Українська віротерпимість та унікальні особливості релігійної свідомості відчутно згладжують ризик гострих релігійних конфліктів всередині країни. Проте ці ж фактори грають злий жарт з українцями за кордоном та роблять їх вразливішими до потрапляння під вплив російської пропаганди. Сусідня з Україною та культурно близька Польща прийняла близько мільйона українських біженців. Всього там мешкає близько 2,5 мільйонів українців. Чимало із них відвідують храми та гуртуються навколо парафій Польської Автокефальної Православної Церкви (ПАПЦ), котра в минулому доволі активно підтримувала РПЦ. Ми дослідили зміст та тональність повідомлень в одній з найбільших польських православних онлайн-спільнот, щоб зрозуміти наскільки православне середовище в цій країні просякнуте шкідливими проросійськими наративами.
Чому українці за кордоном ходять до (про)російських церков?
Українське суспільство відзначається доволі високою релігійністю. Близько двох третин населення країни визнають себе віруючими. Переважну більшість вірян складають православні, помітну роль також відіграють греко-католики та протестанти. Цікавим є те, що в Україні немає домінантної, так званої «державної» церкви. Вагомий вплив у суспільстві мають щонайменше три різні християнські церкви: ПЦУ, УПЦ МП та УГКЦ. Така багатоконфесійність призвела до ще одного цікавого феномену – відсутності зв’язку між віросповіданням та національністю. Майже 80% громадян впевнені, що для того, щоб вважати себе українцем, не обов’язково належати до певної релігії чи церкви.
Висока релігійність штовхає людей за кордоном до пошуку хоча б якоїсь церковної громади, байдуже пов’язана вона з Росією чи ні. Відвідуючи церкву, українці йдуть передусім «до Бога» та часом виносять за дужки політичні дії та висловлювання певних її очільників. Це призвело до того, що ще до початку повномасштабного вторгнення Росії, українцістановили левову частку парафіян російських та проросійських православних церков в окремих країнах південної та східної Європи. Наразі нова хвиля біженців та переселенців ще більше посилює (про)російські церковні структури закордоном.
Вплив російського православ’я на ПАПЦ
Закордонний православний ландшафт доволі строкатий. За серця та уми українців боряться чимало різних православних парафій. Багато хто із них засудив російський напад на Україну та/або допомагає українським біженцям.
Нюанс в тому, що попри формальне засудження війни чи допомогу українцям, більшість цих організацій все одно продовжує співпрацювати з вищим духовенством РПЦ в Москві, або з її дочірніми структурами (наприклад УПЦ МП). Через це в православних середовищах за кордоном можуть поширюватись шкідливі російські наративи, фейки та дезінформація. Характерним прикладом цього є багаторічна діяльність ПАПЦ.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F265%2Fe4de30289e2271eeacd8199ec245bfaa.jpg)
ПАПЦ розпочала своє існування у 1920-х роках як об’єднавча церква для українців та білорусів, що мешкали на західних теренах тодішньої Польщі. Після Другої світової війни та встановлення в Польщі прорадянського режиму, ПАПЦ була фактично «перезаснована» та опинилась під п’ятою в Москви. Сучасна ПАПЦ відзначається майже цілковитою підтримкою ініціатив РПЦ на міжнародній арені, послідовно протидіє визнанню ПЦУ та водночас тісно співпрацює з УПЦ МП.
Джерела дезінформації православній польській онлайн-спільноті
Ми дослідили понад 800 публікацій в одній з найбільших православних Facebook-груп Польщі. Це закрита спільнота, що нараховує понад 20 тисяч учасників. Моніторинг публікацій відбувався впродовж січня-лютого 2023 року.
Спілкування в цій групі відбувається переважно польською мовою. Понад 66% публікацій було зроблено саме нею. Російська – друга за популярністю. Цією мовою зробили 21% публікацій. Українською мовою було написано лише 4% матеріалів групи. Решту публікацій було написано іншими мовами (сербською, грецькою, грузинською, англійською), або ж вони являли собою фотографії без підписів.
Більшість публікацій в групі мають нейтральний або позитивний характер. Це привітання зі святами, новини про життя парафій, історичні та культурні розвідки про християнство чи життя святих тощо. Ми не зафіксували очевидної російської воєнної пропаганди в цій спільноті.
Суспільно-важливі або політичні питання обговорюються її членами вкрай рідко, однак більшість публікацій на ці теми містять маніпуляції, фейки або дезінформацію. Цікавим є те, що дезінформацію та маніпулятивні матеріали розміщали однаково російською та українською мовою. Зафіксовано також кілька шкідливих публікацій польською мовою.
Майже всі дезінформаційні публікації стосувались теми «гонінь на християн в Україні», «агресивної ПЦУ», неканонічності та невизнання ПЦУ тощо. Кілька публікацій містили прямі нападки президента Зеленського чи його оточення, зображали їх агресивними розпалювачами війни.
Основними джерелами дезінформаційних публікацій в групі є репости висловлювань помітних діячів УПЦ МП (митрополит Онуфрій, митрополит Лонгін), а також матеріали з православних YouTube-каналів, зокрема «Першого Козацького». Основний зміст подібних публікацій – УПЦ МП знаходиться під загрозою, її утискають, вірянам УПЦ МП протидіє “агресивна” ПЦУ тощо. Канал «Перший Козацький» є одним із головним рупорів церковної дезінформації, на ньому регулярно публікують відео на тему “гонінь на православних”, звідки це потім поширюється православними групами, в тому числі і закордонними.
Також поширювали дезінформаційні заяви від діячів РПЦ за кордоном (РПЦЗ). Наприклад висловлювання ультра-консервативного митрополита Берлінського Марка про те, що УПЦ МП скоро заборонять, а «миллионы верующих украинцев окажутся “преступниками”».
З іншого боку, ми також зафіксували кілька публікацій, в яких віруючі УПЦ МП або представники її духовенства засуджують російську агресію та закликають до подальшого дистанціювання від Москви. Це свідчить про трансформаційну дискусію, що відбувається в середині УПЦ МП, відголоски якої долітають і за кордон.
Висновки та рекомендації
Відкрита російська агресія проти України відштовхнула православних від вищого духовенства РПЦ в Москві. Проте результати нашого моніторингу показують, що православне середовище в Польщі продовжує зберігати та укріплювати тісні зв’язки з УПЦ МП та РПЦЗ. Духовенство цих фракцій російської церкви не має особливих проукраїнських сентиментів та тяжіє до особливого «катакомбного» типу православ’я.
Притік біженців з України (особливо парафіян УПЦ МП) та їх занурення в подібне середовище продовжить русифікувати польське православ’я. Потенційно це може розвинутись у створення консервативних, закритих від світу, православних спільнот напівсектантського штибу, які бачать прояви антихриста в усьому західному житті і цінностях.
З іншого боку навіть серед вірних УПЦ МП ми бачимо людей, в котрих українська культурна ідентичність дещо переважає над аполітичним релігійним самоусвідомленням. Такі люди можуть виступати агентами змін всередині українського та польського православ’я та захищати його від російських впливів. Підсилити цю течію можна завдяки активнішій присутності ПЦУ за кордоном, церковній дипломатії, сприянню діяльності ПЦУ з боку інших релігійних організацій.
Ми також бачимо, що українські православні за кордоном продовжують відслідковувати новини щодо ситуації навколо УПЦ МП, оскільки ця тема доволі часто спливала в досліджених нами публікаціях.
Рекомендується розробляти збалансовані контр-наративи щодо УПЦ МП та провадити обережну комунікацію із представниками цієї спільноти в Україні та за кордоном. Метою цієї комунікації мусить бути посилення трансформаційних процесів всередині цієї церкви та її самоочищення від московських впливів.
релігійна безпека польща біженці дезінформація церкви