/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fd1d3c2ba00e78d30e0df786d3aff1839.jpg)
Кава та львівські кав’ярні, або з чого все починалося
Каву люблять і п’ють по всій Україні, але титул кавової столиці вже багато років належить Львову.
І хоч достеменно не відомо коли саме у нашому місті було випито першу філіжанку цього божественного напою, але він одразу став ароматним символом Львова.
І сьогодні Фотографії старого Львов, спільно з нашим партнером Торговою маркою Кава старого Львова, будуть розповідати вам дивовижні кавові історії.
До Львова кава потрапила саме з Австро-Угорщини.
Одні джерела вказують, що привіз її до міста Лева Юрій Кульчицький, інші доводять, що це відбулось значно пізніше.
Після приєднання львівської землі до Австрійської імперії.
Пам’ятник козакові Кульчицькому і його мішечкам з кавою.
Фото Сергія Гуменного.
Львів по-справжньому розсмакував каву у XVIII столітті.
До міста кава потрапляла не лише зі Сходу (зокрема, з Туреччини), але й із Заходу, з Відня, де галичанин Юрій Кульчицький 1683 року відкрив каварню “Під синьою фляжкою”.
Феномен традиції кавування досліджував, зокрема, письменник Юрій Винничук.
Свої напрацювання він виклав у творі “Таємниці львівської кави”.
Письменник розповідає, що в місті здавна кожна кав’ярня мала особливу ауру.
У ХІХ ст.
у Львові переважали заклади віденського типу, де подавали до малого горнятка запашного напою три склянки зимної води.
Існували у Львові каварні, в які ходили тільки чоловіки.
“З’ява жінки в кав’ярні “Європейській” була тривожним винятком, бо збиралися там передусім люди інтересів.
Природно, що жінок зі собою не брали.
Але у вишуканіших кав’ярнях, особливо цукернях, повно було жіноцтва різного віку та в різноманітних строях”, – пише Юрій Винничук.
Кав’ярня «Атляс».
“Віденка”, “Театралка”, “Монополка”, “Централка”, а також “Кришталева”, “Народна гостиниця”, “Касино де парі”, “Міраж”, “Пегас”, “Атляс” і “Під синьою фляжкою” – кав’ярні, в яких формувалася львівська еліта.
Не кожна влада, що приходила в місто, розуміла, що означає кавування по-львівськи.
“Совіти”, до прикладу, взагалі ледь не знищили цю традицію!.
“Визволителі не знали, що воно – каварні.
У них були чайні – гидкі брудні забігайлівки, в яких було багато чого, крім чаю.
Кава з підпілля вийшла щойно на початку 60-тих.
Першу каварню відкрили на вулиці Дорошенка, другу – на площі Міцкевича”, – пише Юрій Винничук.
Будинок Понінського, в якому протягом 1902 – 1912 років діяла кав’ярня ”Монополь”.
Потроху львівські традиції кавування, що, вочевидь, муляли око “совітам” (адже не в питті кави суть справи була, а у спілкуванні бунтівних інтелігентів Львова), почали виходити з підпілля.
В наш час на кожній львівській вулиці є кілька, або й навіть кілька десятків кав’ярень.
А кожен справжній львів’янин не задумуючись назве вам близько десяти місць, куди він періодично забігає на каву.
І, звичайно, кава старого Львова стала найпопулярнішим подарунком друзям та колегам з інших міст.
А яка ваша улюблена кав’ярня у Львові?.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ.
