Скетчі «Ліги сміху» про кенійців, співачку Netta та історію України не розпалюють мови ворожнечі — Незалежна медійна рада
Скетчі «Ліги сміху» про кенійців, співачку Netta та історію України не розпалюють мови ворожнечі — Незалежна медійна рада

Скетчі «Ліги сміху» про кенійців, співачку Netta та історію України не розпалюють мови ворожнечі — Незалежна медійна рада

Скетчі «Ліги сміху» про кенійців, співачку Netta та історію України не розпалюють мови ворожнечі — Незалежна медійна рада - Фото 1

Про це йдеться в рішенні, яке НМР оприлюднила 7 грудня.

28 вересня 2018 року на телеканалі «1+1» вийшла в ефір 8-ма гра 4-го сезону гумористичної передачі «Ліга сміху».

Окремі скетчі в її рамках стали предметом дискусії в мережі, зокрема, на сайті «Детектор медіа».

Незалежна медійна рада вирішила за власною ініціативою проаналізувати ці скетчі на предмет дотримання законодавства.

У скетчі «Темная лошадка в кабинете Порошенко» обіграється кенійська тематика.

Кенійців, які вийшли на сцену, називають «тёмными лошадками этой игры», у яких в Україні два шанси — трансфер у «Динамо» або продавати окуляри на Шулявці.

Мову кенійців названо вигаданою, а також є натяк на канібалізм.

У рамках сценки «Случай в кенийском роддоме» на репліку батька, хто народився, породілля відповідає, що хлопчик, але він втік.

Також у рамках виступу команди посол Кенії просить у борг у Петра Порошенка 300 доларів на виплату кредитів держави та розвиток її інфраструктури.

У пародії на співачку Netta — переможницю останнього «Євробачення», на початку скетчу робиться екскурс в історію конкурсу: стверджується, що в минулі роки його вигравали Lordi, Вірка Сердючка та Кончіта Вурст, а тому неважко було здогадатися, хто має перемогти цього разу.

Лунає фраза про «чудо в перьях, которое выиграло “Евровидение”».

Третій скетч, що є предметом розгляду в рамках цієї справи, створений командою «Готель 72» «за мотивами будь-якого твору класичної української літератури».

З аналізу практики Європейського суду з прав людини випливає, що хоча мистецька свобода вираження поглядів має більший рівень захисту, межею гумору та сатири як форми вираження поглядів є відсутність закликів до жорстокості, ненависті або нетолерантності — себто те, чи гумор сприяє розпалюванню ворожнечі.

На думку Незалежної медійної ради, всі скетчі, які є предметом розгляду в цій справі, побудовані на стереотипах стосовно певних категорій людей.

Хоча зі зміною суспільних поглядів на низку явищ життя змінилося і ставлення до гумору на певну тематику (ЛГБТІК+, національні та статеві стереотипи тощо), використання стереотипів у рамках гумористичних і сатиричних шоу не може самостійно вважатися таким, що розпалює ворожнечу.

«У цьому контексті варто детальніше зупинитися на першому скетчі.

Використано низку панівних в українському суспільстві стереотипів щодо кенійців: робота на Шулявці чи футболістом, людоїдство, бідність, недорозвиненість інфраструктури, корумпованість, спортивні здобутки (в моменті щодо втечі новонародженого з пологового будинку) тощо.

Водночас, не можна стверджувати, що в рамках цих жартів якісь характеристики кенійців відбито в негативному тоні чи є якісь заклики до їх приниження: навпаки, деякі з обіграних стереотипів є подібними до актуальних проблем в Україні й перебувають саме в українському дискурсі», — вважають члени НМР.

НМР дійшла висновку, що трансляція окремих скетчів телеканалом «1+1» у рамках 8-ї гри 4-го сезону передачі «Ліга сміху» 28 вересня 2018 року відповідає нормам українського законодавства.

Водночас, Незалежна медійна рада наголошує, що при створенні гумористичного контенту на чутливі для суспільства тематики (расизм, сексизм, гомофобія тощо) мовники мають бути ретельнішими у висміюванні таких явищ.

Попри формальне дотримання норм законодавства, медіа варто пам’ятати про свою соціальну відповідальність та роль у вихованні глядача — а контент, який є неякісним та спрямований на закріплення у суспільстві певних стереотипів, не сприяє підвищенню загального рівня суспільної свідомості.

Член Незалежної медійної ради Антоніна Черевко, а також секретар Незалежної медійної ради Ігор Розкладай долучили окремі думки до цього рішення; ці окремі думки були підтримані головою Незалежної медійної ради Наталією Лигачовою та членом Незалежної медійної ради Галиною Петренко.

Обоє авторів окремих думок не погоджуються з висновком Незалежної медійної ради щодо скетчу «Темная лошадка в кабинете Порошенко» і вважають, що в ньому присутнє розпалювання расової ворожнечі.

Із повним текстом висновку можна ознайомитися тут.

Склад медійної ради сформували наприкінці 2015 року п’ять медійних організацій – Центр демократії та верховенства права, Інститут масової інформації, «Інтерньюз-Україна», «Детектор медіа» та фундація «Суспільність».

Окрім надання експертних висновків щодо вирішення суперечливих ситуацій, Незалежна медійна рада надає рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення регулювання у медійній сфері.

Головою Незалежної медійної ради є голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, секретарем – медіаюрист Ігор Розкладай (Центр демократії та верховенства права).

За перший рік своєї роботи Незалежна медіайна рада ухвалила 11 рішень, які стосувалися порушення телеканалом НТН декомунізаційних норм законодавства, запису передачі за участі Вікторії Шилової в ефірі телеканалу «Репортер» (Одеса), порушень при висвітленні інформації про пункт для біженців у Яготині, резонансного «Подвійного життя Президента», серіалу «Не зарікайся», критики епізоду «Слідства.Інфо» на сайті texty.

ua, трансляції телеканалом «Гамма» передач за участю Петра Симоненка, рекламних роликів «Рідна Роса», «Шустов» і «Первак», випуску передачі «Відкритий мікрофон» на радіо «АКС», випусків передачі «Трафік з Кивою» на телеканалі News.

One і публікації в газеті «Дзеркало тижня» матеріалу Вадима Трояна «Війна на кримінальному фронті».

Крім того Незалежна медійна рада підготувала одну рекомендацію Нацраді щодо регулювання контенту.

У 2017 році Незалежна медійна рада ухвалила 10 рішень: щодо змісту розважальних передач та їх анонсів на телеканалі СТБ («Один за всіх», «Битва екстрасенсів», «Хата на тата», «Мастер.

Шеф»), щодо правомірності обмеження ретрансляції телеканалу «Дождь» в Україні, щодо трансляції передачі «Территория заблуждений» виробництва телеканалу РЕН ТВ у Маріуполі, щодо трансляції документального фільму «Олесь Бузина: жизнь вне времени», щодо трансляції програми «Слідами грантоїдів: спеціальний репортаж» телеканалом «Україна», щодо сюжету «Отбор судей в Верховный Суд: кто виноват в срыве процесса» у «Подробностях» на «Інтері», щодо змісту розважальних передач та анонсів на телеканалі СТБ, щодо випусків передачі «Стосується кожного» на телеканалі «Інтер» від 9 та 13 жовтня 2017 року, щодо трансляції телеканалом News.

One сюжету про розгляд комітетом із фінансових питань Конгресу США наявності корупції в НБУ та щодо трансляції телеканалом «112» документального фільму «Операція “Паспорт”».

У 2018 році Незалежна медійна рада ухвалила рішення щодо трансляції телеканалом «UA:Суми» випуску «Видавці коммайна» передачі «Під прицілом», щодо сюжетів про Аднана Ківана на одеських телеканалах, щодо колонки редактора «Жиди чи євреї?» в газеті «Чортківський вісник» від 2 лютого 2018 року, щодо матеріалів стосовно діяльності ГО «Життя» на 5-му каналі та у виданні «Деньги.

ua», щодо трансляції телеканалом ICTV розгрому табору ромів у програмі «Надзвичайні новини» від 9 червня 2018 року, щодо коментаря Євгена Мураєва про Олега Сенцова на телеканалі «112 Україна», щодо випуску ток-шоу «Один за всіх» каналу СТБ, щодо статті інтернет-видання «Страна.

ua» про Томос, а також склала рекомендації щодо пошуку та титрування експертів у ЗМІ.

Джерело матеріала
loader
loader