/https%3A%2F%2Fimg.depo.ua%2F195x130%2FSep2018%2F434104.jpg)
Вигнанці Садового: навіщо "Самопоміч" знищує міф про "третю силу"
Під гарячу руку партійних босів потрапили голова фракції "Самопоміч" Сергій Гусовський, член постійної комісія з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Олексій Руденко, член п остійної комісія з питань транспорту, зв'язку та реклами Сергій Харчук, член постійної комісії з питань освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту Вадим Васильчук і головний порушник – Роман Марченко, перший заступник голови найбільш хлібної комісії Київради, з питань містобудування і землекористування.
У заяві "Самопомочі" пояснили: ці пани підтримали рішення Київради щодо виділення родичам Марченка земельних ділянок у столиці, які попередньо були незаконно ним же захоплені.
Загальна площа всіх захоплених ділянок складає більше 1,4 га.
"Якщо людина використовує свій статус і посаду для того, щоб здобувати персональну вигоду – отримувати комунальну землю для себе і своєї родини, якщо людина через схеми отримує 14 ділянок у власне користування, – все це свідчить про недоброчесність і недобросовісність цієї людини.
Якщо депутати фракції це покривають, то це підтверджує і їхню недоброчесність", – заявила віце-спікер парламенту і за сумісництвом голова столичної парторганізації Оксана Сироїд.
У керівництві "Самопомочі" наголосили: усі виявлені документи щодо ймовірних корупційних схем депутата Марченка передадуть до НАЗК, НАБУ та інших органів, а його самого відкликатимуть за народною ініціативою.
"Самопоміч", як і будь-яка інша політична сила, має право виключати з фракції порушників лінії партії, тут застережень немає.
Проте є кілька нюансів, на яких варто зупинитися.
Перший – на парламентських виборах 2014 року партія Андрія Садового показала в Києві другий результат після БПП – 21,39%.
"Самопоміч" позиціонувала себе в якості нових обличь, реформаторів з сучасним мисленням, "третьої сили".
Технологія спрацювала і через рік.
У партійців Садового в Київраді друга за чисельністю фракція (після БПП-"Солідарності") – до виключення квартету фрондистів було 22 особи.
Потрапивши до парламенту, "Самопоміч" увійшла до проєвропейської коаліції, підписала коаліційну угоду, проте у лютому 2016 року оголосила про вихід з більшості.
Але ще до цього, 31 серпня 2015 року, з фракції виключили відразу п'ятьох депутатів, серед яких перший номер передвиборного списку Ганна Гопко.
У відповідь вона звинуватила колег у "більшовицькому авторитаризмі".
Причина виключення – вони підтримали президентський проект змін до Конституції в частині децентралізації.
Тоді "Самопоміч" підняла на свої стяги гасло "ні особливому статусу Донбасу".
Протягом наступних років з парламентської "Самопомочі" вигнали ще кількох народних обранців.
Останньою була Наталія Веселова.
Її попросили на вихід у жовтні минулого року через голосування за продовження дії закону про особливості врядування в ОРДЛО.
До речі, цього року цей закон знову доведеться продовжувати, то ж, не виключено, хтось із "Самопомочі" знову натисне кнопку "за".
Ми недарма згадали Гопко, адже з фракції у Київраді з-проміж інших виключили її голову Сергія Гусовського, який на виборах 2015 року очолював список "Самопомочі".
Перші номери - обличчя партії, виборець часто голосує саме за них, бо довіряє.
До того ж, пан Гусовський балотувався від цієї політсили в мери Києва, посів 5-е місце, набравши 7,72%.
То ж коли з фракції виключають лідерів, а саме так їх позиціонували на виборах, залишається стійке відчуття, що виборців обдурили.
Другий нюанс - "Самопоміч", коли виходила з коаліції, серед причин назвала небажання провладних фракцій голосувати за вибори з відкритими списками.
Цю тему колеги Садового обігрують донині.
Проте після виключення з фракції київської четвірки до лідерів партії виникає логічне запитання: місцеві вибори відбувалися за законом, який дає можливість політсилам висувати чесних кандидатів, вони конкурують за прихильність виборців на округах, фактично, це варіант, дуже наближений до відкритих списків, то чому ж у списках "Самопомочі" виявилися особи, яких там вважають корупціонерами.
Про пана Марченка, зокрема, про конфлікт навколо земельних ділянок на території Сінного ринку столиці (його звинувачували в лобіюванні інтересів казахського БТА Банку) писали досить багато, аби при формуванні списку запалити перед ним червоне світло.
Тепер "Самопоміч" намагається зробити гарну міну при поганій грі.
Хоча в законі і прописана процедура відкликання депутата, вона досить складна, і реалізувати її можна лише за умови, коли у партійного керівництва вистачить політичної волі займатися цим серйозно, а не для піару.
Третій нюанс – внутрішні скандали у фракціях "Самопомочі" характерні не лише для Києва, а й для інших місцевих рад, де є її представники.
Виходи і виключення з фракційних лав стало для цієї політсили сумною традицією.
Чи не тому, що кадри підбиралися за тією ж схемою, що і в столиці? Очищення від "паршивих овець" - правильна тактика.
Але до неї було б добре ще й публічно визнати свої помилки.

