Загублений склеп та таємні ходи: розкіш і занепад садиби, де поєднувалися банківські статки та графські інтриги
Загублений склеп та таємні ходи: розкіш і занепад садиби, де поєднувалися банківські статки та графські інтриги

Загублений склеп та таємні ходи: розкіш і занепад садиби, де поєднувалися банківські статки та графські інтриги

Палац у Нижанковичах
Палац у Нижанковичах

Селище міського типу Нижанковичі (Старосамбірщина, Львівська область) є однією з найдавніших прикордонних точок Галичини. Століттями ця земля була ареною боротьби, торгівлі та місцем розташування величних резиденцій. Серед них особливе місце займає маєток, відомий як Садиба Анни Грім (або Палац Грімів).

Попередні історичні відомості про це місце часто плутані, але найбільш стійка версія пов’язує маєток із родиною Любомирських, а згодом — із графом Потоцьким [1.2]. Легенди свідчать, що саме граф Потоцький, який любив тутешні ліси та приїздив на полювання, подарував цей розкішний маєток своїй фаворитці – Анни Грім, австрійці за походженням, яка прожила тут аж до початку Другої світової війни, після чого виїхала до Відня [1.2].

Палац у Нижанковичах
Палац у Нижанковичах

Цікавий факт (Джерельна Плутанина): Всупереч романтичній легенді про “подарунок коханці”, більш достовірні історичні джерела та довідники кінця ХІХ – початку ХХ століття чітко вказують, що офіційним власником, який фінансував будівництво комплексу, був її чоловік – Кароль Антон Грім (Karol Anton Grimm) [3, 1]. Кароль Грім, як директор Галицького Крайового Банку, представляв фінансову аристократію Львова, і його статки цілком дозволяли створити таку резиденцію [3]. Ймовірно, саме на честь Анни Грім, як господині дому, маєток закріпився у народній пам’яті [1].

Палац у Нижанковичах
Палац у Нижанковичах

Архітектурна Еклектика: Французький Ренесанс та Англійський Котедж

Палац був зведений у 1880-х роках [4], на піку популярності історизму та еклектики, що поєднувала різні стилі в одній будівлі. Це робить його архітектуру надзвичайно цікавою і навіть унікальною для Галичини.

  1. Стильовий Синтез: Основна будівля палацу, що має форму розтягнутої літери «Н» [1.1], є яскравим прикладом неоготики (стрілчасті вікна, асиметричний силует), доповненої рисами неоренесансу, особливо в його французькій інтерпретації [5, 1.1].

  2. Деталі та Оздоблення: Садиба має три витончені башти, що надають їй вигляду справжнього “замку” [1.1]. Фасад та інтер’єри були багато оздоблені: збереглася ліпнина на стелях та стінах, а також елементи фахверку (декоративні дерев’яні конструкції на стінах), що додає будівлі “мисливського” шарму [1.1]. Над парадним входом знаходився родинний графський гербсрібний єдиноріг із золотими очима – символ розсудливості, обережності та чистоти [1.1].

  3. Господарська Частина: Комплекс був чітко розділений. Якщо палац відповідав аристократичній величі, то господарська частина (фільварок, майстерні) була споруджена у більш утилітарному, але елегантному стилі, що нагадує англійські котеджі [1.1, 1.2].

Палац у Нижанковичах
Палац у Нижанковичах

Ландшафтна Перлина та Прикордонні Таємниці

Комплекс не обмежувався палацом. Він включав флігель, оранжерею та великий ландшафтний парк [1.1]. Парк, нині відомий як Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Нижанковицький» (площа близько 5,5 га [6]), був розбитий за принципами англійського пейзажного парку, де природні форми гармонійно поєднувалися з екзотичними насадженнями.

Палац у Нижанковичах
Палац у Нижанковичах

Цікавий факт (Загублений Склеп): Сім’я Грімів мала родинний склеп. Сьогодні, внаслідок зміни кордонів після Другої світової війни, цей склеп (де поховані жителі маєтку) знаходиться за кілька десятків метрів від палацу, але вже на території сучасної Польщі [1.2]. Таким чином, історична спадщина Грімів була розділена державною межею.

Від Палацу до Ліцею: Нове Життя

Анна Грім, за свідченнями, покинула маєток перед 1939 роком [1.2]. Після націоналізації маєток використовувався для потреб нової влади, а з 1950-х років знайшов своє тривале призначення. Сьогодні це Нижанковицький професійний ліцей (колишнє СПТУ-73) [7, 2].

Палац у Нижанковичах
Палац у Нижанковичах

Цікавий факт (Бібліотека): Завдяки освітній функції, палац зберігся. Довгий час у частині головної будівлі (включаючи, можливо, найгарніші зали) розміщувалася бібліотека ліцею [1.3, 1.2]. Це символічно: розкішна резиденція, що належала фінансовій еліті, стала осередком знань для сільської молоді.

Палац у Нижанковичах
Палац у Нижанковичах

Звісно, за понад півстоліття використання будівля зазнала значних змін: втрачено деякі декоративні елементи, внутрішнє оздоблення пристосоване під навчальні класи, встановлено пластикові вікна [1.2]. Проте, її величний силует і збережені елементи неоготичної та неоренесансної ліпнини продовжують нагадувати про блискучу епоху австрійської Галичини та родину Грімів. Історія садиби Анни Грім – це історія про те, як архітектурна спадщина переживає кардинальні зміни епох, трансформуючись від елітної резиденції до освітнього центру, але не втрачаючи своєї історичної цінності.

Аристарх БАНДРУК

Список використаних джерел

  1. Orłowicz, Mieczysław. Ilustrowany przewodnik po Galicyi. Lwów, 1919. S. 156. (Згадка про маєтки Грімів у регіоні). 1.1. IGotoWorld.com. Маловідомі палаци України: 24 найкрасивіші з кожної області.  1.2. eXplorer.lviv.ua. Topics – Roy – Нижанковичі. [Краєзнавче джерело про легенду Потоцького/Грім, склеп у Польщі, бібліотеку ліцею]. 1.3. Secret land. Садиба Анни Грім в Нижанковичах. [Згадка про Потоцького/Грім та ПТУ/бібліотеку].

  2. Пшик, В. Укріплені міста, замки, оборонні двори та монастирі Західних земель України (XIII – перша половина XVII ст.). Львів: Дизайн-студія «Балюк», 2008. С. 83-84.

  3. Łoza, Stanisław. Rodziny polskie pochodzenia cudzoziemskiego osiadłe w Warszawie i okolicach. Warszawa, 1932. T. 1. (Інформація про Кароля Антона Гріма та Крайовий Банк).

  4. Войтович, Л. Замок у Нижанковичах і питання його реконструкції. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Архітектура. № 609, 2007. С. 89. (Дата будівництва).

  5. Пам’ятки Галичини. Палац Грімів (Нижанковичі). [Посилання на краєзнавчий ресурс, що фіксує адресу: смт Нижанковичі, вул. Кульчицька, 14].

  6. Рішення Львівської обласної ради. Про затвердження меж Парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Нижанковицький» від 1984 р.

  7. Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. С. 753. (Згадка про націоналізацію та розміщення СПТУ).

Джерело матеріала
loader