Шавкат Мірзійоєв

Мірзійоєв Шавкат Миромонович: президент Узбекистану з 2016 року

Мірзійоєв Шавкат Миромонович — авторитарний лідер, реформи якого маскують репресії, непотизм та придушення свободи слова в Узбекистані

Біографія

Шавкат Миромонович Мірзійоєв народився 24 липня 1957 року в Заамінському районі Джизакської області Узбекистану.

Освіта

У 1981 році Шавкат здобув вищу освіту в Ташкентському інституті іригації та меліорації, який закінчив за спеціальністю «інженер-механік». У цьому ж виші Мірзійоєв захистив дисертацію і здобув ступінь кандидата технічних наук. 

Сім'я

Шавкат Мірзійоєв з'явився на світ у родині лікаря Миромона Мірзійоєвича, який працював головним лікарем туберкульозного диспансеру в Зааміні. Його мати, Маріфат, була медсестрою в тому ж диспансері. Вона померла в молодому віці від туберкульозу.

Після смерті дружини батько Шавката одружився вдруге на жінці з Татарстану. У Шавката є дві сестри, зведений брат і сестра.

Сам Мірзіеев одружений на Зіроат Мірзійоєвій. У цьому шлюбі народилося дві дочки і син. Його старша дочка, Саїда Мірзійоєва, з 2025 року очолює адміністрацію президента Узбекистану. 

Обидва зятя, Ойбек Турсунов і Отабек Умаров, займали або займають пости в президентській адміністрації.

Кар'єра

Після захисту дисертації Шавкат залишився в Ташкентському інституті зрошення та меліорації як молодший науковий співробітник. Потім він вирішив піти «по партійній лінії», вступивши до Комуністичної партії Радянського Союзу. У тому ж виші Мірзійоєв обіймав посади секретаря комсомольської організації, парторгу і першого проректора.

У 1990 році його обрали депутатом Верховної Ради Узбецької РСР. Після здобуття Узбекистаном незалежності в 1991 році Мірзійоєв продовжив просування по кар'єрних сходах вже як представник Народно-Демократичної партії Узбекистану.

У 1992 році він був призначений хокімом (керівником апарату) Мірзо-Улугбекського району Ташкента. У 1996 році президент Іслам Карімов призначив його хокімом Джизакської області.

Тут Шавкат заробив репутацію жорсткого управлінця, орієнтованого на розвиток сільського господарства, особливо бавовняної галузі. У 2001 році він був переведений на аналогічну посаду до Самаркандської області. Паралельно до 2004 року Шавкат залишався депутатом парламенту (Олій Мажлісу).

У 2003 році Карімов призначив Мірзійоєва прем'єр-міністром Узбекистану. На цій посаді він опікувався сільським господарством і регіональним розвитком, впроваджуючи програми з модернізації аграрного сектора і поліпшення умов життя в сільській місцевості. 

Його робота в якості прем'єра супроводжувалася жорсткими методами управління, включаючи контроль над збором бавовни, який, за даними Human Rights Watch, включав примусову працю.

Після смерті Іслама Карімова у вересні 2016 року Мірзійоєв був призначений тимчасовим виконуючим обов'язки президента, а в грудні того ж року переміг на президентських виборах, набравши 88,6% голосів. 

У 2021 році він був переобраний з 80,1% голосів, а у 2023 році, після конституційної реформи, яка продовжила президентський термін до семи років, він знову переміг на виборах з 87,7% голосів.

На посаді президента Мірзійоєв ініціював ряд ліберальних реформ, спрямованих на залучення іноземних інвестицій, поліпшення відносин з сусідніми країнами і модернізацію економіки. 

Серед його досягнень - закриття сумнозвісної в'язниці Жаслик у 2019 році, скасування виїзних віз, девальвація національної валюти та запуск проєкту «Ташкент-Сіті» для залучення інвесторів. 

Він також активно розвивав зовнішню політику, зміцнюючи зв'язки з Киргизстаном, Таджикистаном, Росією, Китаєм та іншими країнами. У 2022 році Самарканд став місцем проведення саміту Шанхайської організації співпраці.

Однак його реформи супроводжувалися і протиріччями. У 2022 році протести в Каракалпакстані проти запропонованих змін до конституції, які позбавляли регіон права на відокремлення, були жорстоко придушені, що призвело до загибелі щонайменше 18 людей. 

Попри це, конституційна реформа 2023 року була схвалена на референдумі з підтримкою 90,6%, що дозволило Мірзійоєву обнулити свої президентські терміни і залишитися при владі.

Компромат

Правління Шавката Мірзійоєва супроводжується рядом звинувачень і скандалів. Однією з головних претензій є його причетність до примусової праці в бавовняній галузі в період роботи прем'єр-міністром (2003-2016).

Згідно зі звітом Human Rights Watch за 2017 рік, Мірзійоєв, бувши відповідальним за бавовняне виробництво, підтримував систему масової мобілізації працівників під загрозою покарання. У 2015 році він нібито закликав конфісковувати майно фермерів-боржників, включаючи їх машини, худобу і навіть покрівлю з будинків.

Ще одним суперечливим моментом стало придушення протестів у Каракалпакстані в липні 2022 року. Вони були викликані пропозицією прибрати з конституції право регіону на відділення.

Жорсткі дії влади призвели до людських жертв і викликали критику з боку міжнародної спільноти. Крім того, в останні роки Мірзійоєва звинувачують у відступі від обіцянок щодо забезпечення свободи слова. 

Арешти блогерів та громадянських журналістів за звинуваченнями у вимаганні викликали занепокоєння серед активістів та політичних аналітиків. Критики вказують на відродження методів радянських спецслужб в роботі узбецьких силовиків.

Також викликає питання концентрація влади в руках сім'ї Мірзійоєва. Призначення його доньки Саїди головою президентської адміністрації та участь зятів у державних структурах породжують звинувачення в непотизмі. 

У 2021 році з'явилася інформація про будівництво розкішної резиденції в Кібайському районі і гірського комплексу вартістю в сотні мільйонів доларів.