В Україні чекають на суперцвітіння річок: чому це відбувається та чим небезпечно

Проте на цвітіння води впливають також і багато інших факторів. Про це у ранковому шоу на 24 каналі повідомив Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки та моніторингу довкілля.

За його словами, вплив на це мають усі біогенні елементи: фосфор, азот та насамперед – калій. А також кліматичні явища – аномальні спека та засуха, які ми спостерігали цьогоріч навесні. Вони посприяли тому, що цвітіння та надцвітіння води в Дніпрі почалося так рано.

Цвітіння води – це захисна реакція водної екосистеми на все, що ми в неї вклали протягом зими, весни. Як тільки приходить спека, як тільки вода починає прогріватися, відбувається швидкий ріст цих бактерій,
– підкреслив експерт.

Сорока зазначив: якщо порівнювати влив мийних засобів з впливом промисловості чи сільського господарства, варто звернутися до міжнародного досвіду. Він свідчить, що загалом він є більшим, аніж усіх домогосподарств. 

"Країни Євросоюзу та Японія вирішували проблему забруднення біогенними елементами насамперед саме в цих галузях. А вже потім переходили до домогосподарств" – пояснив він.

У 2020 році цвітіння Дніпра почалося раніше, ніж зазвичай / Фото "Информатор Днепр"

Цвітіння води: в чому небезпека

Як пояснив Сорока, при надцвітінні та великій концентрації синьо-зелених водоростей під час їх розкладення утворюються токсичні сполуки. Деякі з них є алергенними. В більшості випадків це не є небезпечним фактором.

Проте для уразливих категорій, які мають алергічні реакції чи пошкодження іншої природи, це становить небезпеку. Тому лікарі завжди рекомендують не купатися в таких водоймах.

Як цвіте Дніпро / Відео "Информатор Днепр"

Побутова хімія з вмістом фосфатів: чи є альтернатива

За словами експерта, на ринку вже є миючі засоби, які взагалі не містять сполук фосфатів чи загальних сполук фосфору. Але варто розуміти: якщо відмовляємося від вмісту фосфору в мийних засобах, ми заміщуємо їх іншими поверхнево-активними речовинами.

Тут є особлива небезпека. Коли ми заміщуємо їх неіоногенними речовинами, які не розкладаються біологічно, ми створюємо умови, в яких органічні речовини надходять у водойми. Бактерії та водорослі не здатні їх розкласти,
– наголосив він.

Й додав, що питання фосфатних чи безфосфатних мийних засобів є набагато ширшим, ніж зараз обговорюється в Україні.

Як запобігти забрудненню

Сорока порадив використовувати якомога менше води та будь-яких мийних засобів. А крім цього – вливати на владу та вимагати від неї усіх зобов'язань перед ЄС. Наприклад, виконання директиви щодо контролю якості води, контролю та моніторингу всіх водних ресурсів.

"Якщо ви відпочиваєте на річці чи на морі, і бачите, що відбувається стихійне забруднення чи хтось просто викидає щось на пляжі – це теж є джерелом забруднення. Якщо мовчите про це – теж створюєте додаткові умови для цвітіння" – запевнив експерт.

Цвітіння – це результат багаторічного впливу. І не тільки фосфатів, а й усіх нітратів та сполук азоту, які містяться в скидах промисловості або систем каналізування. Так що не треба бути байдужими, починати потрібно, звичайно, з себе,
– наголосив Сорока.

Проте пояснив: не можна просто взяти і на законодавчому рівні заборонити якусь частину економіки. Адже до цього рішення розвинені країни йшли багато років і через певний інститут.

Експерт порівняв цю проблему з поліетиленовими пакетами. "Заборона ні до чого не призвела. Лише освітні заходи, робота з населенням та поступове пояснення можуть дати результат", – зауважив він.

Максим Сорока про суперцвітіння річок: дивіться відео