Питання грошей: чому Верховний Суд оскаржує карантинні обмеження
Питання грошей: чому Верховний Суд оскаржує карантинні обмеження

Питання грошей: чому Верховний Суд оскаржує карантинні обмеження

Верховний Суд подасть подання до Конституційного Суду в якому просить прояснити – наскільки відповідають нашому Основному закону карантинні обмеження запроваджені в Україні.

Журналістка 24 каналу разом з кандидатом юридичних наук Василем Мирошниченком проаналізували подання, що вже є в Інтернеті, аби зрозуміти які саме положення карантинних обмежень суд може визнати неконституційними.

Сумнівні обмеження?

За інформацією журналістів з видання "Лівий берег" Верховний Суд хоче звернутись до Конституційного Суду з поданням щодо обмежень, введених на час карантину.

У проєкті йдеться про те, наскільки законними були обмеження на:

  • ведення підприємницької діяльності;
  • роботи закладів громадського харчування;
  • спортивних клубів;
  • розважальних закладів;
  • перевезення пасажирів;
  • вільного виїзду за кордон;
  • обмеження права на мирні зібрання;
  • права на доступ до медичної допомоги.

Крім того в проєкті подання йдеться про те, чи було законним обмеження розміру суддівської винагороди, зарплати державних службовців, представників правоохоронних органів до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до закінчення карантину.

винагорода суддям
Суддівську винагороду зменшили через карантин, але чи законно? / Фото 24 каналу

В проєкті зазначається, що чи не найбільше від запровадження обмежень з розміру винагороди постраждали судді. Адже державні службовці та правоохоронці у 2019 році отримували зарплату, що перевищує 10 мінімалок, не менше 900 працівників. Водночас, переважно через введення обмежень вони втратили від 5 до 30% від встановленого розміру зарплати. Винагороду, яка перевищує 10 мінімалок, отримувало понад 5 тисяч представників Феміди. При цьому від початкової винагороди судді втратили від 50% до 85%.

Оцінюючи шанси Верховного Суду на отримання позитивного вердикту, варто сказати, що якби судді з ВСУ не мали гарантії у тому, що їх звернення підтримають, хоча б частково, то вони б не звертались до КСУ. Адже це б вдарило по їхньому іміджу.

На думку кандидата юридичних наук, адвоката Василя Мирошниченка, у суддів з ВСУ є всі шанси отримати рішення на свою користь.

Це ж їхні колеги, тому вони завчасно цікавляться шансами на ухвалення рішення на свою користь. Вірогідніше за все, вони по неформальним каналам навели контакти і отримали відповідь, мовляв, так скасуємо рішення. Тоді вже вирішили запустити це подання, – пояснює адвокат.

Відносна неконституційність

Щоправда, вважає Мирошниченко, ще є варіант, що вони підуть іншим шляхом. Тобто частково задовольнити подання колег: винесуть різні рішення по різним пунктам подання. Таким чином судді й колег не образять, і владі підграють. Можна оцінити ймовірність скасування рішення про карантин по пунктам.

Так, щодо обмеження права на підприємницьку діяльність, то в законодавстві передбачено карантинні заходи, які можуть запроваджувати на певних об’єктах, територіях тощо. Тобто цей пункт можуть визнати як такий, що відповідає Конституції.

Коли у Львові послаблять карантин, дивіться тут:

Відвідування спортивних клубів, робота транспорту, розважальні заходи – вірогідніше за все, ці пункти теж визнають правомірними.

Обмеження права на мирні зібрання. На переконання Василя Мирошниченка, цей пункт Конституційний Суд, вірогідніше за все, визнає неконституційним. Адже ці права можуть обмежити лише увівши режим надзвичайного стану і лише на 30 днів або 60. В Україні ж запроваджено режим надзвичайної ситуації.

Стосовно винагороди суддям. Формально розмір зарплати і карантин жодним чином не пов’язані. Яким чином впливає карантин на розмір зарплати? Епідемія ж цього не вимагає. Таке урізання зарплат можливе через секвестр бюджету. В такому випадку це логічно, а якщо просто в карантинній постанові визначили зменшити зарплату – сумнівний крок. Тобто зменшувати зарплати можна було б, але використовуючи інший механізм, а не через постанову через карантин. По цьому пункту ймовірність ухвалення його неконституційним достатньо висока.

Якщо КСУ визнає неконституційною постанову, навіть деякі її пункти, то вона неконституційна не з моменту прийняття рішення КСУ, а з моменту прийняття постанови,
– зауважує Василь Мирошниченко.

Проте, це лише припущення – який шлях обере Конституційний Суд стане відомо вже 29 травня. Адже саме цього дня відбудеться пленум КСУ.

Теги за темою
Новини України Карантин Транспорт Конституційний суд Статті Публікації
Джерело матеріала
loader
loader