Простір "Історія": як у Львові виглядають колишні залізничні каси перед ремонтом
Простір "Історія": як у Львові виглядають колишні залізничні каси перед ремонтом

Простір "Історія": як у Львові виглядають колишні залізничні каси перед ремонтом

У просторі побувала кореспондентка "Еспресо.Захід" Андріана Стахів.

Від залізничних кас до культурного простору

культурний простір "Історія" на місці колишніх залізничних кас у Львові

Чимало львів'ян та гостей міста ще пам'ятають ті часи, коли тут у величезних чергах збиралися люди, аби купити квитки для мандрівок, відряджень чи поїздок до рідних. Проте вже доволі давно каси перестали працювати, а саме приміщення було порожнім та зачиненим.

Читайте також: Zenyk art gallery: у Львові запрацював новий безбар'єрний мистецький простір

культурний простір "Історія" на місці колишніх залізничних кас у Львові

Проте вже невдовзі сюди повернеться життя, люди знову щось плануватимуть, знайомитися, читати та творити й пізнавати історію у різних її сенсах. Наразі простір відчинили на декілька днів, аби усі охочі мали нагоду навідати його, зустрітися зі своїми спогадами та залишити на стінах щось на згадку.

"У багатьох людей є ностальгічні спомини про каси. Приміщення вже ж багато років стоїть закрите. І люди проходять, щось собі згадують. Я дивлюся, деколи заглядають вікна. Коли ми відкрили, то бачили оцю реакцію. Люди почали згадувати зразу. Початок якихось подорожей, з ким тут познайомилися, як в чергах за квитками стояли, – ділиться співзасновник видавництва Львівського медіафоруму Остап Процик. – Тому банально хотіли людям дати можливість прийти, одразу теж і показати наш майбутній формат, звідки, власне, і назва "Історія", що це не лише про книжки. Книжка як основа. У нас на сцені був Сергій Жадан, який є і письменник, і музикант, і громадський діяч. Це все про історії. Тому ми насправді супер вдячні йому, що так вийшло, що він зміг допомогти нам донести ідею самої "Історії"".

культурний простір "Історія" на місці колишніх залізничних кас у Львові

Концерт Жадана і Собак став першим заходом, який відбувся у стінах будинку, він ознаменував "Початок Історії" та зібрав кошти на потреби НГУ "Хартія". А відвідали його близько 300 гостей.

Історії для "Історії" на стінах

А саме простір за ці дні відвідали вже близько 100 людей. Хтось просто зазирав, а хтось залишав на згадку на стінах різні написи. Для цього творці простору спеціально навіть підготували маркери. Окрім того, тут можна побачити й роботи митців. Усе, що з'явиться на стінах упродовж цих днів, планують зберегти.

"Ми запропонували людям перед ремонтом залишати свої ідеї. Тобто це така офлайн соцмережа, наприклад, замість того, щоб писати в коментарях у Фейсбуці, будь ласка, стіни до ваших послуг, пишіть все, що думаєте. Ми збережемо це все, відфотографуємо і пізніше воно буде на сайті окремою рубрика, що люди писали перед відкриттям", – додає Остап Процик.

культурний простір "Історія" на місці колишніх залізничних кас у Львові

Наразі простір залишатиметься відкритим для відвідувачів ще два дні: 28 лютого із 16:00 до 20:00, а 1 березня із 13:00 до 20:00. Самі ж ремонтні роботи мають розпочатися у квітні, тому, якщо така нагода з'явиться, тут, ще у старих стінах, цілком може відбутись ще одна подія.

"Можливо ще в березні, якщо знову з'являться сили, то ми ще якусь подію, може менш гучну, менш масштабну, але якийсь мистецький івент зробимо", – підсумовує співзасновник видавництва Львівського медіафоруму.

Читайте також: У Європі презентували стрічку "Люди" про війну в Україні за участі юного актора зі Львова

Про будинок колишніх залізничних кас

Будинок на вулиці Гнатюка, 20-22 постав ще у 1911 році. 

Його власниками була родина Ґрюнерів. Автором проєкту кам'яниці Ґрюнерів став Фердинанд Касслер, який на той момент працював у будівельному бюро Міхала Уляма. Будівельні роботи розпочали 1910 року на місці двох попередніх будинків. Тим часом завершував будівництво кам'яниці архітектор Роман Фелінський. У листопаді 1911 року вона вже була готова для заселення власників.

Вже наприкінці того ж 1911 року у новозведеному будинку з'явився кінотеатр "Вандерленд", його заснував Маврицій Майблюм – відомий співвласник львівської театральної компанії "Країна чудес". "Вандерленд" став останнім з його кінотеатрів у Львові. Згодом він змінив назву на "Kino Jagiellońskie", а з початком Першої світової Майблюм разом зі своїми кінотеатрами полишили Львів. Проте кінотеатр "Яґеллонський" діяв ще упродовж тривалого часу, та керували ним вже інші люди.

А в радянський період у приміщеннях колишнього кінотеатру розмістили Міські залізничні квиткові каси попереднього продажу.



Джерело матеріала
loader