порошенко навчався в аспірантурі своєї Alma mater.

У 2002 році Петро Порошенко став кандидатом юридичних наук. Він автор кількох монографій та наукових публікацій, присвячених міжнародним економічним відносинам і управлінню корпоративними правами.

Президент України володіє чотирма мовами: українською, англійською, російською та молдавською.

Кар’єра і бізнес

Як тільки в Радянському Союзі дозволена була підприємницька діяльність, студент третього курсу інституту міжнародних відносин Петро Порошенко зайнявся бізнесом. Він заснував компанію, яка займалася комп'ютерними програмами.

Через рік Порошенко почав грати на біржі. Це дозволило вже на останніх курсах придбати собі автомобіль.

Під час аспірантури, майбутній президент став заступником директора об'єднання малих підприємств і підприємців "Республіка".

На початку 1990-х років компанія Петра Порошенка зайнялась постачанням какао-бобів на кондитерські фабрики країни. Так він зумів заробити свій перший мільйон.

Зароблені гроші Петро Порошенко вкладав в покупку стагнуючих разом з розвалом Радянського Союзу кондитерських підприємств. Згодом бізнес розрісся, і підприємець об’єднав свої фабрики в корпорацію «Рошен».

У 2006 році підприємства Порошенка реорганізовані в галузевий холдинг, який став лідером кондитерського виробництва України.

У бізнес-імперію Петра Порошенка входять також: автомобільні ("Богдан") і суднобудівні ("Кузня на Рибальському") підприємства, компанії в сфері страхування (СК "Україна"). Він власник кількох ЗМІ, таких як "5 канал", "Твоє радіо", Пілот-Україна.

Політична діяльність

Петру Порошенку вдалося побудувати успішну політичну і державну кар’єру. Він чотири рази обирався народним депутатом, два рази був міністром, очолював Раду національної безпеки і оборони, а також став Президентом України.

Перший раз в український парламент бізнесмен потрапив в 1998 році. Він переміг на дванадцятому мажоритарному окрузі у Вінницькій області і представляв Соціал-демократичну партію України Віктора Медведчука. Входив до складу комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

Через два роки Петро Порошенко через розбіжності виходить з цієї політсили і створює власну фракцію «Солідарність». У тому ж році «Солідарність» вливається до складу Партії регіонального відродження, що стала згодом Партією регіонів.

Бізнесмен фінансує цей політичний проект і стає його співголовою. У грудні 2001 року Петро Олексійович залишає «регіоналів» і приєднується зі своєю «Солідарністю» до виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна».

За списками «Нашої України» Порошенко в 2002 році знову проходить до Верховної Ради. У парламенті стає очільником бюджетного комітету. Попутно з депутатством творець Партії регіонів з 2000 по 2004 рік обіймає посаду заступника голови Ради Національного Банку України.

Після Помаранчевої революції і перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах Порошенко призначений на посаду голови РНБО України.

У 2006 році Петро Порошенко втретє стає парламентарем і знову від "Нашої України". Як і в 1998 році народний обранець займає місце в комітеті з питань фінансів і банківської діяльності.

Через три роки за підтримки президента Віктор Ющенко Петро Порошенко стає міністром закордонних справ. На посаді керівника зовнішньополітичного відомства він пробув всього півроку і був звільнений новим президентом Віктором Януковичем.

Але рівно через два роки Петро Порошенко знову опинився в кабінеті міністрів. На цей раз він був призначений Віктором Януковичем міністром економіки в уряді Миколи Азарова.

Тоді ж стали поширюватися чутки, що у бізнес-структур Порошенка почалися проблеми з контролюючими органами в особі митників і податківців, підконтрольних «донецьким». У нього нібито намагалися «віджати» частину активів і «5 канал».

Петру Олексійовичу вдалося «порєшать» питання з Януковичем і він погодився на міністерську посаду. У кріслі міністра Порошенко відповідав за підготовку Угоди про Асоціацію з ЄС.

Другий раз Порошенко протримався в кріслі міністра трохи більше - дев'ять місяців. В кінці 2012 року політик у четвертий раз стає народним обранцем.

Як і в перший раз він балотується по дванадцятому одномандатному округу у Вінницькій області. Однак на цей раз Порошенко йшов на вибори як самовисуванець. У парламенті Порошенко залишився позафракційним і працював в комітеті з питань євроінтеграції.

В середині 2013 року стала вільною посада Київського міського голови і Петро Олексійович висловив наміри очолити українську столицю, як представник опозиційних сил.

Але незабаром стався Євромайдан і політична кар’єра Порошенко несподівано зробила кульбіт. Бізнесмен підтримав протести в столиці. Він спонсорував революцію їжею, водою і дровами.

Власник «Рошену» став знаменитим після того, як 1 грудня 2013 року він з трактора звернувся до радикально налаштованих людей, які прийшли штурмувати Адміністрацію Президента.

https://youtu.be/5kvsTmC4lsc

Тоді парламентаря, який закликав зупинити штурм, освистали, закидали монетами і зігнали з трактора.  Але телевізійна картинка розлетілася по всіх світових ЗМІ.

Під час російського захоплення Криму, Порошенко спробував зустрітися в Сімферополі з депутатами парламенту півострова. Але проросійські активісти потрапити в будівлю Верховної Ради республіки йому не дали, і він змушений був виїхати по наданому силовиками коридору.

Завдяки таким активним діям політик Порошенко набув популярності. Фаворитом майбутніх позачергових президентських виборів був Віталій Кличко. Однак перед початком виборчих перегонів Кличко зняв свою кандидатуру на користь Порошенко.

Це сталося в результаті таємних домовленостей між двома політиками у Відні. На цій зустрічі були присутні олігарх Дмитро Фірташ і голова адміністрації президента-втікача Сергій Льовочкін.

На президентських виборах Петро Порошенко здобув перемогу вже в першому турі. Під час виборчої кампанії кандидат взяв слоган «Жити по-новому» і презентував свою програму цього життя.

У січні 2019 року п’ятий президент України заявив про наміри балотуватися на найвищу посаду в країні вдруге.

На виборах, які відбулися 31 березня 2019 року чинний президент набрав трохи менше шістнадцяти відсотків підтримки виборців. Це виявилося майже в два рази менше, ніж у переможця першого туру голосувань, шоумена Володимира Зеленського (тридцять відсотків). Однак на два відсотки більше, ніж у Юлії Тимошенко.

Таким чином, у другому турі голосування, який відбудеться 21 квітня вийшли Петро Порошенко та Володимир Зеленський.

Президент Порошенко покликав свого візаві на дебати. Якийсь час Володимир Зеленський відмовлявся, проте третього квітня шоумен записав відеозвернення до Порошенка, в якому закликав провести дебати не в студії, а на НСК "Олімпійському", перед цим здавши аналізи на наявність наркотиків і алкоголю в крові.

Петро Порошенко взяв час думати і рано вранці четвертого квітня прийняв умови опонента. Через кілька днів обидва кандидати здали аналізи: Зеленський в приватній клініці, а президент - в медичному пункті на "Олімпійському".

Через тиждень після першого туру голова держави в ультимативній формі заявили про перенесення дебатів з 19 на 14 квітня. Але Зеленський відмовився від цієї дати і наполягає на даті 19 квітня.

Компромат і скандали

У вересні 2005 року тодішній держсекретар Олександр Зінченко звинуватив оточення президента Ющенка в корупції. Серед корупціонерів він назвав і Петра Порошенка. У пресі розгорівся гучний скандал.

Відносно Порошенка було відкрито кримінальну справу. Петро Олексійович змушений був піти у відставку. У результаті справа була закрита Печерським районним судом Києва і скандал затих.

У 2007 році компанія "Автотранспортне підприємство-2240", яке пов'язують з Петром Порошенком, взяло в банку "Київська Русь" кредит на шість мільйонів доларів. У заставу було залишено будівлю в Дарницькому районі столиці.

Згодом підприємство виявилося банкрутом і його заставне майно пішло з молотка. Однак набула його фіктивна фірма, власником якої є один з топ-менеджерів "Рошен". Скоро і сам банк опинився банкрутом, а підприємство, які пов'язують з ім'ям керівника держави не повернуло кредит збанкрутілого банку.

У 2009 році Петро Порошенко отримав землю у столиці на території історичної пам'ятки - Олексіївський люнет. Через чотири роки будівельна техніка знищила пам'ятник. На думку журналістів на цьому місці планувалося побудувати особняк для тодішнього міністра уряду Азарова.

У 2013 році було відкрито кримінальну справу за фактом знищення пам'ятки історії. Однак вона була закрита в зв'язку з відсутністю складу кримінального злочину, коли Петро Порошенко переміг на президентських виборах.

Журналістам стало відомо, що приблизно два мільярди гривень, які були арештовані і вважалися здобутими незаконним шляхом оточенням Віктора Януковича були перераховані з банку "ВБР" в "Міжнародний інвестиційний банк", контрольний пакет акцій якого належить Президенту України.

Як тільки гроші були виявилися в "МІБ", вони були переведені у готівку через касу банку. З огляду на, що комісія фінансової установи сягає одного відсотку, то тільки на цьому банк Петра Порошенка отримав двадцять мільйонів гривень.

Панамське досьє

У серпні 2014 року стався витік інформації юридичної фірми Mossack Fonseca з Панами, де в цій офшорній зоні фігурували фірми зареєстровані на президента Порошенка.

Як стверджувалося, Петро Олексійович продовжував в умовах війни з Росією торгувати з російським Газпромом.

Сам фігурант виправдовувався тим, що нібито тільки через офшорні фірми можна було перевести свої бізнес-активи, в тому числі і компанію «Рошен», в сліпий траст.

Правда серед лідерів держав, що вважають за краще офшори, Порошенко виявився не самотній. У Панамських документах засвітилися такі одіозні політики як Володимир Путін, Ільхам Алієв (Азербайджан), Нурсултан Назарбаєв (Казахстан), Лі Пен (Китай) і навіть сирійський диктатор Башар Асад.

Мальдівський відпочинок

У 2018 році Порошенко потрапив у новий скандал причиною якого став його відпочинок на Мальдівах. Як з’ясували журналісти-розслідувачі з 1 по 8 січня 2018 року Президент України орендував окремий острів з відповідною структурою відпочинку та розваг.

Сам факт відпочинку на дорогому курорті спробували приховати від громадськості. Президент вилетів на острови в Індійському океані, орендувавши найдорожчий літак і проживав там з сім'єю і гостями під вигаданим ім'ям. Причиною секретності у Порошенка назвали запобіжні заходи у зв'язку з небезпекою життя глави країни.

Тиждень мальдівського відпочинку обійшовся президенту в суму понад 14 мільйонів гривень.

Після оприлюднення журналістського розслідування президент визнав цей факт. У його Адміністрації заявили, що Порошенко витратив на відпустку власні кошти. Однак незабаром вся інформація про Мальдівський відпочинок була засекречена.

Корупція в «Укроборонпромі»

В ході президентської кампанії в лютому 2019 року журналісти програми «Наші гроші» оприлюднили розслідування в якому розповіли про причетність бізнес-партнера президента Олега Гладковського-Свинарчука до корупційних схем при закупівлі деталей для військової техніки в Росії. В результаті цього було завдано збитків державі на 22 млн гривень.

https://youtu.be/7w2-JWkoI3Y

Гладковський ці факти заперечує і погрожує подати на журналістів до суду. Сам Петро Порошенко закликав ініціювати міжнародний аудит «Укроборонпрому».

Фабрика ботів

У січні 2019 року політичний аналітик Олександр Кочетков опублікував інформацію про створення та систему функціонування мережі акаунтів і блогерів, які працюють над підтриманням позитивного образу президента Порошенка.

За твердженням Кочеткова, керівник Адміністрації Президента, Борис Ложкін сформував групу з блогерів, які повинні були на противагу російській пропаганді просувати позитивний імідж України. Однак замість контрпропаганди президента стали відверто звеличувати і прикрашати його заслуги.

Як стверджує аналітик, на підтримку Порошенка наймають навіть російські бото-ферми.  «Порохоботство» особливо поширилося напередодні і під час виборчої кампанії.

Невиконання обіцянок

Журналісти порталу «Слово і діло» проаналізували виконання обіцянок викладених 5 років тому в президентській програмі «Жити по-новому».

Невиконаними залишились деескалація конфлікту з Росією. Не була проведена люстрація суддів, податківців і митників. Не внесеними залишилися законопроекти про відкриті списки на виборах до Верховної Ради та про парламентську опозицію. Президент не виконав обіцянку по деофшоризації і деолігархізації бізнесу. Корупція не була подолана.

Декларація

31 березня 2019 Петро Порошенко подав електронну декларацію за 2018 рік. Президент України задекларував сім земельних ділянок в Києві і Київській області.

В елітному селищі Козин у Петра Порошенка житловий будинок, вартість якого тридцять мільйонів гривень.

Також політик має три квартири в Києві і одну в Вінниці. Марині Порошенко належить дачний будинок в триста сорок чотири квадратних метрів в селі Петропавлівське на Київщині.

Президент - колекціонер. Йому належить кілька десятків творів мистецтва (картини, скульптури). Крім того, Петро Порошенко в декларації вказав меблеві гарнітури, ювелірні прикраси, швейцарський годинник та інше.

Автомобільний парк подружжя Порошенків складається з двох автомобілів. У глави держави - мінівен Mercedes-benz Vito 116 CDI, у його дружини - Jaguar XF 4/2 lv8 2008.

Петро Порошенко є кінцевим бенефіціаром в дев'яносто п'яти компаніях, які знаходяться в Україні, Польщі, Росії, Угорщини, Казахстані, Білорусі, Грузії, Люксембурзі, на Кіпрі і на Британських Віргінських островах.

Зарплата у керівника держави - триста тридцять шість тисяч гривень. Відсотки від банківських вкладів принесли Петру Порошенку двадцять мільйонів гривень. Дивіденди - майже півтора мільярда. Крім того, двадцять вісім мільйонів він отримав в якості повернення вартості і інвестиційного прибутку від придбання ОВДП.

На рахунку в банку у політика зберігається шістдесят один мільйон доларів, два мільйони гривень, вісім тисяч фунтів стерлінгів і півтори тисячі євро.

Вісім мільйонів задекларовані, як внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ. А майже три з половиною мільйони доларів і мільйон гривень - як позичені.

Готівковими коштами у Петра Порошенка двадцять одна тисяча доларів і шість тисяч гривень.