Видатний інтелектуал сучасності, італійський історик та письменник Умберто Еко вважав цілком нормальним, коли наявність величезної книгозбірні зовсім не гарантувала, що кожна з книжок у ній буде повністю прочитана. Ми не знаємо чи так було у випадку із львівським міщанином XVII століття Яном Алембеком. Проте кількість та різноманіття книжок у його приватній (родинній) книгозбірні дійсно вражає.
Окрім звичної, для людей того часу, релігійної, історичної, правничої літератури, Алембек також мав книги, пов’язані із географією, астрологією, хімією і ін. Це все – надзвичайно цінне та важливе для нас свідчення про персону власника й поціновувача цих книг. Особливо цінне, якщо його особа настільки іменита, значима та впливова, як Ян Алембек.
Коротко про Алембеків
Родина Алембеків прибула до Львова у XVI столітті. Першого її представника звали Йоганн Алембек. Родина стала своєю у Львові завдяки вдалій шлюбній політиці. Зокрема, із представниками роду Вольфовичів. По тому історія роду заграла новими барвами, адже змінився їхній статус та можливості у суспільстві. Назвемо Валеріана Алембека, який входив до делегації від міста до Богдана Хмельницького, а згодом взагалі став придворним лікарем короля Речі Посполитої Михайла-Корибута Вишневецького. Син Валеріана, Людвік Алембек, був лікарем короля Яна ІІІ Собеського і ординатором лікарні при монастирі боніфратрів у Львові.
Загалом представники цього роду регулярно вчилися у європейських університетах, займалися лікуванням королів та представників їхнього оточення, рятували мешканців Львова від епідемій та пліч-о-пліч з львів’янами боролися проти політиків, які намагалися узурпувати владу в місті. Автором одного з найдавніших описів Львова та чи не першим популяризатором, піар-менеджером Львова також можна вважати одного з Алембеків. Ось такі непересічні представники славного роду жили в самому центрі Львова, на площі Ринок, 13.
Що відомо про Яна Алембека?
Одним із найвідоміших представників роду, а водночас ще й чи не найбільш освіченою людиною Львова в свій часу, був Ян Алембек (бл. 1570-1636). Його можна вважати великим прихильником ідей гуманізму. Він дуже любив поезію і сам часто практикувався у написанні віршів. Проте володів і іншими талантами. Саме завдяки знанням та здібностям Яна Алембека, його волі і безстрашному характеру, вдалося врятувати Львів від пошесті чуми у 1623 році. Щоправда, тоді загинули його донька та дружина. Ян Алембек був одним із тих, хто виступили проти узурпації влади в місті багатими патриціями. За це він відсидів у в’язниці, був позбавлений міського громадянства. Лише після втручання короля Алембека поновили у громадянстві і повернули йому всі права.
По тому Ян Алембек був довголітнім райцею Львова і навіть бургомістром міста. Працював тоді над розширенням міських володінь, покращенням доріг у Львові, забезпеченням основних благ населення. Проте найвидатнішою заслугою Яна Алембека можна вважати публікацію, у 1618 році, тексту “Topographia civitatis Leopolitanae” у Кьольні. Той вважається першим друкованим описом Львова і був включений до енциклопедичного видання географа з Дортмунда Георга Брауна. Браун видавав серію про найвідоміші в той час європейські міста. Алембек підготував для цього видання надзвичайно детальний опис Львова. До тексту було додано кольоровий мідерит з панорамою міста Гоґенберґа-Пасаротті. Отож, Яна Алембека можна вважати одним з перших піар-менеджерів Львова.
Що читав Ян Алембек?
Вище вже згадувалося, що Ян Алембек вважається одним із найбільш освічених мешканців Львова свого часу. Проте він також був ще й власником однією з найбільших та найцікавіших, за змістом, бібліотек міста. Почав формувати цю книгозбірню ще його батько, Ганс Алембек. Ян Алембек цю благу справу натхненно продовжував і книжкову колекцію родини значно збагатив. У 1588 році був зроблений детальний опис майна Алембеків. Цю процедуру повторили у 1636 році. На щастя, описали тоді й бібліотеку родини.
У першому випадку книгозбірня Алембеків налічувала близько ста позицій. У другому – вже 183 позиції. Орієнтовно половина цього фонду у Ганса Алембека – це книги німецькою мовою. Значна частка книг були польською та латинською мовами. Це Біблії різними мовами, релігійна література загалом, також видання з медицини та юриспруденції. За Яна Алембека більша половина книг – це література латинською мовою і значно менше книг німецькою чи польською мовами. Щодо тематичного компоненту, то у бібліотеці Яна Алембека значно зросла кількість текстів із астрономії та астрології, історичних хронік, книг з хімії і алхімії, медичної та природознавчої літератури. При цьому, окремо можна виділити гуманітарну сферу: історію, географію, мову та художню літературу.
Цікаво переглянути й конкретні назви творів із бібліотеки Алембеків та назвати їхніх авторів. Зокрема, це “Корабель дурнів” знаного німецького автора Себастьяна Бранта, твори церковного історика Євсевія Кесарійського та хроніста Мартіна Кромера. Ян Алембек мав у своїй книжковій колекції “Історію Риму” Тіта Лівія, “Юдейські старожитності” Йосифа Флавія, “Записки про Галльську війну” Юлія Цезаря й інших авторитетних античних авторів: Плутарха, Вергілія, Овідія, Аристотеля тощо. Були у цій колекції і карти: Африки, Азії, Голландії, Пруссії і ін.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Гулюк Є. Рід Алембеків. Ті, що робили Львів великим і європейським // Lviv.travel, 2022 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lviv.travel/ua
- Осіпян О. “Topographia civitatis Leopolitanae” Іоганна Алембека початку XVII століття як джерело з історії Львова: когнітивна рамка, наративні стратегії // Український історичний журнал, 2010. – №4. – С. 197-199.
- Ян Алембек та його опис Львова 1603-1605 // Фотографії старого Львова, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/yan-alembek-ta-joho-opys-lvova-1603-1605-rokiv/