/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2F16109d0a60df4bd38443e728c7bc0fdb.jpg)
"Була така помітна, що її не можна було обійти": літературознавиця Романцова про те, як радянська влада намагалася використовувати Лесю Українку
Про це розповіла літературознавиця Богдана Романцова в інтерв'ю Еспресо.
За її словами, радянська влада заморочувалася з тим, щоб використати українську письменницю у своїх інтересах.
"Коли вона померла, вони опублікували замітку, що от померла Леся Українка – великий друг робітників і авторка бадьорих текстів, які будуть нас і далі наснажувати до праці. Це дуже комічно звучить, як на мене. Леся Українка була така велика і така помітна, що її годі було обійти. Я думаю, радянська влада це помітила, коли ховали Лесю. Тоді була величезна процесія, коли перекривали трамвайні колії, коли без перебільшення десятки тисяч людей йшли прощатися із найбільшою поеткою своєї епохи", - розповіла літературознавиця.
Для того, аби якось пристосовувати українську поетесу, влада СРСР, зокрема, розповсюджувала інформацію про те, що Леся нібито сповідує марксизм. За словами Богдани Романцової, це неправда, адже Леся сама писала в листах, що не вірить у вчення Карла Маркса.
"Почали також писати про якісь соціалістичні її погляди, про те, що вона з родини збіднілих поміщиків, що теж неправда. Тож почали прибріхувати, де могли, і потім намагатися міфологізувати її прозу, поезію, драми. А те, що було незручне, як от "Бояриня", то замовчували. Ця драматична поема була більш як століття під забороною і надрукували її тільки в 80-х роках", - зазначила дослідниця творчості Лесі Українки.
