Победы и «зрады» после Майдана

П'ять років тому в Україні перемогли протести, які дістали назву Євромайдан.

Своїм життям за це тоді заплатило понад сто людей.

Формальним приводом повстання людей стала відмова тодішнього президента Віктора Януковича від зближення України з ЄС.

Однак фактичні причини, які вивели українців на площі, були ширші – засилля корупції та прагнення до свободи і кращого життя.

Що можна вважати перемогами українського суспільства й політиків п'ять років по тому, а що – зрадами?.

Інвестор, підприємець, активістка, журналіст та поет на прохання BBC News Україна поділилися своїми думками щодо цього.

Інвестиції і фінанси.

Томаш Фіала, генеральний директор Dragon Capital, найбільшої інвестиційної компанії України.

Боротьба з корупцією.

Це питання можна віднести і до зрад, і до перемог.

Що стосується перемог, то це створення НАБУ і його робота.

НАЗК, хоча його робота аж ніяк не тішить.

САПУ, робота якого залишає різні відчуття.

Зростання економіки.

Після падіння економіки у 2014-2015 роках, причинами якого була і російська агресія, а також погана економічна політика «попередників» з команди Януковича, новій владі вдалося «оживити» економіку і досягти стабільного зростання у межах 2,5-3% за останні три роки.

Цього, звісно, недостатньо, але зрушення є.

До «плюсів» можна віднести і консервативну фіскальна й монетарну політику, реформу Національного банку, «Нафтогазу», встановлення ринкових цін на газ.

За останні три роки ми разом із партнерами із США та Європи інвестували в Україну понад 500 млн доларів, і це більше, ніж у попередні часи, а ми працюємо в Україні 20 років.

Підписано Угоду про асоціацію з ЄС, іде чіткий тренд на зближення з Європейським Союзом.

Це те, що приваблює інвесторів, бо саме через це вони раніше інвестували у країни Центральної Європі, що стали досить успішними.

Загалом, склянка є напівповною.

Боротьба з корупцією.

Що стосується тієї частини корупції, яку можна віднести до зрад, то це гальмування у створенні Антикорупційного суду.

Верховенства права.

Дуже слабкий прогрес у судовій реформі.

Головна проблема, чому Україна пасе задніх у залученні інвестицій, порівняно з західними сусідами, - це надто малий прогрес у встановленні верховенства права.

Це видно і з рейтингу Transparency International, де ми покращили позиції на 10 пунктів, - із 130 на 120 місце.

Але це глибока друга половина списку.

Реформа силових і податкових органів.

У цьому блоці я би до зрад також записав і абсолютну нереформованість СБУ, Генеральної прокуратури, Податкової міліції та Національної поліції.

У Нацполіції уся реформа завершилася створенням патрульної поліції, і це добре.

Але таким самим чином мала б бути змінена вся поліція, решта правоохоронних органів.

Малий бізнес.

Олег Михайлов, Woolkrafts.

Компанія, що була створена у 2014, виробляє «крафтові» пледи й продає їх як в Україні, так і за кордоном.

Люди перестали боятися, почали створювати свій бізнес, власну справу.

Це, з моєї точки зору, є найбільшою перемогою.

Особисто нас в малому бізнесі стримує лише відсутність досвіду чи знань.

Тому ми кожного дня шукаємо можливості чогось навчитись, щось зробити по-новому.

Лібералізація банківського сектору.

Ці реформи допомогли, зокрема малому бізнесу, простіше здійснювати міжнародні перекази.

Ми почали із закритої системи переходити у відкриту.

Всі свої продажі на міжнародні ринки ми здійснюємо відкрито і «по-білому», відкрито конкуруємо.

Безвізовий режим.

У вересні їздили до Парижа представляти Україну на Paris Design Week.

Раніше це було б складніше зробити.

І набагато дорожче.

Крім того, ми можемо вільно поїхати, подивитися, як там, повернутися і зробити так само або навіть краще.

Є бажання побудувати в Україні міжнародний бізнес, можна було б пишатися.

Для нас приклад - локальні бренди, що стали міжнародними.

Це Ikea зі Швеції, Zara з Іспанії, Lego з Данії.

Корупція та податки.

За чотири з половиною роки ми жодного разу не стикалися з проблемою хабарів.

Щодо податкової системи, то ми маємо єдиний податок, який дозволяє за 5% від свого обороту чесно вести бізнес.

У Європі набагато вищі податки на бізнес.

Крім того, був мораторій на перевірки малого бізнесу, що дозволило створити якийсь простій, у якому можна було щось почати.

Про «зради» пан Михайлов говорити відмовився.

Каже, що усі труднощі розглядає як виклики, а не як проблеми.

«Ми не мислимо зрадами, ми мислимо перемогами», - сказав він.

Олександра Дворецька, правозахисниця, виконавча директорка благодійного фонду «Восток-SOS».

Свобода мирних зібрань.

Переслідувань з цього питання стало значно менше.

Майже немає інформації про розгони чи складання протоколів, судові заборони.

Я вважаю це досягненням Майдану.

Нинішня влада каже, що прийшла саме через протести, це нібито «священна корова».

Не без винятків, звичайно, все одно існують конфлікти з поліцією, зокрема під Верховною Радою чи під час антизабудовних кампаній, але значно менше, ніж до Майдану.

Розвиток волонтерства.

Багато нових організацій і людей прийшли в громадський сектор.

Це підживило його і створює конкуренцію для організацій, що давно працюють.

Хтось прийшов туди після Майдану, хтось - з волонтерської діяльності: вони допомагали армії, а потім почали опікуватися питаннями соціального захисту, психологічної підтримки, роботи з дітьми.

Люди відчувають, що допомагати треба.

Новими напрямками стала робота з військовими, зокрема з демобілізованими.

Значно позитивніше почали сприйматися організації, які надають психологічну допомогу.

Через публічні закупівлі та відповідні закони більше організацій стали займатися розслідуваннями.

Через Pro.

Zorro стало значно легше аналізувати тендери, закупівлі, в тому числі на місцевому рівні.

Збільшення кількості журналістських розслідувань та організацій, які займаються боротьбою з корупцією, - позитивна зміна.

Нарешті, не треба бути супергероєм, щоб дізнатися, на що витрачалися кошти цього року.

Наприклад, це відбулося в питанні декларування, коли антикорупційних активістів прирівняли до державних службовців, зобов'язавши їх звітувати.

Напади на активістів і журналістів.

Є тиск, в тому числі вбивства, як у ситуації з Катериною Гандзюк.

Це - найбільший виклик для громадянського суспільства.

Як можна говорити про якісь покращення, якщо людей можуть вбити за їхню позицію.

Якщо людей будуть вбивати, і ці речі не будуть розслідувані, власне, як і вбивства Шеремета, і побиття екологічних активістів у Харкові, і справа Ноздровської, по якій досі немає нормального рішення, вони дуже негативно сприймаються, враховуючи, що існує велика кількість претензій саме до органів слідства і судів.

Нерозслідуваними лишаються і справи по Майдану, хоча нібито це мала бути принципова справа для нинішньої влади.

Сергій Жадан, поет, громадський активіст.

Зміни (повільні, не надто очевидні на перший погляд) відбуваються ледь не у всіх сферах суспільного життя.

Я зі своєї, «гуманітарної» сфери, можу згадати таке:.

Змінилось ставлення до мови.

Її не стало набагато більше, але вона нарешті перестала бути екзотикою, не сприймається як чужа.

Це справді відчувається.

І це справді цікаво й важливо, оскільки за цим стоїть, на мою думку, багато моментів, пов'язаних із самоідентичністю, з відчуттям країни, з визначенням своєї політичної позиції зрештою.

Це цікавий процес, сподіваюсь, він матиме логічне продовження.

З'явилось те, що, мабуть, можна назвати державною культурною політикою.

З певними натяжками, але все ж.

Поява Українського інституту та Інституту книги, діяльність культурного фонду, фінансова підтримка кіновиробництва, підтримка бібліотек, форматування теле- та радіоефіру з огляду на власні інтереси - це може дати свій результат.

Ну і це те, що мало робитись уже 28 років.

Зберігається (ось уже шостий рік!) відчуття взаємопідтримки, готовність допомогти, включитись у ситуацію, виручити.

Не знаю, можливо, це надто суб'єктивне враження, але воно в мене справді є.

Про поразки Сергій Жадан говорити відмовився.

«Нехай про це скаже хтось інший», - сказав він.

Отар Довженко, журналіст, експерт організації «Детектор медіа».

Зросла роль української мови в житті та її частки в публічному просторі.

Я не сподівався на це, взагалі ніколи.

Не міг про це навіть мріяти.

Інформаційний та медійний простір України відійшов від Росії.

Йдеться і про припинення трансляції російських телеканалів, і про обмеження на показ російського контенту.

Плюсом є і ускладнення в'їзду до України для представників російських ЗМІ.

Зменшився вплив влади на ЗМІ, у тому числі завдяки суспільному телебаченню.

Воно, хоча й не стало ще таким, яким його запланували, проте вже є прикладом незалежного медіа.

Більша залежність ЗМІ від власників.

Кількість грошей на медіаринку після Євромайдану зменшилась.

Результатом стало те, що економічна залежність приватних ЗМІ від власників лише зросла.

Фінансування суспільного телебачення є недостатнім.

Держава мага б виконувати положення закону щодо цього, хоча, імовірно, напряму з наслідками Майдану це пов'язати і не можна.