Життя в кредит: де українці беруть гроші в карантин
Життя в кредит: де українці беруть гроші в карантин

Життя в кредит: де українці беруть гроші в карантин

Карантин неочікувано увірвався в наше життя і багато хто до нього виявився неготовим. Українці вже звикли жити сьогоднішнім днем, не маючи заощаджень. Тому втративши роботу під час пандемії люди почали шукати – де б взяти гроші. Хтось виносить цінності в ломбарди, а хтось бере позики під шалені відсотки, не вникаючи в деталі.

За що українці живуть під час кризи та чому швидке кредитування – не вихід із сутужної ситуації, – в матеріалі 24 каналу.

Швидкі, але сумнівні позики

Пройшовши центром столиці закрадається підозра, що карантин існує лише на папері. Люди сидять в кафе та ресторанах, відвідують нічну клуби, загалом відпочивають на повну. Водночас, біля ломбардів все частіше можна помітити черги. Хоч раніше приймальниці цінностей в цих установах не мали багато роботи.

Економіст Олег Пендзин на запитання – чи почали українці жити в борг, відповідає – безперечно і додає, що останнім часом різко збільшились оберти у організацій, які дають гроші під заставу.

Сьогодні українець скоріше йде не до банку за споживчим кредитом, бо там йому не дадуть позику без підтвердження належного місця роботи і доходу, а беруть свої цінності та здають їх в ломбарди,
– розповідає Олег Пендзин.

Тож, українці не почали жити в борг в прямому сенсі цього слова. Звертаються люди в ломбарди, а не в банки з однієї простої причини – останні не дають споживчих кредитів просто так. Банківська установа перевірить місце роботи, доходи і у випадку, якщо вони не відповідатимуть їх очікуванням, з точки зору графіку повернення споживчого кредиту, то гроші ніхто не дасть. Тому різко збільшились доходи ломбардів. Це свідчить, що українці почали виносити з хати останнє.

кредит під високі відсотки, небезпечні кредити
Беручи швидкі кредити, варто бути готовим до високих відсотків / Фото 24 каналу

Проте не варто плутати банки та різні організації, які швидко видають гроші лише за наявності у позичальника паспорту. Щоправда, вони видають гроші під 30% чи й вищу місячну відсоткову ставку. Хоч, є певна категорія людей, які й на такі умови погоджуються.

Є установи, де дуже високі відсотки (до 400%), а то і більше. Йдеться про невеликі суми у 3-5 тисяч гривень на кілька днів чи тижнів,
– каже економічний експерт Віктор Скаршевський.

Експерт застерігає – з цими позиками треба бути дуже обережним. Часто пропонують кредит під 0%, але ж таких позик немає. Треба дивитись ефективну ставку. Або буває пропонують кредит під 2-3%, потім з'ясовується, що йдеться про те, що це ставка за день, а за місяць користування грошима вже вийдуть зовсім інші цифри.

Швидко взяти позику можна. Такі установи працюють за рахунок того, що видають гроші під високі відсотки. Проте, не варто думати, що хтось видаватиме кредит під гарні очі та паспорт, а згодом про нього забудуть і гроші просто подарують – такого не буде. В паспорті зазначається місце прописки позичальника, його близькі родичі. А колекторів ще ніхто не відміняв. Тому там не все просто, як може здатись на перший погляд. І позику з високими відсотками все ж доведеться віддавати.

Життя в борг

Постає питання – як довго українці зможуть так проіснувати? Президентом було анонсовано збільшення мінімального розміру зарплати. Проте, в такому випадку весь тягар бере на себе бізнес, який має виплачувати мінімалку. Чи буде бізнес здатен платити, чи закриється та піде в тінь, або взагалі з ринку – питання.

житті в борг, небезпечні кредити
Чимало бізнесменів в кризу ховаються " в тінь" / Фото 24 каналу

Держава живе в борг давно. Ми погашаємо свої борги, беручи нові. Олег Пендзин наводить таке цікаве дослідження МВФ, де проаналізовано чому економіка України виходить з кризи значно важче і довше ніж  країни-сусіди. Йдеться про угорців, поляків і навіть білорусів. Пояснення такому стану речей зводилось до двох причин.

По-перше, в зв'язку з низьким рівнем доходів у українців повністю відсутнє попереднє накопичення або так звана подушка безпеки у вигляді заощаджень, які дають можливість людям у важкі моменти протриматись. Це була перша і основна причина. Через відсутність у людей накопичень, ринок так швидко не встигає відновлюватись. Як наслідок, суспільне виробництво не розвивається, бо немає внутрішнього попиту.

По-друге, відсутність належної фіскальної допомоги з боку держави, яка б дозволяла виходити бізнесу з кризи. Йдеться про зменшення чи й скасування податків тощо.

З точки зору наших кредиторів, українці повністю "проїлись" за період карантину. В дійсності так воно і є. Наразі ми бачимо ситуацію, коли достатньо багато людей, виходячи з опитувань, підтверджують, що не мають за що жити і мусять шукати за будь-яких умов заробіток,
– додає Олег Пендзин.

Економіст додає, що сьогодні у нас дуже критична ситуація в економіці. За перше півріччя ми впали на 5%. За інформацією прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, в другому півріччі наша економіка почне зростати. Проте на думку Олега Пендзина, наш очільник уряду оптиміст, який має таким й бути згідно посади, яку він обіймає. Натомість Пендзин не є оптимістом, тому вважає, що добре було б, аби ми в кінці 2021 року переломили ситуацію, особливо з точки зору співпраці з МВФ. Бо надзвичайно тривалі часові рамки виходу України з кризи можуть вдарити по українцях.

Теги за темою
Новини України Гроші Статті Публікації
Джерело матеріала
loader
loader