Павло Шеремет

Шеремет Павло Григорович: ворог Лукашенко і критик Путіна, який загинув в Україні

Шеремет Павло Григорович — за даними слідства, мотивом його вбивства було "дестабілізація політичної ситуації в Україні".

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Скандали
6. Громадська позиція
7. Смерть

Біографія

Павло Григорович Шеремет народився 28 листопада 1971 року у місті Мінськ (Білорусь). Загинув 20 липня 2016 року у місті Київ.

Освіта

Павло після школи збирався стати істориком та вступив до Білоруського державного університету. Але через три роки кинув історичний факультет та перейшов в економічний університет, де вивчав міжнародні економічні відносини.

Сім'я

Павло був одружений та мав двох дітей. В останні роки жив у цивільному шлюбі з журналісткою та редакторкою "Української правди" Оленою Притулою.

Кар'єра

У журналістику Павло прийшов з банківської сфери. Деякий час його залучали у якості консультанта на телебачення. Потім Шеремет змінив банківський офіс на студію білоруського ТБ.

Починав Павло як ведучий телепрограми "Проспект". Також він працював у друкарській журналістиці. Шеремет керував редакцією одного з перших білоруських суспільно-політичних видань — "Білоруської ділової газети". Він завідував місцевим бюро Громадського Російського Телебачення (ОРТ).

Після депортації з Білорусії, журналіст опинився у Росії. Тут він став співробітником ОРТ. Працював спецкором інформаційних та ведучим аналітичних програм, а також знімав документальні фільми. Всього на ОРТ Павло провів десять років та остаточно пішов в 2008 році.

Крім того, ще у 2005 році журналіст став ініціатором та редактором сайту "Білоруський партизан".

Через рік після звільнення з ОРТ, Шеремет влаштувався в журнал "Огонек", де він очолював політичний відділ. У 2011 році деякий час був ведучим передачі "Вирок" на телеканалі "РЕН ТВ".

У 2012 році Павло почав вести власний блог в інтернет-газеті "Українська правда". З лютого по квітень 2013 року він працював на українському телеканалі ТВі. Протягом десяти місяців (вересень 2013 — липень 2014 року) вів програму "Прав? Так!" на телеканалі ОТР.

У 2014 році переїхав до України, де обіймав посаду виконавчого директора "Українська правда". У червні 2015 року запустив власний проєкт "Діалоги" на українському телеканалі "24". Останні місяці Павло був співробітником "Радио Вести".

Павло Шеремет став автором десятка документальних фільмів, присвячених Чеченській війні, 60-річчю від дня початку ленінградської блокади, Саддаму Хусейну, Єгору Гайдару, Михайлу Горбачову. Також журналіст випустив ряд книг про Олександра Лукашенка, Михайла Саакашвілі та російсько-грузинський конфлікт 2008 року тощо.

Скандали

У липні 1997 року, під час зйомки репортажу про ситуацію на кордоні між Білоруссю та Литвою журналіст був заарештований співробітниками силових структур Білорусі. Шеремета звинувачували у незаконному перетині державного кордону, а також у тому, що він отримував гроші від зарубіжних спецслужб та у незаконній журналістській діяльності.

Павло був засуджений до двох років позбавлення волі умовно та до одного року іспитового строку. Всього журналіст провів за ґратами три місяці, після чого був депортований до Росії.

У 2011 році журналіст залишився без громадянства Білорусії. Причиною стало те, що у Шеремета був другий паспорт — Російської Федерації.

Громадянська позиція

Павло був критиком президента Білорусі Олександра Лукашенка, Росії — Володимира Путіна, а потім й українського президента Петра Порошенка.

Шеремет дружив з опозиційним російським політиком Борисом Нємцовим. Журналіст був ведучим на панахиді з нагоди загибелі політика, а також представив свою останню телевізійну роботу в Росії, присвячену 50-річчю Нємцова.

Шеремет публічно критикував анексію Криму Російською Федерацією та російську військову інтервенцію в Україні.

У своєму останньому повідомленні у блозі від 17 липня 2016 року в "Українській правді" Шеремет турбувався про те, що українські політики, які є колишніми членами українських добровольчих батальйонів, можуть спробувати зробити державний переворот в Україні, та звинуватив їх у тому, що вони не підкоряються закону і мають союзи зі злочинними синдикатами.

Смерть

Павло Шеремет загинув вранці 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля, який належав власниці інтернет-видання "Українська правда" Олені Притули. Цивільної дружини журналіста в її автомобілі на момент вибуху не було. За попередніми даними, вибуховий пристрій був закладений під днищем автомобіля.

За словами очевидців, коли Шеремета дістали з автомобіля, він був живий ще протягом кількох хвилин і помер вже в машині швидкої допомоги. Шеремет був похований на Північному кладовищі під Мінськом 23 липня 2016 року.

Генеральний прокурор Юрій Луценко назвав мотивом злочину помсту за професійну діяльність загиблого журналіста. Радник глави Міністерства внутрішніх справ України Зорян Шкіряк припустив, що вбивство могли скоїти російські спецслужби.

Трохи більше, ніж через рік слідчі поліції засекретили всі судові рішення у справі про вбивство Шеремета.

В грудні 2019 року правоохоронці заарештували групу людей з п'яти осіб за підозрою у скоєнні цього злочину. 13 грудня 2019 року двоє з підозрюваних, а саме Андрій Антоненко, ветеран АТО і рок-музикант, а також лікарка Юлія Кузьменко були взяті під варту на два місяці (потім запобіжний захід було продовжено ще на два місяці).

Антоненко підозрюється в організації вбивства, а Кузьменко — у його безпосередньому виконанні, тобто закладенні бомби під машину Притули.

За даними слідства, мотивом злочину виявилася не журналістська діяльність загиблого, а спроба "дестабілізувати політичну ситуацію в Україні".