У Грузії у другому турі президентських виборів перемогла Саломе Зурабішвілі, яка отримала понад 59,5% голосів виборців.
Зокрема ,вона стала першою жінкою-президентом у Грузії.
Так, Зурабішвілі балотувалася на посаду глави держави як незалежний кандидат, однак на виборах її кандидатуру підтримувала партія влади "Грузинська мрія".
Її головним конкурентом був Григола Вашадзе з партії "Єдиний національний рух", очолюваної Міхеїлом Саакашвілі.
Як відомо, цьогорічні вибори президента Грузії востаннє пройдуть шляхом прямого загального голосування.
Згідно зі змінами до конституції, з 2024 року обрання очільника держави стане прерогативою спеціальних виборників, яких призначатиме парламент.
Президент залишиться главою держави і головнокомандувачем, однак буде узгоджувати свої дії з урядом.
ua розповідає про першу жінку, яка перемогла президентські вибори у Грузії.
Саломе Зурабішвілі народилася 18 березня 1952 року у Парижі в сім'ї грузинських політичних емігрантів.
Батько був главою грузинської діаспори у Франції, й одним із засновників грузинської церкви в Парижі.
У юності вона брала участь в акціях протесту проти приїзду лідерів Радянського Союзу у Францію.
У 1972 році Саломе закінчила Паризький інститут політичних наук, а в 1973 році Колумбійський університет (США).
Володіє грузинською, французькою, російською, англійською, німецькою, італійською мовами.
Вже у 1984 році Зурабішвілі розпочала свою дипломатичну кар'єру у Франції.
Вона була першим секретарем посольства Франції в США, першим секретарем постійної місії Франції в НАТО, заступником французького постійного представника в ЄС.
У 1996 році її призначили радником кабінету МЗС Франції, у 1997 році була інспектором Генінспекції МЗС Франції, працювала в управлінні з питань стратегії, безпеки і роззброєння французького МЗС.
В 2001 році стала керівником Генерального секретаріату нацоборони Франції з міжнародних і стратегічних питань.
Політична кар'єра в Грузії.
У 2003 році Зурабішвілі стала надзвичайним і повноважним послом Франції в Тбілісі , а через рік тодішній президент країни Михеїл Саакашвілі призначив її міністром закордонних справ Грузії.
Зурабішвілі отримала грузинське громадянство, однак зберігши при цьому французьке.
Водночас на посаді глави МЗС Зурабішвілі протрималася понад рік.
Вже у жовтні 2005 року вона залишила посаду міністра закордонних справ і перейшла в опозицію до Саакашвілі.
До 2010 року Зурабішвілі була лідером опозиційної партії "Шлях Грузії".
Своєю чергою, у листопаді 2010 році вона пішла з грузинської політики, заявивши, що в Грузії немає демократії.
У 2012 році, після зміни влади в країні, Зурабішвілі знову повернулася у політичний простір.
На парламентських виборах 2016 року вона балотувалася як самовисуванець від тбіліського району Мтацминда, і пройшла в парламент за підтримки керівної партії "Грузинська мрія".
Крім того, у 2013 році Зурабішвілі хотіла взяти участь у президентських виборах, але їй відмовили через подвійне громадянство.
Тому цього року вона відмовилася від французького громадянства до реєстрації.
Водночас цього року, після закінчення першого туру Зурабішвілі повідомила, що в соціальних мережах почала отримувати погрози на свою адресу, а також на адресу своїх дітей.
"В останні дні, 9,10, і 11 листопада на адресу моїх дітей - Теймураза та Кетеван, а також особисто на мою адресу були відправлені короткі текстові та звукові повідомлення, в яких явно простежується загроза життю", - стверджувала вона.
Вона заявила, що автори повідомлень ідентифіковані як "колишні військові, виходячи зі своїх статусів, пов'язані з "Єдиним національним рухо"і їх керівниками!".
МВС Грузії навіть розпочало розслідування за фактом погроз на адресу Зурабішвілі.
Позиція щодо РФ.
Багато хто вважає, що на посаді глави МЗС Грузії Зурабішвілі посприяла досягненню угоди щодо виведення російських баз з території Грузії.
Однак на початку передвиборної кампанії її почали звинувачувати у проросійських поглядах.
Так, відповідаючи на питання журналіста, вона заявила, що Москва почала війну проти Грузії ще сто років тому, однак Грузія вплуталася у провокацію РФ, спровокувавши новий виток конфлікту.
Згодом вона пояснила, що у 2008 році у ролі агресора виступила Росія, але, Саакашвілі і його прибічники зіграли на руку Кремля, давши військову відповідь російській провокації.
На її думку, саме це Росія використала як привід для початку війни.
"Це було величезним злочином Саакашвілі та Національного руху перед грузинським народом і державою, і згадувати про це - наш громадянський обов'язок", - написала вона.
Також після перемоги на виборах очільниця заявила ,що не вважає, що зараз відповідний час для співпраці з Росією.
"Не думаю, що, поки Росія веде себе так, як зараз, з урахуванням того, що відбувається на лінії окупації, де викрадають людей, і ця лінія рухається вглиб нашої території, все ближче до Тбілісі..
з урахуванням того, як Росія зараз веде себе щодо України, не думаю, що все це означає, що ми можемо прямо зараз перейти до співпраці", - зауважила вона.
За її словами, Грузія займає проєвропейську позицію, і у випадку, якщо Європа і США почнуть діалог з Росією, тоді, звичайно, Грузія не залишиться осторонь.