Таємна "Нота": Що за танк нового покоління може створити Україна

Танк "Нота", або ж "Об'єкт 477А1" може стати гучним проектом українського оборонпрому в наступні роки.

З цієї техніки досі не знято гриф секретності попри те, що неодноразово планувалося продемонструвати зразок танку на військових парадах до Дня Незалежності, навіть ще до 2014-го року.

Станом на сьогодні відомо про виготовлення 10 зразків цієї техніки, які зберігаються на ХКБМ (Харківське конструкторське бюро машинобудування ім.

Морозова) та на Росії.

Фотографії деяких просочувалися в Інтернет.

Як і окремі деталі розробки.

В ефірі програми " Лінія оборони " експерт з питань бронетехніки компанії "Science technology" Сергій Березуцький, який свого часу брав участь у розробці танку розповів, що Саудівська Аравія останні 10 років цікавиться цією бронемашиною.

Логічно, що саме сьогодні, після виконання тайського контракту по виробництву "Оплот-Т" на харківському заводі ім.

Малишева (спільно із заводом працюють два харківські спеціалізовані конструкторські бюро: КП ХКБМ ім.

Морозова і КП ХКБД), можна було б взятися за нову розробку навіть попри державне замовлення техніки для ЗСУ у вигляді 10 "Оплотів".

Що це за танк.

Коріння проекту "Нота" тягнеться з першої половини вісімдесятих років минулого сторіччя.

СРСР, Холодна війна і гонка озброєнь на фоні м'ясорубки в Афганістані.

Тоді радянські танкобудівні підприємства займалися опрацюванням вигляду бойової машини нового покоління.

Харківське конструкторське бюро з машинобудування з 1984 року розробляло проект під назвою "Об'єкт 477".

Його початкове найменування було "Боксер", яке згодом замінили на "Молот".

Згодом до цифр в позначенні "477" додалася літера "А".

Стабільна розробка танку "Молот", або ж "477А" тривала до початку 90-х.

Планувалося також зібрати першу дослідну партію бронемашин і провести державні випробування.

Але далі був розвал СРСР, фінансування проекту прикрутили.

Всі наявні "Молоти" вирушили на зберігання.

Вже за кілька років після розвалу Радянського Союзу військові відомства і оборонні підприємства України та Росії відновили співпрацю.

Розвиток харківського проекту продовжився.

Наявний танк "Молот" планувалося доопрацювати з використанням нових систем.

Було змінене і позначення бронемашини.

Танк став об'єктом "477А1" і отримав ім'я "Нота".

Роботи продовжувалися, хоча обсяги фінансування в порівнянні з часами СРСР були неспівставними і дуже обмеженими.

Замовником нового проекту виступало міноборони Росії.

Головним розробником було ХКБМ.

Ще кілька підприємств залучили до робіт на правах постачальників окремих систем і комплектуючих.

Роботи тривали до початку 2000-х.

У проміжку між 1998-м і 2001-м роками в Харкові були виготовлені кілька секретних прототипів "Ноти".

Потім проект закрили через відмову росіян його фінансувати.

Але розробка бронемашини була справді цікавою.

Корпус "Ноти" пропонувалося будувати за традиційною схемою, але з розміщенням всього екіпажу під захистом бортів і даху.

Планувалася максимальна автоматизація процесів управління і підготовки до пострілу.

Лобова частина корпусу мала модульне бронювання товщиною близько 1 м.

Борти були захищені комплексно, з використанням п'яти різних засобів.

Використовувався як динамічний так і активний захист.

"Нота" оснащена гарматою на 152 мм.

Як писав український військовий експерт Сергій Згурець, її можна замінити на натівську під новий боєприпас в 140 мм.

Танки сімейства "477" пропонувалося комплектувати двигунами потужністю 1500 к.

На більшості дослідних зразків використовувалися дизельні мотори.

Але серед них були й ті, які оснастили в рамках експерименту газотурбінними.

Керувати "Нотою" мав екіпаж з трьох осіб.

У передній частині корпусу розташовувався механік-водій.

У бойовому відділенні, поруч з автоматом заряджання, перебували навідник і командир.

Всі члени екіпажу мали власні люки в даху корпусу і куполі башти, які були оснащені оглядовими приладами.

Габарити "Ноти" - великі, як і в інших танках сімейства "477".

Довжина машини з гарматою вперед перевищувала 10,5 м, висота - близько 2,5 м.

Ширина обмежувалася вимогами залізничного транспорту.

Маса бронемашини впритул наблизилася до максимально допустимих 50 т.

Через надмірний ріст маси танку частину сталевих деталей замінили титановими.

Також у проекті "Нота" пропонувався комплекс управління озброєнням, який включав безліч різних приладів.

Це і приціли з різними оптичними і тепловими каналами, розвинений бортовий обчислювач, система супутникової навігації, засоби розпізнавання цілей.

Більше того, в планах конструкторів ХКБМ було створення засобів радіоуправління танком.

В чому складнощі.

Як писав Сергій Згурець, проект розробки танку треба відновити, а також оновити бортову техніку з використанням сучасної елементної бази.

Також 152-мм гармату замінити 140-мм зарубіжною, натівською.

Про це вже було сказано.

Варто нагадати, що з часів розвалу СРСР в Україні існували постійні проблеми з виготовленням танкових стволів.

Після отримання контракту на 49 бойових машин "Оплот" перед Україною постала проблема з виробництвом гладкоствольних танкових гармат.

Виготовлення стволів у нас освоїв "Краматорський завод важкого верстатобудування".

З початком російської агресії підприємство розпочало виготовляти стволи до мінометів, а минулого року була представлена 155-мм самохідна артилерійська установка "Богдана" з українським нарізним стволом.

Важливо, що в Краматорську виготовлення йде на обладнанні власного виробництва - спеціальному нарізному верстаті з цифровим програмним керуванням.

На ньому можуть виготовлятись стволи калібром від 80 до 205 мм, гармати калібром 155-мм, а також стволи майже всіх наявних на озброєнні української армії артилерійських систем - ствол до 152-мм гармати 2А36 системи "Гіацинт".

Якщо мова йде про 140-мм гармату, то можна згадати українську розробку "Багіра", яка все одно досі є експериментальною.

Свого часу зупинка проекту "Нота" стала ініціативою саме росіян.

Так чи інакше, для продовження розробки танку в тому вигляді, в якому він планувався, необхідні російські комплекстуючі.

Враховуючи розрив військово-технічного співробітництва з росіянами, проект танку "Нота" доведеться переробляти.

Бо потрібні будуть нові оптико-електронні системи, так само як і електроніка до системи управління та інші речі.

Частину комплектуючих, як наприклад системи захисту, комплекс електронно-оптичної протидії від керованого озброєння до стволів у перспективі зможе забезпечити українська промисловість.

По електроніці також можлива взаємодія з польськими компаніями.

Але на все це потрібен час, гроші та проектування переробки танку.

Якщо ж вдасться залучити фінансування Саудівської Аравії, як це було у випадку з "Грім-2", то на виході ми можемо отримати справді перспективну розробку.

Зовсім не таку "мертву", як танк "Ятаган" стандартів НАТО.