В п’ятницю, 19 жовтня 2018 року, о 17.00 в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20) на відкриття виставки живописних робіт київської художниці Ольги Петрової “Інші береги”.
“Виставка “Інші береги” Ольги Петрової – це не тільки живописна ода красі та різноманіттю світу, але перш за все – маніфест Cвободи.
Подорожі Європою, Азією, Близьким Сходом мисткиня втілила у потужних та ліричних образах, що є художнім одкровенням.
П’ять залів – п’ять живописних циклів – менш за все нотатки мандрівника.
Авторка вживається в ауру, в духовну домінанту кожної країни та відкритим кольором подає її на полотні,” – зазначає кураторка виставки, кандидатка культурології Надія Павліченко.
Ольга Петрова.
2008Ольга Петрова належить до покоління, яке під тиском радянщини не боялось жити і думати самостійно і як могло боролось за власне “Я”.
Мисткиня почала творчий шлях, коли здіймалась друга хвиля авангарду 1960-тих.
Відверто товаришувала з одіозними для радянської влади Сергієм Параджановим, з українськими інтелектуалами Григорієм Кочуром, з геніальним перекладачем Миколою Лукашем, ілюструвала твори в часописі «Всесвіт».
У 1974 в ідеологічному відділі ЦК КП України її ілюстрації до «Божественної комедії» Данте було кваліфіковано як сюрреалізм, що вилилось у негласну заборону видавництвам надавати їй будь-які замовлення.
Довелося виїхати з Києва та в аспірантурі (Москва) написати та захистити дисертацію з теми «Мистецький коментар до «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі XIV – XX століть».
Так було набуто другий фах – мистецтвознавця.
Після повернення до Києва О.
Петрова поновила власну мистецьку практику.
Постер виставки Ольги Петрової “Інші береги”.
У випробуваннях долі Ольга Петрова зберегла найголовніше – потребу бути вільною людиною.
Для творчої інтелігенції 1970-х років це було зовсім не просто.
Більшість була приречена на «внутрішню еміграцію».
Мистецтво світу знали лише з репродукцій.
Нотр-Дам де Парі, Кельнський собор, Лондонський Тауер, тим більше – утаємничений світ Індії, Японії, здавалось, назавжди залишаться лише книжковими враженнями.
Коли на початку 1990-х років з’явилась можливість мандрувати світом, О.
Петрова була однією з тих українських художників, які негайно почали опановувати країну за країною.
Це переживання Вільного Світу з пензлем в руках є особливим для тих, хто жив за залізною завісою.
Ольга Петрова.
2008За роки Незалежності Ольга Петрова здобула визнання як мисткиня та інтелектуалка у широкому світі.
Її роботи зберігаються в поважному Британському музеї (Лондон), в ізраїльському музеї Яд Вашем, у державних та приватних музеях України, Японії, Індії, Норвегії, у колекціях поціновувачів мистецтва.
Її творчий метод обумовлено системою фовізму із трансформацією вражень та творчої енергії у метафізичні образи.
«Я намагаюсь заповнювати полотна кольоровими формами, які випромінюють пристрасть, тим самим створюючи додатковий вимір почуттєвості, – каже авторка.
– Він є відмінним від вимірів, що існують у раціонально-логічному світі.
Це поза-евклідовий вимір.
Колір – пристрасть – навіювання».
Це те, чим Ольга Петрова готова поділитись з усіма, хто не є байдужим до краси.
Ольга Петрова.
2008Експозицію виставки живописних робіт київської художниці Ольги Петрової “Інші береги” можна оглянути в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20) до 10 листопада 2018 року.
Наталка РАДИКОВА.