Україна "поїздатіша" за Польщу: Чому "Укрзалізниця" - це ще не пекло

Журналіст Depo.

ua проїхався від Києва до Перемишля і від Перемишля – до Кракова, і дійшов висновку, що в українському потягу почувається в Євросоюзі більше, ніж в польському.

На це є декілька причин.

Українські потяги спізнюються значно рідше.

Маршрут з Києва в Краків через польське містечко Перемишль є дуже популярним, бо прямого залізничного сполучення чомусь досі не налагодили, а витримати більше десяти годин в автобусі (а взагалі 16) здатен не кожен.

Власне, оцим "досі не налагодили" багато хто з пасажирів і дорікав "Укрзалізниці", зручно вмощуючись в кріслах "Інтерсіті" до Перемишля.

Потяг відправлявся о шостій ранку, їхати йому належало сім годин і 25 хвилин.

Коштувало це 510 гривень.

Відправилися вчасно, частина пасажирів негайно почимчикувала в буфет по каву і хот-доги.

Це вже, мабуть, така сама традиція, як в звичайному потязі – варені яйця, огірки і курка, загорнута у фольгу.

В Перемишлі пасажири висипалися на перон, немов горошини зі стручка і знову вишикувалися в рядочок у касу за квитками на потяг до Кракова, (а просунуті – до електронного терміналу, де так само можна купити квиток, якщо хоч трохи розумієш польську мову).

Найпросунітіші купили квитки заздалегідь онлайн і спокійно пішли гуляти містом.

Втім, все одно всі зустрілися на пероні і прийнялися зосереджено чекати на потяг.

Гучномовець щось промимрив польською, ті, хто в Польші не перший раз, повідомили іншим, що потяг ніби запізнюється на 15 хвилин.

Ми написали саме "промимрив" не тому, що ненавидимо польську, а тому, що гучномовці на вокзалах, мабуть, створювали особи, які ненавидять людство, потяги, туристів і будь-яку мову взагалі .

Обіцяні 15 хвилин пройшли, за ними - ще 15, гучномовець знову промимрив щось, і з того, як рясно зазвучало в натовпі "kurwa" ті, хто ніц не зрозумів з оголошення, здогадалися, що потяг запізнюється ще.

На скільки саме?.

Оголошення англійською, українською, російською чи будь-якою ще мовою так і не пролунало.

Зрештою, потяг подали із запізненням приблизно в дві години, причепивши наші вагони до поїзда, що слідував на Варшаву через Краків, (але за якимось іншим маршрутом, тому ми їхали не обіцяні три години, а десь на годину більше).

Коштувало це близько 700 гривень, також Інтерсіті, також другий клас, тільки сидіння розташовані не одне за одним, а навпроти.

Це не так зручно.

З переваг - розетка біля кожного сидіння, під час подорожі можна зарядити телефон.

Треба сказати, ніхто з поляків увесь цей час не дивувався і не обурювався, а нам вони пояснили, що запізнення потяга в Польщі – цілком звичайне явище.

Мовляв, вже звикли.

А тепер згадайте, коли ви останній раз чекали на потяг в Україні більше десяти хвилин? І як на це реагували пасажири?.

Українські потяги більш дружні до неукраїномовних пасажирів.

Повертаючись до поляків, які розповідали про те, що запізнення потягів в них - звичайне явище: якби не вони, більшість не місцевих пасажирів не сіли би в свій потяг, бо нічого не зрозуміли з оголошення.

З багатослівного оголошення польською мовою, з настільки не чіткою вимовою, що навіть корінним полякам довелося прислухатися.

Та ж сама ситуація повторилася у Кракові, коли почав затримуватися потяг до Перемишля.

Гучномовець постійно щось мимрив, не польськомовні метушилися по перону зі своїми валізами, намагаючись зрозуміти, скільки часу чекати і що (kurwa!) сталося.

Жодної інформації англійською.

Співробітники вокзалу, полісмени, ще якісь люди в форменному одязі на питання англійською хитали головою, чи кидали кілька фраз польською, на бігу.

Де потяг, чи можна сісти в якийсь інший на цьому маршруті – жоден службовець не зупинився і не пояснив.

Ну ok, в нас в Україні теж потяги не міжнародного сполучення оголошуються тільки державною мовою.

Але є провідник біля кожного вагону, який дає відповіді на питання щодо квитка, в тому числі – англійською мовою, і вже точно не впустить вас у не ваш потяг.

В українських потягах кава смачніша.

Оце суб'єктивний пункт і, може, це не так критично.

І не так важливо.

Але кава, якщо порівнювати польський потяг з Інтерсіті, справді смачніша в нас і вдвічі дешевша (а якщо порівнювати зі звичайними українськими потягами, де подають розчинну каву – то ледь не вдесятеро).

В польському потягу пропонується розчинна кава з пакетика, з вершками з пакетика, за вісім злотих (близько 60 гривень).

Звісно, ви можете згадати, що йдеться про Інтерсіті, а решта українських потягів може зніматися в історичних фільмах "без гриму".

Згадати про туалети, які поступово наповнюють задушливим смородом половину плацкарту, про незручні сидіння і протяги.

В Польщі теж є старі вагони, подорожуючи в Освенцим ми потрапили в один з таких: там були бордові, ніби оксамитові штори, такі ж сидіння.

Під час руху цей транспортний засіб скрипів, рипів і дзеленчав, розеток біля сидінь не було.

Хоча, треба зазначити, прийшов він чітко за графіком.