/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F50bdfde24a08a071ef74679983bc78c1.jpg)
У Львові пройшов фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької
Вигляд на Львівський оперний театр, 2015 рік, автор Володимир Прокопів.
13-18 листопада 2018 року у Львівській Національній Опері пройшов XVII Міжнародний фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької.
Львівський національний академічний театр опери і балету, у 2000 році вписав у свою назву зоряне ім’я української оперної співачки – Соломії Крушельницької.
За життя Соломію Крушельницьку (23 вересня 1872, с.
Білявинці, нині Бучацький район Тернопільської області, Україна – 16 листопада 1952, м.
визнали найвидатнішою співачкою світу.
Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття.
Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін.
Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Соломія Крушельницька.
Гортаючи каталог фестивалю, вже з перших сторінок нас занурює у простір мелодичного театру та його приму Соломію Крушельницьку – заслужений працівник культури Надія Труш : «Вже при вході в фойє милуємося стрункою постаттю артистки, зображеної на портреті роботи народного художника України Любомира Медвідя.
А зайшовши у дзеркальний зал, відразу вихоплюємо зором погруддя співачки, що його створив народний художник Ярослав Скакун.
Її портрет у бронзі, теж встановлений стараннями нашого театру, є і за кордоном – у музеї театру «Ла Скала» (Мілан, Італія), що ознайомлює сучасників із українською оперною дівою, яка чарувала голосом усю Італію і, зокрема, цей знаменитий театр»[2, c.
Урочисте відкриття відбулося 13 листопада о 17:00 у фойє театру.
Учасники та відвідувачі фестивалю мали можливість поринути у живописний світ виставки «Opera Art» сценографів Євгена Лисика (1930-1991) та його учнів Тадея і Михайла Ринзаків.
В експозиції були представлені макети («Медея» і «Коли цвіте папороть») та ескізи («Медея», «Лебедине озеро», «Аїда», Дон Жуан», «Мойсей») декорацій із постановок Львівської національної опери.
Фестиваль проходив в двох локаціях – Дзеркальна зала та глядацька зала.
Серед учасників були країни Європи (Польша, Японія, Болгарія) та України (Львів, Київ, Одеса).
Сцена з опери “Мадам Баттерфляй” Джакомо ПуччініВвечері відбулася відкриття фестивалю оперою «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні.
Опера «Мадам Баттерфляй» – лірична драма, яка оповідає про кохання японської дівчини Чіо-Чіо-сан (виконувала лауреат міжнародних конкурсів Мельба Рамос – Відень, Австрія) до амеріканського офіцера Пінкертона (лауреат міжнародних конкурсів Михайло Малафій).
Опера зачаровує зворушливим сюжетом, геніальною музикою Дж.
Постановники: диригент-постановник – народний артист України і народний артист Республіки Татарстан, режисер-постановник – Анатолій Лимарєв, художник – народний художник України Тадей Ринзак і художник костюмів – заслужений художник України Оксана Зінченко, хормейстер – лауреат міжнародного конкурсу Василь Коваль.
14 та 15 листопада відбулися о 15:00 у дзеркальній залі прем’єра містичної драми «Саломеа» української поетеси Наталії Давидовської (1953-1995) і в два вечори Одеський національний академічний театр опери і балету показав оперу «Набукко» Джузеппе Верді.
Сцена з опери “Набукко” (Одеський національний академічний театр опери і балету)Повернемось до прем’єри «Саломеа» у постановці заслуженого діяча мистецтв України Галини Воловецької.
Галина Степанівна створила разом з творчим колективом, а саме художник – Ярослав Бринь і художник по костюмам – Оксана Зінченко, хореограф – заслужений артист України Сергій Наєнко, звукорежисер – Андрій Пришляк та концертмейстери – заслужена артиска України Наталія Пелех і Мар’яна Самотос цю виставу-оперу.
Яка була присвячена примадонні львівського оперного театру Соломії Крушельницькій.
У виставі-опері беруть участь: Соломія Крушельницька (постать) – Галина риба, Соломія Крушельницька (голос) – лауреат міжнародних конкурсів Людмила Осташ та Час – Василь Когут.
Як згадувала сама автор Наталя Давидовська: «Життя митця – то геніальний міф.
А правда – потім правда у безсмерті».
З висловом митця безумовно можна погодитися.
І на мою думку, як я вважаю, що мистецтво живе по за часом у спогадах, у творчому доробку митців, у наших думках і серцях.
Як приклад хочу навести вислів, який підтвердить мій аргумент: «Життя коротке, мистецтво вічне».
Соломія Крушельницька – Амелія в опері “Бал маскарад” Дж.
ВердіОкрім того в другий деньпоказу опери «Набукко» ввечері також о 15:00 у дзеркальній залі відбувся показ моноопер: «Відблиски втомленого поп-стару» чотири новели на вірші Карла Марія Кінскі (Юлія Гомельська, Україна), «Гомін води» на вірші Мацуо Басьо (Ріко Нарімото, Японія), «Морська примара» на вірші Генріха Гайна (Цвєта Дімітрова, Болгарія-Австрія), «Цим вечером Борис Годунов (Кармелла Ципколенко, Україна; лібретто Крістіне Торквіст, Австрія).
16 листопада Націоальний академічний театр опери та балету України (Київ) показав оперу «Дон Карлос» Джузеппе Верді.
«Дон Карлос» – монументальна, складна і урочиста опера Верді.
Власне їй надають перевагу більшість театрів, вважаючи, що вона ближча самому авторові.
Більшість дослідників сходяться на думці, що «Дон Карлос» – найграндіозніша робота композитора.
В ній композитор поєднав усе – традиційні арії, дуети, ансамблі бельканто, а також прийоми Гранд Опера, де власне відбулася прем’єра в 1867 р.
Ця опера насичена історичними образами, а музика яскрава і прекрасна.
17 листопада відбулася прем’єра «Служниця-пані» Джованні Баттіста Перголезі в дзеркальній залі.
Це вже була друга прем’єра, яку підготувала режисер Галина Воловецька до фестивалю.
Соломія Крушельницька після концерту, 1910-і рр.
Багатію Уберто (Ігор Міхневич), подобається його служниця Серпіна (Наталія Курильців), але її нестерпна поведінка дратує.
Уберто просить свого слугу Веспонте (Іван Борхес-Самко) знайти йому турботливу дружину.
Розумниця Серпіна швидко реагує на ситуацію і вирішує будь-яким чином закохати в себе хазяїна.
Вона вмовляє Веспоне зіграти роль її нареченого – сурового військового, що вимагає за Серпіну величезне придане та погрожує убити Уберто.
Німий слуга чудово справляється з поставленим йому завданням.
Хазяїн, збентежений тим, що нещасній дівчині дістанеться такий грубіян, а до того ж йому доведеться викласти за неї чимало грошей на придане.
Уберто вирішує сам одружитися зі своєю служницею.
Ввечері до уваги глядачів була Вроцлавська опера «Краків’яни і Гуралі» Яна Стефані.
Дія відбувається під кінець 18 ст.
в селі недалеко від Кракова.
Двоє закоханих – Бася і Стах – мріють одружитися.
Але їм намагається завадити Дорота, мачуха Басі.
Вона створює на їхньому шляху будь-які перешкоди –починаючи від дрібненьких інтриг та завершенням великими пакостями.
Однак їй не вдається досягти мети.
І все закінчується повним щастям для закохоної пари.
В останній день фестивалю, 18 листопада о 15:00 у дзеркальній залі відбувся виступ національного ансамблю «Київська камерата».
У програмі концерту були твори: «Opera rustica» (для сопрано, баритону і камерного оркестру) і «Гірська легенда» (для альта з оркестром) Євгена Станковича, колядки «Добрий вечір тобі» та «Спи, Ісусе» в обробці Золтана Алмаші, «Батярскі пісні» і «Ми є…» Юрія Шевченко (для скрипки та струнного оркестру).
Сцена з опери “Набукко” (Одеський національний академічний театр опери і балету)Завершальними акордами XVII Міжнародного фестивалю оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької стала «Опера Гала» за участі світових (Зоряна Кушплер мецо-сопрано, Австрія; Стефан-Маріан Поп тенор, Румунія-Італія; Тетяна Бусуйок мецо-сопрано, Молдова; Віталій Білий баритон, Україна-США) та українських (Сергій Магара – бас; Тетяна Оленич та Любов Качала – сопрано; Роман Трохимок – тенор; Орест Сидір – баритон) зірок оперної сцени.
Денис ГУГНИН.
Список використаних джерел:.
Соломія Амвросівна Крушельницька.
Каталог ХVII Міжнародного фестивалю оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької.
– Львів, 2018.
– с.
