Карантин, самоізоляція, масковий режим… А тим часом, юну чернівецьку художницю відзначили у китайському Ухані.
Вероніка Якименко завершила навчальний рік у Художній школі ім.
Івасюка міста Чернівці на відмінно і з випускною композицією «У пошуках вакцини» взяла участь у Міжнародній онлайн-артвиставці, організованій за підтримки Посольства України в Китайській Народній Республіці та освітньої компанії «Uni Education» (КНР).
Творча робота Вероніки успішно пройшла відбірковий тур, відтак юна художниця отримала сертифікат учасника (поряд з датою 2020.05.05 є напис «Китай, Ухань»).
«Вероніка перейнялася проблемою коронавірусу і в неї виникла ідея зобразити її на полотні».
- Учениця сама проявила таку ініціативу, написати картину на тему коронавірусу, - розповідає «Погляду» вчитель-методист Художньої школи ім.
Івасюка Ігор Талалай.
– І взагалі, у мене в групі всі учні цікаві, активні, творчі.
Все їх хвилює та зачіпає.
Тож не дивно, що Вероніка перейнялася проблемою коронавірусу і в неї виникла ідея зобразити її на полотні.
Я, звичайно, підтримав свою ученицю, тому що це дуже болюче і водночас актуальне питання.
І як його можна обійти увагою? Адже вона сама відчула, що хоче це зробити, показати по-своєму.
- Пане Ігорю, як вдалося вийти на Міжнародну онлайн- артвиставку?.
- Інформацією про проведення Міжнародної онлайн-виставки поділився зі мною колега-художник.
Згодом з’ясував, що туди залучають широке коло учасників у різних вікових категоріях.
Основна вимога – виконати роботу на тему пандемії.
Причому підходить будь-який твір, тобто не має значення жанр чи техніка.
Я поділився цією інформацією з ученицею, бо знав, що у неї є цікава відповідна робота, яку варто би презентувати.
Тож Вероніка подала заяву і її роботу прийняли на розгляд.
Потім їй повідомили, що вона стала учасником і видали відповідний сертифікат.
«Живе спілкування для нашої професії, для нашого фаху має дуже велике значення».
- Як карантин вплинув на навчальний процес і чи з’явилися якісь плюси завдяки дистанційним урокам?.
- Карантин, звичайно, для нашої специфіки роботи не дуже приємний.
Живе спілкування для нашої професії, для нашого фаху має дуже велике значення.
І дистанційно багато речей неспроможні цілком дійти до слухача.
Тобто розповідати можна багато, але часом цей живий приклад, якийсь один мазок, одна лінія вживу, які бачать учні чи цільова аудиторія, він може вирішити дуже багато і значно пришвидшити не лише процес, але й отримання результату.
А якісь обмежені коментарі дистанційні, так, вони допомагають, ми дуже багато розглядали від початкового ескізу і до кінцевої стадії, консультувалися, переробляли, радилися.
Багато пройшли цього всього.
Насправді карантин ускладнює такі речі.
Але є плюси - ми навчилися працювати з сучасними засобами комунікації.
Ми купили собі мікрофони і планшети, і пристрої, які тільки дозволяв час та ресурси.
Удосконалилися у цьому плані, значно підросли, можливо, це доповнить в якомусь вже такому приватному сегменті наші пробіли для майбутніх контактів.
- Тож неможливо навчитися живопису онлайн?.
- Гадаю, що дистанційно можна передати теоретичні знання, а тонкощі живопису - складно.
Все-таки треба бачитися з учнями наживо.
- Ви не лише обіймаєте посаду вчителя, але й є професійним художником, графіком, живописцем, карикатуристом.
Чи займаєтеся власною творчістю на карантині, маєте на це час?.
- Так.
Я займаюся, причому посилено.
Бо карантин певною мірою допоміг відсторонитися від таких щоденних справ, як кудись бігти, прив’язав більше до місця.
І, звичайно, вивільнився час, який можна витратити на те, до чого раніше не доходили руки.
Вважаю, навіть у складні періоди варто віднаходити позитив.
Ольга ШУПЕНЯ.
Талалай каже, що на карантині посилено займається ще й власною творчістю.
Фото facebook.