/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F8f64f91da721f64abad816d34eb12caf.jpg)
Львів’ян запрошують відвідати онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Організатори впевнені, що такий проєкт буде цікавий мешканцям не лише Волині, а й сусідніх регіонів.
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Розробники проєкту пропонують унікальну майстерню, де всі охочі разом з майстрами можуть відтворювати український автентичний одяг, створювати новий, або поповнювати антологію старовинних виробів.
Тут зібрані експонати традиційного українського одягу та все необхідне для їхнього відтворення: лекала, технічні описи, лекції, відеопідказки.
А ще архівні світлини, схеми вишивок, фото деталей!.
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Учасники проєкту та гості резиденції вже діляться своїми враженнями.
Настя Боднарська: «А як давно ви заглядали в бабусину скриню? Чи в мамину шафу? А там можна знайти чимало цікавого вбрання.
Для таких віднайдених автентичних старовиних одеж команда етнографів, істориків, музейників запустила онлайн-резиденцію Ладомирія.
Що то таке та резиденція? Там збиратиметься та відтворюватиметься автентичний одяг України.
Тобто, поїхавши в село до бабусі та знайшовши на горищі сорочку її молодості або ще й старішу, та сфотографувавши і додавши на сайт, ви можете зробити неоціненний вклад в спадщину українського народного костюма.
А інша людина, в якому б куточку світу не перебувала би, може побачити цей виріб у нас на сайті, і пошити такий же.
На платформі «Ладомирія» вже зібрано декілька десятків виробів української автентики: камізельки, кацавейки, чемерки, літники, запаски.
Пам’ятаймо, що автентичне вбрання – це не лише вишита сорочка, наш стрій – дужеееее різноманітний!».
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Засновник «Ладомирії» Володимир Дзьобак розповів: «За часи нашої дослідницької діяльності ми зрозуміли, що з усього розмаїття та багатства українського костюма – Україні відома лише «жменька».
Все інше – тліє в старих «бабусиних скринях».
Це відбувається тому що експертиза та долучення таких виробів до культурної спадщини країни – складний та обтяжуючий процес».
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Тетяна Бабич теж поділилась своїми враженнями: «Етнорезиденція Ладомирія.
Це місце на мапі моїх бажаних етновідвідин з’явилося ще пару років тому.
Цієї осені відвідини склалися, певно, найкращим з усіх варіантів, бо це була не лише коротка подорож, а незабутнє навчання-занурення в етносвіт давнього одягу.
Я впевнена, Ладомирія варта вашої уваги, якщо ви любите етноподорожі! Ладомирія різноманітна, цікава і незабутня, навіть, якщо туди просто приїхати.
Але приїхати треба майже на день.
Ладомирія – це сучасно: Музей автентичного костюму.
Ладомирія – це вражаюче-захопливо: ткацька майстерня “Серпанок”, де можуть відтворити, навіть, серпанкові тканини, та є можливість спробувати себе у ткацтві.
Ладомирія – це цікаво, про минуле: скансен-локації.
Ладомирія – це смачно: “Аустерія”, де можна посмакувати білий борщ та вареники із сома… Описати Ладомирію не можливо, її варто побачити на власні очі…».
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Проєкт «Ладомирія» презентує онлайн-резиденцію з відтворення традиційного одягу.
Окрім того, всіх охочих запрошують на екскурсії в Етнопарк «Ладомирія».
Який є унікальним арт-простором на Рівненщині, в м.
Проект «Ладомирія: відкритий простір» реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО.
