Вакцина від фейків: Як активісти долають армії тролів

З розвитком соцмереж генерувати і розповсюджувати неправдивий контент стало простіше, тому уряди країн і міжнародні організації намагаються скинути відповідальність на інтернет-бізнес.

Втім, експертам такі методи боротьби здаються надто прямолінійними.

Адже у світі фейків надто багато півтонів, а "добро" часто зливається зі "злом" і навіть міняється з ним місцями.

Тому майбутнє безперечно за більш креативними стратегіями, яких з кожним роком стає все більше.

Зокрема, нідерландець Рууд Устервуд вирішив боротися з фейками, створюючи їх.

Для цього заснував проект DROG.

Користувачам пропонують взяти участь у захопливій грі зі створення пропаганди.

"У колаборації з Університетом Кембріджу ми розробили цю інноваційну вакцину, аби показати, які тактики і методи використовуються для поширення брежливих новин.

Ми віримо, що найкращий спосіб культивувати шосте почуття, яке допоможе впізнати дезінформацію, - це створити її самим", - йдеться на сайті проекту.

Під керуванням програми користувач має створити фейковий акаунт у Twitter (змоделювати його створення), запостити інформацію, яка викличе хайп у мережі, створити армію тролів, розігріти емоції брехливими мемами.

Поступово юзерів "вчать" прийомам пропаганди - конспірації, вдаванню з себе інших, поляризації поглядів, емоційності, дискредитації і тролінгу.

Гра проходиться за п'ятнадцять хвилин і сприймається доволі захопливою.

"Дезінформація нестримна, ми не повинні намагатися її блокувати.

Ми маємо допогати людям - один за одним - усвідомлювати, що є нонсенсом, а що було насправді", - цитує активіста Politico .

Устервуд зацікавився природою фейків у 2014-му, на стадії ескалації війни на Сході України.

Він захистив дисертацію на тему фейків і почав активно з ними боротися.

Для себе з'ясував, що спростовувати кожну новину недостатньо.

Так Устервуд і дійшов до ідеї гри.

Він з командою проводить майстер-класи у школах Нідерландів, Німеччини та інших країн, а також трейнінги для військових.

"У таких іграх ми пропонуємо людям перевтілюватися у "поганих хлопців".

Це дає інсайт того, що може статися", - стверджує Устервуд.

Інформаційний тренд щодо боротьби з фейковими новинами намагаються підтримувати сотні проектів.

Наприклад, потужною зброєю проти неправди позиціонують себе платформи громадської журналістики на кшталт Civil, що працює за принципом блокчейну.

Контент тут генерується не з централізованої подачі медіавласників, а самими користувачами.

І ними ж оплачується, якщо іншим він здався достатньо цікавим і достовірним.

Керівники проекту сподіваються, що колективна думка виявиться мудрим мірилом, а брехливі дані далі сотні постів не поширяться.

Щоправда, підігрівати емоції і грати з не- або напівправді у таких сервісах теж цілком реально.

Ще один підхід - залучення до боротьби з фейками штучного інтелекту.

Створити "екологічне інформаційне середовище" пропонує зокрема проект Factmata.

Програми перевіряють наявність "мови ворожнечі", пропаганди та політичної заангажованості, провокаційних заголовків, що не відповідають змісту публікації.

Втім, Устервуд - не єдиний, хто виходить за рамки стандартних прийомів.

Так, група американських вчених - Джеймс Ліндсі, Хелен Плакроуз і Пітер Богоссян - взялися боротися з викривленням інформації в науці на догоду політкоректності.

Автори свідомо грали на "гарячих" для суспільства темах - гендерній та расовій рівності та сексуальній орієнтації.

Наприклад, доводили, що крайній ступінь ожиріння - лише прояв свободи вибору, у іншій, що мастурбація з уявлянням конкретної жінки - прояв сексуального насильства.

Навіть статеве життя собак у парку спробували прирівняти до зґвалтування.

З 20 робіт, поданих у наукові журнали, сім відрецензували і опублікували статті з ні на чому не заснованими твердженнями.

Прибрали лише після того, як розгорівся сандал.