В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали
В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали

В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали

В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали - Фото 1

Ідеальної освіти не існує. В тому числі й в Україні систему вишів постійно критикують. Тож не дивно, що молоді українці, батьки яких мають на це кошти, часто їдуть навчатися за кордон. Але інша частина абітурієнтів залишається в Україні та прагне здобути освіту саме тут. 

Особливу цінність навчання в українських університетах становить для майбутніх архітекторів, з огляду на гостру потребу спеціалістів для відбудови країни. Адже теоретично архітектурна освіта найкраще має допомогти у переосмисленні та подоланні викликів, що постануть перед архітекторами в процесі відбудови, водночас надаючи можливість долучитися до відновлення країни.

Але чи справді навчання у закладах вищої освіти (ЗВО) в Україні може бути якісним і дати майбутнім архітекторам необхідне підґрунтя для побудови кар’єрного шляху? Керівник Творчої архітектурної майстерні Андрій Пашенько вважає, що підготовка фахівців українською архітектурною школою нічим не поступається європейській:

В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали - Фото 2

«Після початку повномасштабної війни більша частина нашої майстерні тимчасово виїжджала за кордон. І всі архітектори продовжили там працювати в архітектурних студіях, всі змогли знайти роботу в своїй сфері. Це підтверджує, що рівень підготовки наших спеціалістів достатньо високий. Я б сказав, що художня складова – навіть краща, ніж у європейських навчальних закладах».

За словами Пашенька, робота українських архітекторів у спільних проєктах з іноземними компаніями завжди викликає в міжнародних партнерів повагу. Адже випускники навчальних закладів України виконують роботу на такому ж рівні, як і випускники університетів Європи. Зокрема, в майстерні є досвід роботи з європейськими студентами, який підтверджує однаковий з українцями рівень підготовки як з програмного продукту, так і з творчого. Тож Андрій Пашенько переконаний, що отримати якісну підготовку для побудови професійного шляху в архітектурній сфері, можна і в українських університетах. 

А оскільки з початком весни до вступної кампанії залишилося усього декілька місяців, активною підготовкою до навчання краще займатися вже зараз. Для тих, хто планує здобути архітектурну освіту, але досі не визначився з університетом – буде корисним дізнатися думки досвідчених архітекторів. Тож «Хмарочос» поспілкувався з очільниками відомих архітектурних студій і зібрав їхні рекомендації як обрати найкращий ЗВО в Україні для навчання на архітектора.

Найкращі університети для архітекторів

Станом на 2024 рік 32 заклади вищої освіти в Україні навчали за спеціальністю «Архітектура та містобудування» на бакалаврському рівні. Однак більшість архітекторів погоджуються, що якісніша підготовка фахівців відбувається не у багатопрофільних ЗВО, а у спеціалізованих. 

В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали - Фото 3

«На мою думку, в Україні завжди було сім університетів, які професійно готують архітекторів. Ще з радянських часів вони мають хорошу школу та сильних викладачів. Два з них у Києві: Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА) та Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА)», – розповідає Дмитро Васильєв, СЕО та головний архітектор компанії Archimatika.

Також у перелік цих ЗВО, на думку Васильєва, входять Одеська державна академія будівництва та архітектури, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Навчально-науковий інститут архітектури, будівництва та землеустрою в Полтавській політехніці ім. Ю. Кондратюка, Донбаська національна академія будівництва і архітектури, Інститут архітектури та дизайну в Львівській політехніці, Навчально-науковий інститут архітектури, дизайну і образотворчого мистецтва в Харківському національному університеті міського господарства ім. О. Бекетова. 

Якщо подивитися на рейтинг закладів вищої освіти «Топ-200 Україна 2024», обидва київських виші опинилися в переліку найкращих. КНУБА посідає досить високу позицію – 27, натомість НАОМА опинилася на 168 місці. Одеська академія знаходиться в цьому рейтингу на 154 позиції, Придніпровська академія – на 60, Полтавська політехніка – на 53, Донбаська академія – на 172, Харківський університет – на 24. Найвище місце в рейтингу з перерахованих університетів посідає Львівська політехніка – третє. 

Також успішність українських ЗВО визначає консолідований рейтинг за версією «Топ-200 Україна» від «Євросвіти», «Бал НМТ на контракт» від «Освіта.ua» та на основі показників наукометричної бази даних SciVerse Scopus. Львівська політехніка знову посіла найвищі місця – третє у загальному рейтингу та перше в переліку технічних ЗВО. КНУБА також опинився доволі високо в загальному рейтингу – на 34 позиції. А ось НАОМА знаходиться наприкінці – на 146-147 позиції. Водночас у переліку найкращих мистецьких освітніх закладів НАОМА посідає четверте місце. Одеська академія в загальному рейтингу займає 149-150 місце, Придніпровська академія – 106, Полтавська політехніка – 41, Донбаська академія – 162-163, Харківський університет –  55-56.

Варто зауважити, що ці рейтинги оцінюють не конкретно програми з архітектури, а виші загалом.

Київ і Львів – головні освітні центри

Як показують наведені рейтинги, найвищі сходинки серед найкращих університетів країни обіймають два ЗВО, котрі готують архітекторів – Львівська політехніка та столичний КНУБА. І справді, саме Київ та Львів більшість експертів визначає як головні освітні центри для здобуття архітектурної освіти, та загалом як місця з найбільшими можливостями для розвитку в сфері архітектури та містобудування. 

«Найкраще навчатися архітектурі в тому місті чи регіоні, де щось постійно будується і яке є епіцентром різних заходів й активностей. В Україні такими осередками розвитку є Київ і Львів. У цих містах архітектурна галузь має найширше застосування, тут є можливість відвідувати різні виставки, приймати участь в конференціях тощо. Адже архітектура – це не лише про аудиторне навчання. Це про велику кількість комунікацій, досліджень, спілкування, колаборацій», – пояснює Дмитро Васильєв.

Також сьогодні навчання у столиці та Львові має певні безпекові переваги у порівнянні з іншими регіонами. Адже після початку повномасштабної війни саме ці два міста стали головними осередками культурного й суспільного життя, прийнявши багато людей зі східних регіонів. Це підтверджує і Олексій Образцов, засновник архітектурного бюро ArchObraz та член журі найбільшого в Україні студентського архітектурного конкурсу Steel Freedom:

В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали - Фото 4

«Чим далі на захід країни – тим краще зараз процес навчання. Ця тенденція прослідковується за результатами молодіжних архітектурних конкурсів останніх років. Адже після початку повномасштабної війни найвищі результати зазвичай отримують студенти Львівської політехніки та КНУБА. На мою думку, на це вплинули саме воєнні дії та географічне положення Києва і Львова».

Навчання у Львівській політехніці

Відповідно до рейтингів ЗВО та рекомендацій архітекторів, одним з найкращих виборів для навчання архітектурній справі буде Інститут архітектури та дизайну в Львівській політехніці. Кафедр в інституті існує сім: архітектурного проектування; архітектурного проектування та інженерії; архітектури та реставрації; візуального дизайну і мистецтва; дизайну архітектурного середовища; дизайну та основ архітектури; містобудування.

Тобто Львівська політехніка, на відміну від багатьох інших ЗВО, дає студентам можливість опанувати не лише фах архітектора, а й реставратора. За словами Дмитра Васильєва, на підходи у навчанні відбиток накладає естетика самого міста. Про особливість навчального процесу в Львівській політехніці внаслідок глибшого дослідження історичного контексту розповідає і Андрій Пашенько: «У нашій майстерні працювали люди з Львівської політехніки. Я переконався, що там дають дуже гарну освіту в історичному аспекті. Їхні випускники можуть добре працювати з історичними об’єктами у центральній частині міст та мають досить ґрунтовні знання для роботи з реставрацією пам’яток і загалом архітектурним середовищем міста».

Щодо останнього про Львівську політехніку позитивно відгукуються й інші архітектори. Адже Львів загалом багато уваги приділяє урбаністиці й плануванню міського середовища. І оскільки пов’язані з цим питання постійно обговорюються у місті громадськістю й владою, ця «аура урбаністичних ініціатив» підхоплюється і студентами в навчальних закладах, як зазначає СЕО компанії AVR Development та колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. На його думку, в Львівській політехніці також присутня хороша технічна складова освіти. Тому випускники цього ЗВО готові працювати з містобудівним проєктуванням, зокрема генпланами й зонінгом міст.

Навчання у київських ЗВО

Якщо у Львів архітектори особливо радять вступати тим, хто хотів би більше спеціалізуватися на реставрації та міському плануванні, то в Київ – тим, хто прагне реалізовувати масштабні проєкти.

В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали - Фото 5

«Київські архітектори відразу відчуваються в мисленні масштабу. Вони не бояться великих об’єктів. До того ж, у їхній роботі помітний вплив широкого столичного простору, в якому студенти проживають. Також у випускників київських ЗВО просто загалом більше можливостей практикуватися в роботі над масштабними проєктами», – коментує Юліан Чаплінський.

Найкращими київськими закладами освіти для архітекторів, як стає зрозуміло з рейтингів і рекомендацій від експертів, будуть КНУБА та НАОМА. Але підходи до навчання у цих ЗВО сильно відрізняються. Університет будівництва та архітектури відзначається більш технічною спеціалізацією, особливо з огляду на підготовку фахівців будівельних професій. Натомість Академія має більш творчий підхід до освітнього процесу, що зумовлено її специфікою.

В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали - Фото 6

«КНУБА має більший акцент на здобуття технічних навичок і крос-дисциплінарне навчання, оскільки там є багато будівельних спеціальностей. НАОМА більше тяжіє до творчості, мистецтва, втілення креативних ідей тощо. Але чудові архітектори випускаються з обох закладів», – зазначає співзасновниця архітектурного бюро AIMM Анна Іскіердо.

За словами архітекторки, відмінність між підходами до навчання у двох ЗВО можна побачити навіть під час вступних іспитів, адже одне з творчих завдань НАОМА – намалювати натюрморт з гіпсовою головою. Таку тезу підтверджує і Андрій Пашенько, в студії якого працюють випускники обох навчальних закладів. Архітектор пояснює, що в Академії існує більш творча атмосфера, оскільки архітектори навчаються разом з художниками та скульпторами. Натомість у КНУБА навчання та навіть подальша співпраця відбувається разом з будівельниками. Обидва ЗВО, як пояснюють архітектори, зможуть дати хорошу освіту. Просто абітурієнтам краще обирати заклад зважаючи на власні вподобання і побажання щодо майбутньої спеціалізації. 

Архітектурний факультет НАОМА на бакалаврському рівні пропонує навчання за освітньою програмою «Архітектура будівель та споруд» і має три кафедри: архітектурного проєктування; архітектурних конструкцій; теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв. За словами Юліана Чаплінського, перевагами цього ЗВО є практикуючі викладачі та філософська складова навчального процесу. Останнє, на думку архітектора, є важливим аспектом отримання достатніх знань з історії мистецтва для глибшого усвідомлення історичного контексту різних епох і кращого розуміння їхніх архітектурних стилів. «Проте я не вважаю, що архітектор повинен обов’язково вміти малювати голови міфічних героїв чи капітель. Адже це потім впливає на архітектурний стиль випускників і ці капітелі з’являються на фасадах, що сьогодні вже не актуально», – зазначає Чаплінський.

Архітектурний факультет у КНУБА має найбільше різноманіття кафедр у порівнянні з іншими ЗВО: містобудування; основ архітектури і архітектурного проектування; архітектурного проектування цивільних будівель і споруд; теорії архітектури; дизайну архітектурного середовища; образотворчого мистецтва та архітектурної графіки; архітектурних конструкцій; нарисної геометрії та інженерної графіки; філософії; інформаційних технологій в архітектурі; дизайну; ландшафтної та туристично-рекреаційної архітектури. Бакалаври навчаються за освітньою програмою «Архітектура та містобудування», а магістри – «Архітектура будівель і споруд», «Дизайн архітектурного середовища» та «Містобудування». «Чим більший університет – тим більше можливостей обрати спеціалізацію, обрати кафедру, яка більше подобається. Це велика перевага КНУБА, бо саме бажане навчання буде найцікавішим», – пояснює Анна Іскіердо.

Така різноплановість викладачів і кафедр, як відзначає Дмитро Васильєв, сприяє розширенню можливостей долучитися до різних практичних занять з викладачами. «За результатами якості роботи та підготовки випускників КНУБА я бачу, що цей університет має дуже потужну технічну базу. А окрім великого архітектурного факультету, поруч є потужні будівельні, з чималою кількістю технічних спеціальностей. І все це сприяє підготовці справді технічно грамотних спеціалістів, на відміну від тієї ж НАОМА. Однак всі люди мають різні особистості, тож обирати ЗВО потрібно з огляду на індивідуальні потреби та вподобання».

Навчання в Одеській академії

Хоча Одеська державна академія будівництва та архітектури не потрапила на найвищі позиції у рейтингах, вона все одно є одним з 200 найкращих ЗВО в Україні. В закладі існує Архітектурно-художній інститут з немалою кількістю різних кафедр: архітектури будівель і споруд; дизайну архітектурного середовища; рисунка, живопису та архітектурної графіки; архітектурних конструкцій; містобудування; нарисної геометрії та інженерної графіки; образотворчого мистецтва. Майбутніх архітекторів Академія готує за спеціалізаціями «Архітектура та містобудування» на бакалаврському рівні та «Архітектура будівель та споруд», «Містобудування» і «Дизайн архітектурного середовища» на магістерському рівні. 

За словами Юліана Чаплінського випускники з Одеси під час роботи найбільше акцентують увагу на естетичному вигляді й декоративних елементах фасадів. Адже підхід до навчального процесу в одеському ЗВО подібний до київської НАОМА. Тож туди краще вступати тим, хто хоче більше працювати з кольорами, деталями, мистецькими елементами, а не технологіями. До того ж, можливо саме місто, наповнене багатим архітектурним середовищем, накладає відбиток на стиль в роботі студентів.

Навчання в Придніпровській академії 

У Придніпровській академії будівництва та архітектури (яка зараз у складі Українського державного університету науки і технологій) за освітньою програмою «Архітектура та містобудування» можна навчатися на двох кафедрах: архітектурного проектування та містобудування; дизайну та реконструкції архітектурного середовища. Як зазначає Юліан Чаплінський, переважна більшість випускників з Дніпра добре відчувають архітектурні конструкції. А це означає, що або в технічному аспекті у ЗВО доволі високий рівень підготовки, або в студентів наявна практика в компаніях, що теж є позитивним моментом.

Про можливості практики для студентів Придніпровської академії розповідає і Олексій Образцов: «Не зважаючи на реалії прифронтового регіону, будівельна активність у місті досить висока. Також ЗВО плідно взаємодіє з професійною архітектурною спільнотою Дніпра. Зокрема, у співпраці з провідними майстернями, впроваджує модель дуальної освіти для покращення фахової компетентності майбутніх архітекторів. Тобто на базі цих архітектурних майстерень вмотивовані студенти отримують практичний досвід». 

Навчання у Харківській школі архітектури

Харківська школа архітектури (ХША) – це перший приватний ЗВО в Україні, який готує бакалаврів і магістрів за програмами з архітектури та урбанізму. На відміну від більшості державних університетів, ХША активно впроваджує європейські стандарти архітектурної освіти та намагається надати студентам більше практики. Зокрема, Юліан Чаплінський відзначає перевагу виїздів студентів на ділянки проєктування для проведення досліджень, що дозволяє отримати важливі практичні навички. 

Також ХША залучає міжнародних експертів й архітекторів до своїх семінарів. «Іноземні куратори заохочують до більш креативного мислення і діляться цінним досвідом. Та і загалом більшість викладачів ХША – досить молоді та прагнуть впроваджувати сучасні підходи», – зазначає Дмитро Васильєв. А одна з важливих переваг Харківської школи, на думку архітектора, це офлайн-навчання. Адже для архітекторів важливе вивчення фізичної форми, ескізування та польові дослідження, що неможливо реалізувати під час онлайн-навчання». 

На бакалаврському рівні у ЗВО готують фахівців за освітньою програмою «Архітектура та урбанізм». Цікаво, що серед дисциплін присутні такі, яких не знайти в інших університетах з архітектурною освітою. Наприклад, у ХША студенти вивчають міську матеріальну культуру, архітектурні типології, основи гуманітарних досліджень міста тощо.

Середня спеціальна освіта

Однак перед тим, як вступити до університету для здобуття вищої освіти, дехто навчається у закладах середньої спеціальної освіти. І в архітектурній сфері, як зазначають експерти, це справді дуже корисний етап навчання. «Підготовка випускників коледжів часто набагато краща, ніж студентів ЗВО. Адже там можна отримати значно більше практики. Однак в Україні, на жаль, ставлення до технікумів і коледжів часто доволі негативне. Наші люди досі не позбулися стереотипів щодо ПТУ», – пояснює Анна Іскіердо.

Хоча насправді таке практичне опанування професії дуже корисне для архітекторів, які часто отримують у ЗВО лише академічну підготовку, але не знайомляться з будівельними процесами, особливостями проєктування тощо. До того ж в Європі фахівці з середньою архітектурною освітою – не рідкість. Зокрема, вони допомагають у реалізації ідей архітекторам, які розробляють творчу концепцію проєкту. 

«Я свого часу закінчив Київський професійний коледж будівництва і архітектури, а потім довчався у КНУБА на архітектора. І на своєму досвіді можу сказати, що середня технічна освіта була дуже високого рівня. Коли я прийшов після неї в університет, то майже нічого нового не робив до третього курсу, оскільки весь матеріал уже проходив. Зараз у нашій майстерні є студентка цього коледжу і там досі гарна технічна підготовка, зокрема якісна робота з кресленнями», – розповідає Андрій Пашенько.

Важливість самоосвіти

«Більшість наших архітекторів мають диплом КНУБА, однак важливішими є навички кандидатів, а не університет, який вони закінчили», – коментує відома українська архітектурна студія Balbek bureau запитання щодо критеріїв найму спеціалістів. Адже насправді, попри різницю в навчальних програмах і різний рівень «престижу» університетів, всі досвідчені архітектори запевняють, що найголовніша умова для отримання роботи в архітектурній сфері – особисті якості та навички, які можна здобути за допомогою самоосвіти. 

«Я вважаю, що освіта в усіх наших університетах здебільшого дає загальні знання з різних галузей. Тому закінчений ЗВО взагалі не має значення для практичних навичок і рівня розвитку як архітектора. Наприклад, у нашій компанії бували випускники і з Києва, і з Дніпра, і з Полтави, і з Донецька. Адже успіхи в кар’єрі архітектора загалом дуже залежать від людських якостей, вміння аналізувати інформацію та рівня розвиненості критичного і просторового мислення», – пояснює Анна Іскіердо.

Тож перед вступом архітекторка радить краще перевіряти не місце закладу в рейтингу, а очільника архітектурного факультету й завідувача потрібної кафедри. Варто дослідити які професійні досягнення у цих людей, наскільки великий досвід вони мають в архітектурній практиці. Адже якісну підготовку можна отримати у будь-якому університеті, якщо поєднувати самоосвіту з навчанням від досвідчених і практикуючих фахівців.

Андрій Пашенько погоджується, що самонавчання – одна з найважливіших складових для побудови кар’єрного шляху в архітектурній сфері: «Є університет, а є людина. І без самостійного розвитку в обраній сфері, без прагнення рухатися вперед, будь-який диплом не зробить з людини професіонала. У нашій студії працювали випускники університетів з різних регіонів України. Адже коли ми приймаємо людину на роботу, то окрім вищої освіти дивимося на її конкретні навички, вміння, портфоліо».

Загалом, вмотивованість і прагнення до здобуття нових знань – головний критерій для отримання якісної освіти. «90% освіти залежить від самого студента. Загальну базу знань, необхідну для архітектора, можна отримати в будь-якому ЗВО. Але скільки ви зможете тих знань «відкусити» – залежить виключно від вас. Бо основа сучасного освітнього процесу – це пошук, дослідження. Тому для хорошого результату треба читати більше, ніж задають, знаходити більше інформації, ніж просять. Особливо це важливо архітекторам, які повинні бути обізнаними в дуже багатьох процесах» – зазначає Юліан Чаплінський.

  • #Архітектура
  • #Освіта

Найпопулярніше за тиждень

В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали - Фото 7
На Новокостянтинівській розпочався демонтаж шляхопроводу. Що там буде?
В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали - Фото 8
Проєкт ЖК Ріхерт&Park на Подолі скасовано, заявили в A Development
В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали - Фото 9
Будинок коменданта Аушвіца вперше відкриють для відвідування (фото)
В які українські виші вступати майбутнім архітекторам? Відповідають визнані на ринку професіонали - Фото 10
Кейс: як громада, забудовники та міська влада відновлюють історичний будинок в центрі Києва

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Джерело матеріала
loader