Прокурори не з'явилися на розгляд апеляції адвокатів Кузьменко – суд перенесли

21 травня Антоненку, Кузьменко та Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої / фото УНІАН

Засідання Апеляційного суду Києва з розгляду скарги на рішення Печерського райсуду щодо продовження строку тримання під вартою лікаря Юлії Кузьменко, підозрюваної у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета, не відбулося через неявку прокурорів.

Про це кореспондента УНІАН повідомив адвокат Кузьменко Тарас Безпалий.

Він уточнив, що засідання суду перенесено на 12.30 10 червня.

За словами Безпалого, під час сьогоднішнього засідання Київського апеляційного суду з’ясувалося, що прокурори не з’явилися, натомість надіслали до суду повідомлення, в якому попросили перенести розгляд скарги, оскільки не встигли з нею ознайомитись.

Безпалий заявив, що не довіряє такому поясненню прокурорів, оскільки «раніше вони за лічені години спромоглися вивчити 200 томів кримінальної справи про вбивство Шеремета, виділити з них 38 і змінити підозри фігурантам справи, а цього разу їм не вистачило декількох днів на ознайомлення з півтора десятками сторінок апеляційної скарги».

Також він додав, що ця група прокурорів вже неодноразово не з’являлася на судові засідання з розгляду питань щодо продовження запобіжного заходу для Кузьменко, через що засідання переносили.

Як повідомляв УНІАН, Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що у причетності до вбивства журналіста підозрюють п'ятьох осіб: музиканта, ветерана АТО Андрія Антоненка, лікаря Кузьменко (псевдонім "Ліса"), військову медсестру Яну Дугарь. Також у справі фігурує подружжя добровольців Інни ("Пума") і Владислава ("Буча") Грищенків, яке проходить підозрюваними у справі про замах на вбивство бізнесмена в Косові Івано-Франківської області.

Правоохоронці стверджують, що метою вбивства Шеремета була дестабілізація суспільно-політичної ситуації в Україні.

Підозри вручили Антоненку, якого слідство вважає організатором вбивства, Кузьменко, яка, на думку слідства, закладала вибухівку під авто журналіста, і Дугарь, яка напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.

Суд обрав Антоненку та Кузьменко запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, Дугарь - запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

21 травня Антоненку, Кузьменко та Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої.

За словами керівника юридичної фірми "Сенс Консалтинг" Леоніда Маслова, адвокати якої захищають Антоненка, з тексту підозри у частині мотиву прибрали "ультранаціоналістичні ідеї", "велич арійської раси" та інше, тепер у ньому йдеться, що "невстановлені особи, діючи з ряду особистих мотивів, вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту". Ці невстановлені особи "залучили" Антоненка, Дугарь і Кузьменко.

Юрист уточнив, що у кваліфікації вбивства відсутнє згадування про корисливий мотив і посилання на пункти 6, 11 ч. 2 ст 115 ККУ - корисливий або замовний мотив.

За словами Маслова, Антоненко тепер не організатор, а виконавець за попередньою змовою, а Кузьменко - "лише заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок".

Крім того, підозрюваних тепер звинувачують у знищенні машини Шеремета та зберіганні вибухівки - за ще двома статтями ККУ.

Наприкінці травня Печерський райсуд Києва ще на 60 діб продовжив Антоненку і Кузьменко запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Разом з тим Дугарь запобіжний захід змінено з нічного домашнього арешту на заставу у розмірі 168 тис. 150 грн із зобов’язання носити електронний браслет.

1 червня в МВС заявили, що слідчі відкрили для ознайомлення стороні захисту 38 томів матеріалів справи про вбивство Шеремета, виділених в окреме провадження, проти Антоненка, Кузьменко і Дугарь. Також в МВС уточнили, що більш як 200 томів справи стосуються встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників злочину.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram