Дата народження
14 грудня 1960
Країна
Україна
Соцмережі

Віктор Пінчук: в олігархи по головах родичів

Єврейський хлопчик, який не зміг вступити до університету, тепер інвестує просування українських і західних кандидатів у президенти. Яким же чином простий інженер Вітя став шахістом світової політики? Як же так виходить: в Україні грошей немає, але її громадяни спонсорують американських політичних лідерів? Через кого довелося переступити Віті, щоб стати олігархом і щедрим меценатом?

Біографія Віктора Пінчука

Пінчук Віктор Михайлович народився 14 грудня 1960 року в місті Києві. Деякі джерела стверджують, що рідним містом мільярдера є Дніпро. Плутанина виникла через часті переїзди його батьків. Насправді, дитинство Віті пройшло в Дніпрі. Там почалося і його кар'єрне становлення.

Віктор Пінчук – етнічний єврей. Серед його предків рабини і меламеди (наставники в іудейських школах). Батьки Віктора працювали в сферах науки та металургії.

Подейкують, що як по материнській, так і по батьківській лінії Віктор Пінчук має аристократичний родовід.

Також деякі біографічні факти свідчать про те, що багатомільйонні статки і вплив на політику хорошому хлопчикові Віті допомогли отримати родинні зв'язки, а зокрема – татусі коханих дружин. Сам же Пінчук заперечує підтримку Леоніда Кучми, яку він отримав завдяки шлюбу з президентською дочкою Оленою Франчук. Віктор зазначає, що тоді він уже був заможним підприємцем. Це дійсно так. Але утвердитися в бізнесі йому допоміг перший тесть Володимир Аршава, який працював заступником завідувача Дніпропетровського облздороввідділу. Із його дочкою Оленою майбутній олігарх познайомився ще в 7-му класі. Незабаром дружба підлітків переросла в роман. Подейкують, що батьки самі звели ці дві самотності. Але про все по черзі.

Освіта

У дитинстві Вітя намагався навчитися грати на скрипці. Але робити це красиво у нього не виходило.

Хлопець закінчив школу із золотою медаллю. У майбутньому він мав намір побудувати кар'єру медика, але вступити на бажаний факультет йому не вдалося. За легендою, тому перешкоджало етнічне походження Пінчука. Кажуть, що абсолютно не це стало перепоною. Деякі джерела стверджують, що Віктор просто не зміг скласти іспити і зрозумів, що медицина – це не його покликання.

Так вибір Віктора упав на інженерно-металургійний факультет Дніпропетровського металургійного інституту. До речі, саме там викладала його мама. У результаті Віктор Пінчук отримав спеціалізацію виготовлення труб та обробки металів тиском.

Кар'єра

Ще в студентські роки він працював лаборантом у своєму інституті. Крім того, Пінчук був різальником холодних труб на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі. Протягом деякого часу Віктор підробляв нічним сторожем.

Закінчивши виш, Пінчук вступив в аспірантуру і продовжив працювати за фахом.

Свою кар'єру Віктор Пінчук почав у 1983-му році. Він займав пост в проектному НДІ трубної промисловості. Там Віктор виріс від стажиста до старшого наукового співробітника. Але роботу в НДІ довелося покинути. Подейкують, що на цьому наполіг тесть Пінчука. За чутками, саме він змусив Віктора перейти в бізнес.

Початок підприємницької кар'єри Пінчука був досить дивним. У 1987-му році разом зі своїм батьком Віктор відкрив кооператив винахідників. Кращі ідеї він зобов'язався продавати підприємствам. Умови заробітку були досить незвичайними. Підприємство, яке взяло інновацію, повинно було виплачувати кооперативу 7,5% від прибутку або економії, яку приніс винахід Вітіної команди.

Насправді Пінчук відібрав найперспективніші патенти колишніх колег по НДІ та пообіцяв продати їх. Переговорами з потенційними покупцями займалися батьки Віті.

Все закінчилося на гонорарі в 76 тис. руб. Така сума повинна була опинитися на рахунку кооперативу, але компанія отримала тільки половину. Є підозри, що решту суми тихенько привласнили Пінчуки. Члени кооперативу отримали лише символічні премії. Як і слід було очікувати, компанія розпалася, а Віктор зайнявся комерційним бізнесом.

У 1990-му році Віктор і Михайло Пінчуки заснували власну компанію «Інтерпайп». На початку своєї діяльності компанія займалася перепродажами труб. Після розпаду СРСР фірма відновила комерційну діяльність окремих сфер вугільної й металургійної промисловості.

Зрозуміло, не розпад Радянського Союзу допоміг Віктору Пінчукові стати енергетичним магнатом. До діяльності компанії підключився Володимир Аршава, який звів Вітю з Павлом Лазаренком і Сергієм Тігіпком, Геннадієм та Юлією Тимошенко. У колі нових знайомих також виявилися майбутній прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко і Леонід Кучма, який згодом став президентом. У частку «Інтерпайп» увійшла кохана дружина Олена Аршава, а також ще кілька впливових персонажів, серед яких російський підприємець Михайло Щеголевський.

У 1992-му році під заступництвом Павла Лазаренка пінчуківська компанія «Інтерпайп» і корпорація «Український бензин», що належала родині Тимошенко, створили корпорацію «Співдружність». Протягом декількох наступних років це підприємство було українським дилером російської газової компанії «Интер РАО».

Розбагатілі Пінчуки незабаром приватизували металургійні заводи, на яких працювали. В активах сім'ї з'явилися банки.

У 1995-му році значно ускладнилися відносини Віктора Пінчука з родиною Тимошенко та Павлом Лазаренком. Так розпалася корпорація «Співдружність». Подальший перерозподіл бізнесу і територій впливу спровокував розрив відносин Пінчука з Володимиром Аршавою. За його наполяганням відбулося розлучення Олени та Віктора. Подейкують, що причиною розірвання шлюбу також послужили часті зради Пінчука.

Але незабаром Віктор розпочав стосунки з більш цікавою персоною – Оленою Франчук, дочкою президента Леоніда Кучми.

Завдяки владі тестя Віктор Пінчук укладав вигідні міжнародні контракти, розоряв привабливі підприємства з метою привласнення активів.

У 2006-му році Віктор Пінчук провів реструктуризацію своєї бізнес-групи. Так виник ряд компаній і холдингів.

У 2007-му році він створив інвестиційно-консалтингову групу «EastOne». Крім того, олігарх став власником різнобічних активів, серед яких металургійні, страхові, медійні та інші підприємства, що знаходяться на території України та за її межами.

Віктор Пінчук також має власний медіа-холдинг «StarLightMedia». У нього входять найпопулярніші ЗМІ, такі як телеканали «СТБ», «Новий канал»», «М1», газета «Факты» і багато інших. До речі, в розкручуванні газети «Факты» велику роль зіграла примусова передплата для безлічі великих підприємств. Медійний холдинг Пінчука залежить від політики. Його ресурси формують громадську думку, яка вигідна політичним протеже Пінчука.

Політика

У 1998 році Віктор Пінчук став парламентським депутатом III скликання.

У 1999 році він був призначений радником президента України, але незабаром залишив цю посаду.

Після Помаранчевої революції Віктор Пінчук залишив політику і сконцентрувався на підприємництві.

Разом з тим Віктор Пінчук не зрікся політичної спільноти. Відомо, що періодично він виділяє кошти на фінансування передвиборчих кампаній політичних лідерів різних країн.

Як стало відомо, у 2015-му році він переказав 150 тис. USD на рахунок фонду Дональда Трампа. Це пожертвування стало найбільшим фінансовим внеском за 2015 рік від сторонніх донорів, не рахуючи самого Дональда Трампа. Цікаво, що період інвестування збігся з часом президентської передвиборчої кампанії Трампа.

Про внесок українського бізнесмена у 2018 році дізнався американський спецпрокурор Роберт Мюллер, який розслідує інвестування Трампа Росією.

Як стверджують в організації Дональда Трампа, гроші від Пінчука були отримані в обмін на 20-хвилинне звернення політика в ході конференції ЄС в Україні.

Роберт Мюллер вважає гонорар дуже завищеними, тому розглядає інвестицію як хабар.

Пізніше в пресі з'явилося повідомлення, що Віктор Пінчук вирішив працювати на два фронти. Виділивши гроші Дональдові Трампу, він не забув підтримати його основного конкурента – Хілларі  Клінтон. Перераховувати інвестиції в «Bill, Hillary & Chelsea Clinton Foundation» український олігарх почав ще з 2006 року. Станом на 2018 рік загальна сума Пінчуківських вкладів складає 13 млн USD. Згідно з даними, опублікованими в американських ЗМІ, найбільші інвестиції в фонд Клінтонів здійснювали українські олігархи, залишивши позаду англійських, саудівських та німецьких побратимів. Очевидно, з цієї причини президент України Петро Порошенко не приховував свою симпатію до кандидата на пост глави США – Хілларі Клінтон. Із огляду на суми, вкладені в її політичну діяльність, підтримка Штатів обіцяла бути сильною.

Зрозуміло, роблячи вклади в американських політиків, Віктор Пінчук намагався купити хороших бізнес-партнерів із заможної Америки.

Інвестуючи в американських президентів, Віктор Пінчук не забуває про українських. Подейкують, що він уже профінансував відразу двох вітчизняних лідерів – газову піранью Юлію Тимошенко та рок-зірку Святослава Вакарчука. При цьому наголошується, що український олігарх – усього лише сполучна ланка. За чутками, в проекті Юлії Тимошенко за ним стоїть Кремль. Святослава Вакарчука ж просуває американський розоритель англійського банку Джордж Сорос. Багатій зі США робить ставку на популярність і кришталево-чисту репутацію артиста. Через Вакарчука Сорос планує прибрати до рук українську аграрну та енергетичну індустрії, а також медицину. До речі, подейкують, що Уляна Супрун, яка очолює МОЗ України також є людиною Джорджа Сороса.

Якщо Тимошенко або Вакарчук переможе на президентських виборах-2019 – Віктор Пінчук зможе зміцнити свою сферу впливу, а можливо, і розширити її.

Меценатство

Ще в середині 90-х рр., коли Віктор Пінчук нечувано розбагатів на енергетиці, він став купувати дорогі картини і фінансувати великі концерти. Вже з того часу про Пінчука розійшлись чутки як про щедрого мецената.

У 2006-му році Віктор Пінчук відкрив арт центр у Києві. Цю установу він назвав скромно, на честь себе – «PinchukArtCentre». Галерея стала найбільшим центром сучасного мистецтва на Сході Європи.

У тому ж році олігарх заснував свій благодійний фонд. Назва обиралася за тим же принципом – «Фонд Віктора Пінчука». Очевидно, добрі діяння потрібні з рекламною метою.

Віктор Пінчук також входить до опікунської ради дніпровської єврейської громади, яку фінансує. До неї також входять Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та багато інших українських олігархів.

Сім'я та діти Віктора Пінчука

Віктор Пінчук був двічі одружений.

Його першою дружиною стала Олена Аршава. У шлюб із нею Віктор вступив у 1980-му році. Через 2 роки на світ з'явилася дочка Марія. Разом із дідом вона володіє акціями компанії «Фірма"Дайм"», яка торгує кольоровими і чорними металами. Марія також володіє нерухомістю в Лондоні.

Союз Віктора й Олени був розірваний у 1997-му році, але пара зберегла гарні стосунки.

Відразу після розлучення підприємець вступив у цивільний шлюб з Оленою Франчук, дочкою президента Л. Кучми. У 2002-му році пара зареєструвала свої стосунки. Через рік у подружжя народилася дочка Катерина. У 2011-му році на світ з'явилася Вероніка.

У 2010-му році Віктор Пінчук став дідусем. Його старша дочка народила йому онуку Маргариту.

Компромат і скандали

У 1996-му році зловмисники викрали Віктора Пінчука, вимагаючи викуп за його життя і свободу. Пізніше вдалося зловити злочинців із практично не витраченими грошима. Так свідчить офіційна версія, сфабрикована для народу. Що ж було насправді?

У ті роки Віктор Пінчук любив розважитися з молоденькими дівчатами. Спортивні хлопці зі зброєю застукали його якраз у момент утіх із однією з коханок. Як з'ясувалося пізніше, дівчина була з ними заодно.

Бандити почали вимагати від Пінчука гроші або підвищення частки Олени Аршави в компанії.

На той момент Віктор та Олена були в шлюборозлучному процесі. Подейкують, що екс-чоловік планував залишити Олені смішний відсоток, а то і зовсім позбавити її вигод. Також існує припущення, що нападники, знаючи цей слизький нюанс з особистого життя бізнесмена, вирішили прикрити свої спортивні сіднички Оленою Аршавою, з якою насправді не були пов'язані.

Так чи інакше, Віктор Пінчук врятувався, а відсоток акцій Олени Аршави збільшився.

У 2016-му році стаття Віктора Пінчука в «The Wall Street Journal» викликала неймовірний скандал в українському суспільстві. У своєму матеріалі Віктор Пінчук порадив українцям тимчасово забути про ЄС і НАТО. Крім того, на думку олігарха, владі варто відмовитися від Криму на 15-20 років і провести вибори в ЛНР і ДНР. Пінчук вважає, що Україні необхідно піти на низку болючих компромісів заради миру з Росією. Такими компромісами він вважає відмову від євроінтеграції, Криму і Донбасу.

Статок

За даними журналу «Forbes» за 2011-ий рік, капітал Віктора Пінчука склав 3,3 млрд USD.

Дата народження
14 грудня 1960
Країна
Україна
Соцмережі