Дата народження
15 листопада 1965
Країна
Україна
Соцмережі
35

Роман Безсмертний

Роман Безсмертний: чому незмінний партпрацівник вирішив заощадити набої для себе

Роман Безсмертний: чому незмінний партпрацівник вирішив заощадити набої для себе


Роман Безсмертний був нардепом, міністром і послом. Він працював в контактній групі в Мінську і вийшов з неї, вступивши в протиріччя з чинним президентом. Тепер Безсмертний вирішив стати президентом сам.

Біографія

Роман Петрович Безсмертний – український політик, дипломат і державний діяч. Народився 15 листопада 1965 року в селі Мотижин Макарівського району Київської області. Брав активну участь у написанні Конституції України. Представляв Україну в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України. Зона відповідальності: умови виборів на окупованих територіях і можливість внесення змін до Конституції, про це повідомляє Політека.

Освіта

Після завершення шкільного навчання служив у армії в 1983-1985 роках. Здобув вищу освіту на історичному факультеті в Київському педагогічному інституті (тепер – Національний педагогічний університет імені Драгоманова) за спеціальністю «вчитель історії» (1990). Кандидат політичних наук (1997) в Інституті національних відносин і політології НАНУ. Кандидатська дисертація Безсмертного – «Соціально-політичний устрій українського суспільства (концепція Донцова)».

Сім’я

Батько Петро Кирилович (1941-2005) – працював землевпорядником у Мотижині. Матір Ольга Дем’янівна (1941) – пенсіонерка, раніше працювала молодшою медсестрою сільської дільничної лікарні.

Одружений на Тетяні Олександрівні Мокріді (1971 р.н.). У пари є доньки-близнючки: Єлизавета та Анастасія (2012). Роман Безсмертний також виховує доньку від першого шлюбу Лілію (1989) і сина Тетяни Мокріді Владислава (1991).

Кар’єра та громадська діяльність

На старших курсах інституту почав працювати в середній школі №3 Вишневого Київської області. Після завершення вищої освіти влаштувався вчителем у середню школу №2 Бородянки Київської області.

У 1994 році балотувався до парламенту від Української республіканської партії. Здобув перемогу на мажоритарному окрузі №220 Макарівського району Київської області та став народним депутатом ВРУ II скликання.

Уже через три роки роботи у Верховній Раді звернув на себе увагу адміністрації президента.

У 1997 році Роман Безсмертний стає постійним представником Леоніда Кучми у ВРУ. Посаду обіймав протягом п’яти років.

Безсмертний іще тричі ставав нардепом: у 1998 році від Народно-демократичної партії; в 2002 та 2006 роках – від блоку «Наша Україна». Незмінний член Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (в різний час комітет мав різні назви).

Отримавши досвід роботи з Кучмою і залишивши президента в квітні 2002 року, долучився до наступного – майбутнього – президента Віктора Ющенка. Був спершу заступником виборчого штабу «Нашої України» (2002), потім главою виборчого штабу Віктора Ющенка, кандидата в президенти.

Обіймав посаду віце-прем’єр-міністра з питань адміністративно-територіальної реформи в урядах Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова з 4 лютого по 29 листопада 2005 року.

У 2006 році в рейтингу найвпливовіших людей України за версією «Кореспондента» посів 31 місце.

У квітні 2007 року Роман Безсмертний склав депутатські повноваження. Був призначений Віктором Ющенком заступником глави Секретаріату президента. Виконував обов’язки на цій посаді протягом двох років під керівництвом скандально відомого «сірого кардинала» Віктора Балоги. У травні 2009 року разом із Балогою залишив Секретаріат президента.

Уміння знаходити спільну мову з президентами згодилося істинному дипломату Роману Безсмертному і за Віктора Януковича. 24 лютого 2010 року, напередодні інавгурації нового президента-регіонала, Безсмертний отримав посаду Надзвичайного і Повноважного посла в Білорусі. На посаді – до 3 червня 2011 року.

За цей час встиг проігнорувати інавгурацію Олександра Лукашенка на посаду президента в січні 2011. Надалі подібний демарш не додав йому вістів – Роману Петровичу довелося контактувати з Лукашенком у рамках Мінського процесу.

У 2014 році Роман Безсмертний став представником України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Мінського процесу. Принциповою позицією Безсмертного в переговорах стало припинення вогню – що було фактично неможливим, зважаючи на постійні провокації з боку бойовиків так званих Л/ДНР. Безсмертний відверто обговорював на публіці перипетії дипломатичних переговорів. У відповідь йому однозначно вказували на відірваність його погляду від реального стану справ на Сході.

Наприкінці квітня 2016 року Безсмертний оголосив про свій вихід із переговорів у «мінському форматі». Вказавши як одну з причин розбіжності з президентом Порошенком.

Компромат. Роман і його партії

Із моменту приходу в політику Роман Безсмертний зарекомендував себе як активний партійний працівник. Спершу був в Українській республіканській партії (друге скликання).

Для другої каденції ВР Роману Петровичу треба було балотуватися вже від іншої політсили – Народно-демократичної партії (НДП) України. Попередня партія у складі блоку «Національний фронт» отримала лише 2,7% голосів виборців і залишилася без мандатів.

Від початку 2002 року Безсмертний примкнув у Раді до фракції партії «Реформи і порядок» (ПРП) Віктора Пинзеника. Перед парламентськими виборами того року ПРП стала частиною виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна».

Що ж до попередньої політсили Безсмертного – Народно-демократичної партії України – вона увійшла в блок «За єдину Україну!», програвши за підсумками виборів мажоритарку блоку Ющенка (11,8% проти 23,6%). У червні 2002 року блок «За ЄдУ» розпався.

Роман Безсмертний у «Нашій Україні» на перших ролях. У 2006 році він став головою виборчої кампанії блоку. Щоправда, до цього моменту блок встиг розгубити частину депутатів і «просів» за підтримкою електорату – вибори дали політсилі трохи менше ніж 14%.

У результаті парламентської кризи 2006 року «Наша Україна» спершу дискредитувала себе співпрацею з регіоналами, завдяки чому прем’єром став Віктор Янукович. А потім взагалі була змушена відправитися в опозицію уряду. 19 грудня Роман Безсмертний склав повноваження голови фракції у Верховній Раді.

Останньою партією, в якій «засвітився» Роман Безсмертний, стала Аграрна партія України (АПУ). Та сама, яка 15 років тому стояла біля витоків формування блоку «За ЄдУ». Куди точно потрапив би Роман Петрович, якби не вийшов свого часу з НДП. Отже, коло замкнулося.

Щоправда, слід відзначити, що АПУ встигла пережити кілька переформатувань. У нинішньому складі під керівництвом Віталія Скоцикааграріїв тісно пов’язують із колишніми регіоналами.

Досвідчений управлінець, Роман Безсмертний керував центральним апаратом АПУ з березня 2016 до кінця 2017 року.

Утім, розчарувавшись у перспективах аграріїв, як і у випадку з розваленою згодом «Нашою Україною», Безсмертний залишив проект, склавши повноваження. На початку 2018 року Роман Петрович недвозначно натякнув щодо своїх подальших планів у політиці. В інтерв’ю на телебаченні він зауважив, що «втомився підносити патрони тим, хто стріляти не вміє».

29 травня 2018, традиційно для всіх не долучених до «годівниці» політиків розкритикувавши чинну владу, Роман Безсмертний заявив про свій намір іти на президентські вибори. Наступне запитання для вічного самовідданого партпрацівника Безсмертного, нині безпартійного – де взяти 2,5 млн гривень, необхідних для реєстраціїкандидата на вибори президента.

Фото та відео


Дата народження
15 листопада 1965
Країна
Україна
Соцмережі