ЇЇ тіло - її діло: Ікони українського бодіпозитиву

Багато хто думає, що позитив – це тільки про вагу.

Насправді це прийняття особливостей своєї зовнішності: кольору шкіри, зморшок, веснянок, волосся, тощо.

Бодіпозитив закликає приймати й любити своє тіло, яким би воно не було, а його прихильники відстоюють думку про те, що люди можуть виглядати так, як вони хочуть, адже це їхня власна справа.

В Україні цей рух тільки починає розвиватися, але і в нас вже є люди, які ідуть в авангарді бодіпозитиву.

ua розповідає їхні історії.

Рибка, яка виходить з-за скла.

В звичайному житті аlyona-аlyona - це Альона Савраненко, донедавна – завідувачка і вихователька дитячого садка селища Дернівка на Київщині.

17 жовтня на You.

Tube з'явився перший її кліп "Рибки", який зібрав вже більше 600 тисяч переглядів.

Альона в сріблястому купальнику читає реп біля басейну.

Як розповідала вона журналістам, реперські тексти пише вже 15 років, а зняти перший кліп її вмовили друзі.

Взяли телефон з хорошою відеокамерою в оренду, пофарбували в срібляний колір її улюблений купальник.

Відеоролік за кілька днів став вірусним, а Альона – не тільки новим іменем в українському шоу-бізнесі, а й новою іконою бодіпозитиву.

Незважаючи на те, що в Інтернеті коментатори вважають, що пісня про проституцію, Альона наголошує - співала тільки про своє, наболіле, як її цькували все дитинство, а вона, немов "рибка-рибка", відгородилася акваріумом.

"Хтось проходив і говорив: "жиртрест", "бомба"," булочка", "колобок".

Переважно це через мою зовнішність.

Але такі випадки також були у дівчаток з пірсингом.

Їх обзивали: "хіпоблудами", "сатаністками", – розповідає вона.

Дівчина має дві вищі освіти (психолога і вихователя), але в музиці – самоучка.

Вона слухала багато музики, писала тексти і виступала дома перед дзеркалом.

Пісні пише в звичайній однокімнатній квартирі за комп'ютером.

Останні чотири роки працювала вихователем в дитячих садках за більш ніш скромні гроші.

Після виходу другого кліпу "Голови" Альона звільнилася з дитячого садочка, бо творчість тепер потребує все більше часу, вона знімає кліпи, дає інтерв'ю і не хоче постійно відпрошуватися з роботи.

На роботі і її творчість, і рішення звільнитися сприйняли спокійно та цілком позитивно.

Тим часом Альону Савраненко вже атакують продюсери з пропозиціями про співпрацю і виступи.

Що робитиме далі широкому загалу вона ще не заявляла.

Модель XL.

Вікторія Щелко - володарка 5 корон з конкурсів краси, вона працювала моделлю і важила 48 кілограмів.

Але це було до вагітності і розлучення.

Особисту трагедію Вікторія почала заїдати солодким, набрала вагу, намагаючись позбавитися зайвих кілограмів, серйозно підірвала здоров'я.

Коли лікарі сказали їй, що є небезпека взагалі втратити можливість ходити, Вікторія переглянула ставлення до себе.

Вона вирішила, що стане моделлю Plus size і прийматиме себе такою, як є.

Вікторія має п'ять вищих освіт, служить в поліції, створила український комітет конкурсу Miss World Plus Size, щоб вона та інші красиві українки могли взяти в ньому участь.

Наразі вона продовжує кар'єру моделі.

Параметри Вікторії Щєлко 100-79-105.

До того як прийняти себе, вона, намагаючись схуднути, зірвала спину і заробила три грижі.

"Третя грижа на куприковому хребці заблокувала нервові закінчення.

У цей період я познайомилася з творчістю Ешлі Грем та інших моделей Plus size.

Це був період, коли я зупинилася і могла подумати про все.

Осягнувши світовий досвід, я встала і сказала: "А нащо худнути?".

Почала дизайнувати самій собі речі.

Зрозуміла, що можу красиво одягатися і в пишній формі.

А потім був телепроект Модель XL.

Все це вивело мене на інший етап життя", - розповідає вона.

Про те, що допомогло їй знову повірити в себе читайте в інтерв'ю з Вікторією: "Українська учасниця "Пишної Міс світу" про манію худнути, прозріння і участь у "Євробаченні"".

Прийняла себе, і допомагає в цьому іншим.

Оксана Кононець в 19 років впала з п'ятого поверху і переламала хребет.

Але важка травма і постійний біль не зломили її волю до життя.

Залишаючись на візку, вона отримала другу вищу освіту, почала кар'єру фотомоделі і допомагає іншим повірити у власні сили.

Оксана започаткувала фотопроект "Нескорена краса", в рамках якого дівчата на інвалідних візках можуть довести собі та іншим – вони красиві та особливі.

"Я замислила проект після того, як стала переможницею Всеукраїнського конкурсу краси для дівчат на візках "Краса без обмежень".

Подумала: "Наші дівчата славляться красою.

Чому б не зобразити дівчат з інвалідністю так, щоб підкреслити не лише їхню вроду, але і внутрішні якості".

Адже попри все ці люди чогось досягають, будують кар'єру, створюють родини, заводять дітей, - розповідає вона.

- А ще я подивилася західне реаліті-шоу Push Girls (Особливі дівчата).

Там показували будні дівчат на візках – не зважаючи на те, що всі вони пересуваються на візках, героїні розважаються і живуть повноцінним життям, на рівні з усіма.

У шоу була дівчина з такою ж травмою як у мене, з тим же ступенем важкості.

І от, вона стала однією з найвідоміших фотомоделей у світі.

Тоді я подумала: "Чому б мені теж не стати?".

За словами Оксани, після травми її залишили майже всі друзі, життя змінилося.

Але вона не впала в депресію і знайшла нових.

"Десь через рік я потрапила у оточення людей на візках.

Побачила, що життя триває.

Своїм прикладом вони доводили, що вести активний спосіб життя можна і треба, - розповідає вона.

- До падіння я була не зовсім зрілою дівчинкою.

У мене не було такої жаги до життя.

Живу собі, нічого поганого не відбувається, і це головне.

Зараз з'явилося прагнення залучати людей з інвалідністю до активного способу життя, вводити їх у світі моди і краси".

Про те, як Оксана знайшла в собі сили жити далі, та ще й допомагає іншим, читайте в інтерв'ю: "Українська фотомодель на візку: Якщо я залишилась жива, значить, мушу змінити світ на краще".

Будь-який вік - прекрасний, якщо знайти переваги.

58-річна киянка Алла Рогозіна в мережі обрала собі псеводнім Степаніда Цвіт, hipsta_granny.

Тобто, бабуся-хіпстер.

На початку зими 2017 року перші фото доглянутої жінки в жакеті з леопардовим принтом і фіолетовим волоссям з'явилися і Інстаграмі і вже через два тижні вона стала зіркою соцмереж.

В неї купа фанатів, вони просять поради про життя і стиль.

"Класна бабуся, мені б таку".

"Я вдягла той піджак і зрозуміла, що потрапила додому, - Алла згадує свою першу фотосесію.

Їй зробили зачіску, макіяж, позичили дизайнерський піджак з леопардовим принтом.

- Я завжди була така, всередині.

Коли мені пофарбували волосся у фіолетовий, я подумала – і чого я так раніше не робила?".

Алла каже - з юності вбиралася яскраво і не нехтувала макіяжем.

Вона з тих, хто і сміття не піде викинути, не причепурившись.

Це при тому, що в радянські роки, на які припала юність, нічого справді модного в магазині було не купити.

До 50 років Алла була бізнесвумен: завжди стильно вбрана, завжди мейкап, зачіска і манікюр.

Завжди на виду.

А в 50 років, що називається, батарейки сіли.

"Я втомилася від людей і сама себе відправила на пенсію.

Зачинилася і шукала себе.

П'ять років затворництва.

І депресія, і відчай – все було, - згадує Алла.

- То займалася городом, то розводила качок і курей, потім била їх і плакала, і не могла їсти, бо так шкода їх було…".

Зрештою, вона знайшла себе в духовних практиках – донька порадила зайнятися йогою.

Спочатку геть нічого не вдавалося, медитації здавалися чимось абсурдним, але з часом жінка втягнулася.

Каже, це очистило їй мозок і поступово привело до тями.

Так багато уваги..

Мабуть, люди втомилися від буденності", - каже Алла на питання, чому її образ миттєво став популярним.

Вона хоче показати людям, що навіть в пенсійному віці можна жити цікавим життям.

Пробує теніс, хіп-хоп, сноуборд.

"Я відкрила себе навіть в тому ж тенісі.

Я в житті ніколи не тримала ракетки, але за годину пропустила тільки два м'яча.

Тренер сказав, що в мене вроджене відчуття м'яча.

Я зрозуміла, що в мені померла велика тенісистка, - сміється.

– Потім, мені завжди подобався хіп-хоп.

Спробувала – дуже круто було, такий адреналін.

Сноуборд - також адреналін, тільки встала і вже точно знаєш, що зараз вб'єшся! Я просто хочу показати, що і в моєму віці можна займатися і тим, і тим, і тим.

Я може й не буду далі всім цим займатися, але продемонструю, що таким як я це під силу".

Звісно, однолітки переміною Алли Рогозіної на Степаніду Цвіт були шоковані.

Були ті, хто казав: круто, але я на таке не наважусь.

Навіть серед молодих.

Вони кажуть, як же ж так, оце ти ідеш, і всі на тебе дивляться.

"То так і треба!" – сміється Алла.

- Знаєте такий вислів – життя дається всім, а старість обраним, - всміхається вона.

Красива старість – це рух.

Не треба сидіти біля телевізора.

Не треба дивитися в минуле чи постійно загадувати про майбутнє.

Твоє сьогодення це і є життя, живи! Ми складаємо гроші, думаємо: от коли я куплю квартиру, я буду щасливий.

Та не будеш.

Я коли будувала дім, думала, що я буду найщасливіша, коли переїду туди.

А коли переїхала – а де воно, щастя? Дочка виросла, заміж вийшла, всі поїхали і я залишилася одна в цьому будинку.

Та на чорта він потрібен, той будинок! В мене питають (в мене тепер чомусь постійно щось питають) як поїхати в подорож.

А ви не складайте гроші на оту залізяку, на якусь "беху", а візьміть їх, сядьте на потяг і їдьте.

Я от собі зараз вирішила, що збиратиму гроші і поїду на Балі".

Вона категорично не сприймає ліпосакції "зайвий жир з боків прибирається дуже просто – закриваємо рот після вісімнадцятої" і пластичних операцій "понадувають собі губи, обличчя після цього такі спаплюжені".

"Треба старіти з гідністю.

Треба сприймати себе в кожному віці.

Так, я дуже любила себе, коли була молодою, мені не подобалося, коли я почала старіти, але треба розуміти, що це цикл життя.

Підтягуй-не підтягуй, а в паспорті-то все одно стільки років, скільки тобі є, - сміється.

– От прийдеш в наступному житті знов на землю, будеш знову молода".