/https%3A%2F%2Fimgclf.112.ua%2F277x167%2F2019%2F01%2F16%2F373234.jpg%3Ftimestamp%3D1547604707)
Іран створює "мегабанк"
assosiated press.
Проблемні іранські банки Ansar, Mehr Eqtesad, Qavamin і Hekmat, а також кредитна організація Kosar, будуть "влиті" у державний банк Sepah, створений ще в 1925 році.
Влада Ірану повідомила, що всі чотири банки тісно пов'язані з військовим сектором, однак подробиць щодо фінансових обсягів злиття не наводить.
Створюючи "мегабанк", Тегеран має на меті стабілізувати та зміцнити свій банківський і фінансовий сектори, які перебувають під тиском американських санкцій.
В обмін на відмову від неї світове співтовариство погодилося зняти з Ірану багаторічний режим санкцій.
8 травня 2018 року президент США Дональд Трамп заявив, що Америка виходить з угоди щодо іранської ядерної програми і в односторонньому порядку відновлює санкції проти країни.
Їхня мета - змусити владу Ірану відмовитися від спроб створити ядерну зброю і оволодіти атомною енергією, уклавши з Вашингтоном нову угоду щодо атому.
Анонсуючи санкції, президент США Дональд Трамп заявив, що має намір домогтися, щоб Ісламській республіці був навіки зачинений шлях до створення ядерної зброї.
США ввели нові санкції проти Ірану 5 жовтня 2018 року.
Вони спрямовані проти енергетики Ісламської Республіки, в першу чергу експорту енергоносіїв, судноплавства і суднобудування, а також банківської системи.
Загалом санкції зачіпають понад 700 іранських компаній.
Вашингтон пригрозив, що покарає санкціями всі країни і компанії, які не відмовляться від імпорту іранської нафти.
Ірану, який є третім за величиною виробником "чорного золота" серед країн ОПЕК після Саудівської Аравії та Іраку, було перекрито шляхи надходження валюти та поповнення бюджету.
У результаті курс іранської валюти невблаганно падає, а інфляція зростає, в листопаді 2018 року вона сягла 40% в річному вираженні.

