/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F24efb4f9a606a6e3f9389f3acf164bc4.jpg)
Польща платитиме ЄС по 500 тисяч євро за видобуток вугілля
Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Ми пишемо про розвиток міст вже 7 років та 57 днів. За цей час ми опублікували вже 15006 новин та статей і продовжуємо це робити щодня. Підтримайте нас щомісячним внеском! За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви сприятимете незалежній роботі редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F24efb4f9a606a6e3f9389f3acf164bc4.jpg)
Фото: Anna Uciechowska/wikimedia
Польща платитиме Європейській Комісії по 500 тисяч євро в день, поки не закриє вугільну шахту «Турів» на кордоні з Чехією. Про це йдеться в рішенні Європейського суду, пише Euronews.
Родовище енергоресурсів стало причиною розбіжностей між польською та чеською владою. У березні 2021 року Прага закликала зупинити роботу підприємства, зокрема через те, що рудник відводить грунтові води від прилеглих територій і цим шкодить жителям прикордонних районів, а вугільний пил забруднює повітря.
Через два місяці Європейський суд постановив тимчасово припинити видобуток на «Турові». Проте польська енергетична держкомпанія PGE Group оскаржила позов Чехії, заявивши, що на поступову відмову від кам’яного вугілля відповідно до політики Євросоюзу в області зміни клімату потрібні роки. Крім того, у квітні міністерство клімату Польщі заявило про намір розширити рудник та продовжило концесію на розробку корисних копалин в шахті до 2044 року.
Туровський комплекс вважається одним з найбрудніших в Європі за критерієм обсягу викидів в атмосферу двоокису вуглецю. Рудник споживає багато води, що погано позначається на рівні підземних вод сусідніх країн. У результаті місцеві річки міліють, а жителі відчувають труднощі з отриманням питної води, свердловини для якої доводиться робити все глибше.
Польща виробляє близько 70% електроенергії з вугілля і виявилася єдиною країною ЄС, яка не взяла на себе зобов’язання скоротити викиди парникових газів до нуля до 2050 року.
