Для частини Кременчука розробили кліматичну стратегію розвитку. Що це таке і чому вона потрібна всім містам України?

Урбаністична коаліція Ro3kvit розробила кліматичну стратегію розвитку для Кременчука, зокрема його набережної. «Хмарочос» поспілкувався з ними про набережну, проблеми та виклики Кременчука, які знайомі й іншим містам та потенціал стратегії.

Чому обрали Кременчук та його набережну?

Влітку 2023 року Ro3kvit та Greenpeace почали працювати над стратегією для річки Дніпро. Їхній проєкт «Інтегрована Візія річки Дніпро» мав на меті розробити стратегії та візію, які допоможуть вирішити наявні виклики та розкрити невикористаний потенціал річки Дніпро.Під час цієї роботи команда звернула увагу на річку та її набережну в Кременчуці, розробляючи бачення розвитку Дніпра в межах міста.

«Нашу увагу привернула саме набережна Кременчука. Тому що зазвичай в таких великих містах, які знаходяться на Дніпрі, набережна відділена від центру міста. Дуже часто вона не є пішохідною, має доволі обмежений доступ і взагалі доволі урбанізована. А в Кременчуці вона дуже добре інтегрована в міську тканину», — розповідає просторова дослідниця та міська планувальниця ГО Ро3квіт Світлана Усиченко.

Для команди це стало несподіванкою, каже вона, адже Кременчук сприймається як промислове місто. 

«А тут ми побачили, що набережна має дуже зелений профіль, можна сказати, природний характер», — зазначає Світлана.

Для повного розуміння набережної, її ролі у місті, складнощів та можливостей розвитку команда спілкувалась з містянами. Саме тоді відкрилась повна картина.

«Ми зрозуміли, що це ядро міської ідентичності. Набережна поєднує в собі історичний центр, і забудоване середовище, і зелене, природне середовище. І вона дійсно є дуже важливою рекреаційною частиною для міста», — розповідає дослідниця.

Процес створення стратегії був учасницьким. Зокрема проводились регулярні зустрічі робочої групи, яка складалась з представників профільних департаментів міської ради, активістів, представників місцевих ГО. В рамках дослідження провели онлайн-опитування, що дозволило залучити більше, ніж 200 респондентів. Результати опитування підсвітили цінну інформацію  використання набережної містянами: набережна не була транзитною територією, і перебування на ній не було епізодичним, адже в середньому містяни проводили там по 2-3 години, і добирались переважно пішки, що також свідчить про пішохідні тенденції міста, з якими варто працювати.

Проте попри всі плюси тут є що покращувати, зберігати та розвивати. За словами Світлани, методологія та напрацювання стратегії можуть слугувати прикладом й для інших міст.

«Ми обрали цю територію у співпраці з муніципалітетом, оскільки саме в цій зоні було багато ініціатив, а отже, і питань, що потребували відповідей. Центр міста та набережна опинилися під загрозою надмірної забудови. Водночас деякі занедбані ділянки біля річки потребували нових ідей», — пояснив засновник, виконавчий директор ГО Ро3квіт,  архітектор та урбаніст Фулько Трефферс.

Потенціал і виклики Кременчуцької набережної

За словами Світлани, набережна міста має неймовірний та навіть ексклюзивний потенціал, проте має й свої виклики та проблеми.

«Готуючи стратегію ми зрозуміли, що центральна частина набережної вже дуже добре інтегрована та розвинена за різними параметрами, але є ще східна частина міста, яка поки що від неї відірвана», — розповідає вона.

Наприклад, у центральній частині Кременчука набережна мас багато пішохідних ділянок та достатньо зручних точок доступу, потребуючи лише локальних рішень для підвищення інклюзивності та комфортності для всіх груп населення.

Водночас на східній ділянці доступ значно ускладнений через автомагістраль та підприємства, які відокремлюють житлові райони від річки, роблячи набережну ізольованою та мало придатною для щоденного використання. Значна частина узбережжя закрита високими парканами. Вздовж Студентського парку зв’язок із водою фактично втрачений, оскільки берег зайнятий промисловими підприємствами, що позбавляє район прямого виходу до Дніпра.

Території елінгів — це справжній скарб для рекреації та туризму. Вони могли б відкрити мешканцям та гостям міста унікальний доступ до річкової діяльності Кременчука. Проте сьогодні ці простори закриті, що заважає людям повноцінно користуватися набережною.

«Це серйозна задача — поєднати різні частини набережної. Її розв’язання вимагає співпраці не тільки з міською адміністрацією, а й з державною. Проте є великий потенціал, щоб поширити високу якість центральної частини набережної також на її східну та західну ділянки», —  пояснює Світлана.

Окрім доступності набережної існують також і інші виклики, наприклад, занепад архітектурної спадщини поруч, відсутність міського транспорту в цю частину міста, висотна забудова та приватизація територій, наближених до Дніпра,  ризик неконтрольованої забудови, який може зменшити природні якості та історичний характер міста. Подібні проблеми відомі багатьом українським містам.

Світлана наголошує, що наразі частина набережної має неорганічний вигляд — руйнується природна ідентичність та композиційна цілісність.

«Насправді місцевої автентичності досить мало у місті наразі. Адже в Кременчуці під час Другої світової війни було дуже багато руйнувань. Історичної забудови залишилось дуже мало. І в тих місцях, де вона не охороняється, дуже легко втратити власну спадщину і втратити характер міста. І це те, що ми помітили в одній частині набережної. Це велика загроза», — пояснює вона.

Також за її словами, від непродуманої забудови страждають й екологічні аспекти.

«Поруч з набережною є парк, там дуже різноманітна флора і фауна. Для птахів, комах, які там живуть, потрібні зелені коридори, з’єднання з іншими зеленими зонами. Якщо місто та забудову проєктувати так, як зазвичай це проєктується, то всі ці коридори руйнуються. І створюється доволі серйозний антропогенний вплив на ці зони», — зазначає Світлана.

За словами архітекторки та міської планувальниці ГО Ro3kvit Ірини Циби, неконтрольована забудова, створює ризик того, що набережна перетворюється на приватні території, огороджені парканом. І втрачається доступ до води для всіх інших містян.

Стратегія, яку підготувала коаліція Ro3kvit, має на мені вирішити ці проблеми та використати на максимум потенціал цієї частини міста.

Суть стратегії

Кременчук має особливу потребу в кліматичній стійкості, адже наразі місто стикається з двома факторами, які негативно впливають на сферу довкілля: наслідками повномасштабної війни та глобальними змінами клімату. Військові дії призвели до руйнування інфраструктури, підвищеного навантаження на ресурси, переміщення населення та зростання екологічних ризиків. Одночасно змінюється клімат: підтоплення, посухи, ерозія та перегрів міських територій створюють додаткові виклики для життєздатності міста.

«І серед цих чинників є глобальні виклики, такі як зміна клімату, підвищення температури і зміна біорізноманіття. Проте є ще український контекст війни і також є вплив війни на екосистеми, на якість повітря, води та іншого. І ми все це закладали в стратегію — зробити місто стійкішим в цих умовах», — говорить експертка.

За її словами це досягається саме інтегрованим підходом: об’єднанням різних планів розвитку в кількох секторах, починаючи від екологічної безпеки, енергоефективності і, закінчуючи збереженням архітектурної спадщини, якісно зроблених громадських просторів та іншого. 

«Важливо було об’єднати всі ці аспекти, інтегрувати їх в одну стратегію, щоб показати, як це працює разом. Показати, що якщо ми покращуємо одне, то від цього виграє або може страждати щось інше. Тому ми підготували збалансований та цілісний підхід», — зазначає Світлана.

За словами Ірини Циби, перш за все, ця кліматична стратегія планувалася, щоб об’єднати всі зелені території і природні території в одну мережу.

Ідентичність самого міста та якість життя його мешканців тісно пов’язані з водою та природою. Річка Дніпро, її пляжі, набережна, парки та канали малих річок утворюють цінну синьо-зелену екологічну мережу, яка сприяє здоров’ю населення та стійкості міста. 

«Перша наша мета була зробити цей синьо-зелений генплан, який, власне, зробить цю частину міста об’єднаною та неперервною», — розповідає вона.

Створена стратегія пропонує розширити доступ до набережної та створити нові зони для відпочинку, щоб зробити набережну безперервною пішохідною зоною, яка поєднує різні частини міста, від східної до західної.

Окрім цього, проєкт передбачає створення нових відкритих просторів і громадських зон. До вже існуючих парків та пірсу Річкового вокзалу приєднається новий ландшафтний парк «Студентський».

Окрім того, синьо-зелена мережа також вирішує питання чистого повітря, доступу до зелених зон громадян, кращого самопочуття містян, доступу до місць занять спортом, відпочинку, соціалізації.

Також, за словами Ірини, у місті зіштовхнулась з проблемою занепаду спадщини, як архітектурної так, іноді, навіть природної. Крім того, в цій зоні існує проблема не продуманої в загальній стратегії міста забудови. 

Зазвичай проєкт має одну головну мету, але часто набуває й іншої, неочікуваної ролі. У цьому випадку, хоча організатори цього й не планували, проєкт став платформою для дуже цікавої дискусії в громаді. Завдяки залученню мешканців на початку проєкту, різні активісти та містяни дізналися про різні плани й почали їх обговорювати, а також дискутувати з місцевою владою.

За словами Світлани, цей проєкт отримав важливу комунікативну роль — стратегія виявилася ще й інформаційним та дискусійним інструментом.

Які саме кроки пропонує Ro3kvit?

Забезпечити доступність набережної

Доступність набережної є ключовою метою плану її розвитку. Сучасна набережна поступово змінює свій характер: від території, пов’язаної з промисловим та річковим використанням, вона трансформується у багатофункціональний міський простір із рекреаційними зонами, відкритими просторами, комерційними та діловими кластерами.

Наразі частина набережної недоступна для містян. Зокрема, там встановленні огорожі від житлових комплексів, або промислових зон.

Проте команда Ro3kvit говорить, що існують механізми, які дозволяють це регулювати на рівні міста. І якщо не повністю прибрати паркан, то зробити певну кількість проходів, які дозволять утворити на набережній безперервну зону для прогулянок.

Покращити мобільність міста

Стійка мобільність — ключовий напрям розвитку міста. Її мета — підвищити якість життя мешканців, зменшити залежність від приватних авто та зробити міську інфраструктуру більш екологічною.

У стратегії експерти проаналізували маршрути громадського транспорту й запропонували рішення для їх оптимізації.

Створення нового маршруту громадського транспорту, який проходитиме через райони, які на даний момент недостатньо забезпечені громадським транспортом, створюючи сполучення між західною, центральною та східною частинами набережної.

Запровадження нової політики паркування. Це система регулювання використання паркувальних місць у місті для оптимізації транспортних потоків, зменшення заторів, підвищення мобільності населення та створення комфортного міського середовища. Вона передбачає чітке зонування територій, визначення тарифів, обмеження часу стоянки та контроль за дотриманням правил.

Оновлення веломережі міста. У стратегії розвитку передбачено створення головного велосипедного маршруту, до якого приєднаються три радіальні лінії, що поєднують центр із периферійними районами. На їхній основі планується сформувати мережу велоінфраструктури в центральній частині міста. Це дозволить забезпечити комфортні, швидкі та безпечні поїздки й інтегрувати велосипедний транспорт у загальну систему мобільності. Основна функція радіальних маршрутів — забезпечення зручного доступу до центру.

«Кременчук в цілому дуже зручний для того, щоб переміщати велосипедами. Це, напевно, був би найшвидший спосіб пересування містом, оскільки ми маємо справу з досить компактним містом, не дуже перевантаженим автомобільним трафіком. І ми намагалися запропонувати модель, яка б найкраще працювала для цього міста і з таким фокусом, що б можна було зробити, не вкладаючи великих ресурсів в розбудову інфраструктури», — розповідає Ірина.

Зберегти архітектурну спадщину міста

Стратегія передбачає підвищення обізнаності мешканців щодо історії міста та цінності його архітектурної спадщини. Це пропонують робити через організацію подій безпосередньо в історичних будівлях. Важливим напрямом є їхнє адаптивне використання — на зразок Мистецького Арсеналу чи Octo Tower у Києві. Крім того, нове будівництво має проєктуватися так, щоб гармонійно поєднуватися з історичною забудовою.

«Коли історичний будинок немає статусу історичної архітектури, його легко можуть знести. Тому ми позначили ці будинки на мапі та рекомендуємо владі звернути на них повагу і запустити процес надання, присвоєння статусу пам’ятки», — розповідає Світлана.

Запровадити пасивні стратегії для міста

«Пасивні стратегії для розвитку міста і відновлювання енергетики — потрібні для того, щоб місто максимально розумно використовувало природні ресурси. Такі пасивні рішення включають, наприклад, орієнтацію будівель в просторі, раціональне співвідношення до нагріву, провітрювання, вентиляцію цих приміщень. Також йдеться про зелені насадження, які допомагають охолодженню тих самих будівель, і відповідно збереженню енергії, оскільки не має стільки потреби на охолодження», — пояснює Ірина.

Стратегія включає широкий спектр пасивних енергетичних рішень для Кременчука. Наприклад, у новому будівництві передбачають природну вентиляцію, використання сонячних панелей, а також системи утримання дощової води для терас і газонів.

Це саме те, що про Світлана згадувала на початку нашої розмови. Зазвичай, спрацьовує тільки продумана та збалансована стратегія. Адже не можна зробити лише одну набережну, або її частину, якісною. Для того, щоб місто було максимально сталим та комфортним для своїх мешканців повинна працювати ціла система стратегічних рішень, яка включає й велодоріжки, й зонування, й дощові садки біля новобудов.

«Дощові садки, які ми запропонували, одне з важливих рішень по всій території міста. Адже це і про охолодження міста в цілому, про утримання дощової води, якої не вистачає в періоди засухи, і економія ресурсів, які потрібно використовувати для поливу, наприклад, або охолодження», — розповідає Ірина.

До пасивних стратегій також входить максимальна площа проникних покриттів — тобто  влаштування вуличної інфраструктури, вулиць, майданчиків, парковки, максимально з матеріалів, які пропускають воду.

Природоорієнтовані рішення

Ключові інструменти ПОР — це зелені зони, дощові сади, зелені дахи, водоочисні системи та природні коридори. Саме вони можуть перетворити місто на більш екологічне та здорове. Природоорієнтовані рішення у Кременчуці, які пропонує стратегія розвитку міста, передбачають інтеграцію екосистемних підходів у міську інфраструктуру для зменшення теплового стресу, покращення якості води у водоймах та створення комфортного й стійкого міського середовища.

«Хотілося б наголосити, що дійсно є дуже великі проблеми з цвітінням води. Це той самий зелений колір, який найбільше з’являється в спекотну погоду.. Основне — це оновлення цієї каналізаційної системи очистки. Такий проєкт планується міською владою, але є дуже дорогим. В той же час те, дощові садки частково покращують цю ситуацію. Вони створюють місці охолодження, які працюють одночасно, як громадські простори, які підтримують зелені коридори і підтримують загальну мережу екосистеми», — розповідає Світлана.

Якісні містобудівні документи

«У якісному генплані, інших містобудівних документах, міська рада, спираючись на дослідження та поради таких міських дослідників, як коаліція Ro3kvit, може визначити можливості та обмеження для нових забудов. По суті, ця документація описує правила гри на певній території, наприклад, максимальну висоту будівель, що робити з історичними спорудами, які функції можливі, скільки має бути зелених насаджень або паркових зон, та які енергетичні заходи потрібно вжити.

Ці документи цікаві тим, що вони чітко визначають правила для мешканців, сусідів або активних членів громади щодо того, що можна, а що не можна робити. Крім того, вони гарантують забудовникам, що якщо ті дотримуватимуться встановлених меж і правил, то жодних юридичних заперечень не буде. Міська рада демократично визначає ці межі, а не просто схвалює чи відхиляє проєкт на основі гарної презентації», — пояснює Фулько Трефферс.

Стратегія розвитку для Кременчука пропонує запровадити саме такі документи.

«Ми хочемо, власне, не зробити перелік обмежень, а говорити про посилення вже існуючої якості і її покращення. Ми досліджували саме цю практику якісних документів у окремих містах в Нідерландах», — каже Ірина.

Якісна документація — інструмент міського планування, який допомагає розвивати територію за найкращим сценарієм. Вона дає чітке розуміння, як це робити, визначаючи як можливості, так і обмеження. Наприклад, в історичних зонах можуть бути суворі обмеження щодо розміру вікон або матеріалів, щоб зберегти автентичність.

Такий документ створює загальне бачення, яке допомагає інвесторам. Він показує, що саме потрібно врахувати, щоб їхній проєкт не суперечив загальному плану розвитку міста.

«Я думаю, що багато конфліктів виникає не тому, що у нас такі забудовники страшні й погані, а й тому, що вони насправді не знають, що їм потрібно там зробити. І це могло б зняти деяку напругу, якщо відразу вони на це звертали увагу. Тобто ці документи можуть описувати, в яких межах це можна будувати, які стандарти простору доступні, якісь екологічні принципи закладати», — пояснює експертка.

«Є кілька причин, чому ми вважаємо якісні документи важливим під час війни. По-перше, ці документи можуть включати питання безпеки, наприклад, енергетичної безпеки або ризиків затоплення, які ми досліджували. По-друге, екологічний та енергетичний перехід стане одним із найбільших викликів і водночас можливостей для України на шляху до членства в ЄС. Абсолютно логічно бути якомога більш підготовленими до цього. І коли деякі міста стануть першопрохідцями, вони зможуть пізніше допомогти іншим муніципалітетам зробити свої кроки до кліматичної стійкості», — пояснює Фулько Трефферс.

Головні цінності стратегії та їх втілення

Стратегія, яку Ro3kvit розробили для Кременчука, не просто пропонує набір загальний ініціатив, а будує цілісну систему для досягнення ключових цінностей, які позитивно та якісно вплинуть на життя кожного містянина.

Зокрема, одна з цінностей — набережна, яка належить жителям міста, а не є закритою для загального доступу. Для цього стратегія передбачає створення безпечного та безперервного пішохідного маршруту, який поєднує різні частини міста, від західної до східної, а також забезпечує вільний доступ від центральних вулиць до річки.

Також команда Ro3kvit ставила за ціль збереження історичної спадщини та ідентичності міста. В стратегії запропоновано досягти її шляхом консервації та ревіталізації історичних будівель, а також гармонізації нового будівництва з існуючою забудовою. 

Рішення, запропоновані в кліматичній стратегії, також роблять набережну безпечною та стійкою до викликів сьогодення. Вони сприяють впровадженню зеленої енергетики та мобільності з мінімальними викидами CO₂ завдяки створенню велосипедних маршрутів, поліпшенню інфраструктури та використанню сталих енергетичних рішень у новобудовах. Використання природоорієнтованих рішень, таких як додавання зелених насаджень, дощових садків і створення зелених коридорів, підвищать якість повітря та чистоту води.

Усі запропоновані кроки працюють на створення комфортного, безпечного та екологічно стійкого міського середовища.

Навіщо ця стратегія Кременчуку та чи потрібна така ж сама всім іншим містам України?

Розробка кліматичної стратегії для Кременчука — це не лише локальний проєкт, а приклад інтегрованого підходу, який може стати зразком для інших міст. Її головна цінність полягає в тому, що вона об’єднує різні аспекти міського життя: від екології та інфраструктури до збереження спадщини та якості життя. Стратегія пропонує конкретні рішення, як зробити місто стійким до глобальних кліматичних змін і воєнних викликів, використовуючи природні переваги та інтегруючи їх у планування. Цей цілісний підхід дає місту чітке бачення того, як розвиватися, зберігаючи свою унікальну ідентичність і створюючи комфортні умови для мешканців.

Така стратегія є надзвичайно важливою для України, особливо під час відбудови. Вона дозволяє підійти до відновлення комплексно, закладаючи основи для сталого та безпечного розвитку. Наприклад, впровадження «синьо-зеленої» мережі, рішень для сталої мобільності та якісних документів для планування може допомогти не лише Кременчуку, але й іншим містам уникнути хаотичної забудови, зберегти свою унікальність та підвищити якість життя. Впровадження таких стратегій у різних містах дозволить створити прецедент для сталого розвитку по всій країні, що є ключовим для її інтеграції в Європейський Союз.