Що буде, якщо Велика Британія втратить Шотландію?

Що буде, якщо Велика Британія втратить Шотландію?

Оригінал на сайті Prospect magazine

Наприкінці травня компанія YouGov опитала понад 1 тисячу 500 осіб в Англії та Вельсі. У людей запитували, як вони ставляться до того, що Шотландія стане незалежною державою. Проти висловилися 44 відсотки опитаних, 30 відсотків підтримали незалежність Шотландії, і 26 відсотків не змогли відповісти.

Навряд чи таке ставлення союзу, розташованого на південь від шотландського кордону, можна вважати всебічним схваленням. Додати сюди той факт, що частка прихильників незалежності в самій Шотландії зросла до 50 відсотків, і картина, яка вимальовується, перестає бути приємною для тих, хто вірить у майбутнє Сполученого Королівства.

Чи варто жителям Англії та Вельсу хвилюватися через можливий розпад країни, частиною якої вони є?

На це питання можна відповісти здебільшого тільки абстрактно. Існує мало аналітичних даних і ще менше результатів публічних дискусій на тему, чим стане відхід Шотландії для Великої Британії або, говорячи на потворному жаргоні реальності доконаної незалежності, чим він обернеться для залишків Великої Британії.

У 2014 році прем'єр-міністр Девід Кемерон необачно відмовився розробляти надзвичайні плани на випадок позитивного результату голосування. Однак з наближенням референдуму пізні опитування таку ймовірність підтвердили, й у Вайтголлі трапилася термінова метушня за лаштунками. Обмірковували немислиме, але розроблених планів уряду Великої Британії вистачило б тільки на перші кілька днів, будь результат референдуму іншим.

Поки уряд Великої Британії випускав нескінченні листівки про переваги союзу для Шотландії й, отже, про ризики незалежності, ніхто не подумав про жителів Англії, Вельсу та Північної Ірландії. Багато разів попереджали і попереджають про такі проблеми незалежної Шотландії, як дефіцит бюджету, нелегкий вибір валюти, вартість побудови нової держави, плутанина з пенсіями, економічні ризики для шотландських бізнесів, невизначеність повернення до ЄС. Однак рідко говорять про те, що все це буде означати для залишків Великої Британії.

Можливо, це пояснює відносну байдужість населення, виявлену опитуванням YouGov. У решти Великої Британії буде безліч складних і дорогих практичних проблем. Звичайно, вони не будуть непереборними, але виснажать увагу політиків, економіку і національну впевненість.

Багато чого залежатиме від природи майбутніх відносин між незалежною Шотландією і залишками Сполученого Королівства. Якими б не були ці відносини, заходи щодо гарантування безпеки в решті Великої Британії повинні бути переглянуті. Шотландія буде іншою країною, нехай навіть і дружньою. Потрібно буде домогтися її співпраці з питання цілісності захисту Британських островів.

Через своє географічне положення і відсутність доступної альтернативи миттєво стануть каменем спотикання сили ядерного стримування, розміщені в затоці Фаслейн. Уряд решти Великої Британії без сумніву намагатиметься задобрити Шотландію, щоб отримати деякий запас часу. Можливо, це відбуватиметься за допомогою загроз з боку інших членів НАТО. Однак у середньостроковій перспективі малоймовірно, що незалежна Шотландія дозволить ядерному запасу іншої держави перебувати на своїй території.

Потрібно буде домовитися і про торговельний кордон, що буде ускладнено можливістю приєднання Шотландії до ЄС. Торговельний кордон - це розбіжності, а розбіжності неминуче спричинять витрати для бізнесу. Хоча ВВП Шотландії становить менше 10 відсотків від загального ВВП Великої Британії, відокремлення негативно позначиться на зростанні решти Сполученого Королівства. Тисячі бізнесів на півдні і на півночі, які сьогодні працюють на високо інтегрованому ринку, будуть змушені підлаштуватися, щоб відповідати вимогам двох різних правових систем.

Факт відокремлення проникне до багатьох сфер суспільного життя. Системи управління та культурні зв'язки буде розділено, це торкнеться всього: від національного боргу і бази даних податкової служби до ВПС та експонатів державних музеїв. На це підуть роки, а не місяці. Це стане вічною турботою політиків, особливо якщо потрясіння від поділу відправить шотландську економіку в штопор.

Певна річ, навіть у неминучій гіркоті поділу з південного боку кордону знайдуться люди, які нетямляться від політичних союзів і відчувають спокусу написати на борту автобуса значну суму, яку заощадить скарбниця Великої Британії, позбувшись від державних витрат на Шотландію (близько 190 мільйонів фунтів на тиждень, вище за середній). Однак після потенційно важкого розлучення це може здаватися угодою, коли почне збільшуватися вартість поділу і стануть очевидними глибокі, менш помітні наслідки.

Безперечно міжнародна репутація Великої Британії зазнає збитків. Чи будуть інші держави, як дружні, так і негативно налаштовані, запитувати, як Велика Британія може зберігати за собою постійне місце в Раді безпеки ООН? Країна, яка колись була маяком стабільності, розвернулася спиною до своїх сусідів, а потім розпалася. Тепер вона не увійде із високо піднесеною головою в міжнародні кабінети.

Емоційний шок буде глибоким. Три сотні років спільного життя не можна обірвати безболісно для обох сторін. Якщо вихід із ЄС був своєрідним відокремленням від великої родини двоюрідних братів, то ця подія буде руйнуванням родового гнізда. Понад 800 тисяч людей були народжені в Шотландії і живуть в Англії, і близько 500 тисяч людей народилися в Англії і зараз живуть у Шотландії. Багатьом із них поділ принесе потенційно болісну переоцінку національної приналежності.

Ті, у кого немає особистого зв'язку з Шотландією, можуть відмахнутися від неї як від сумного результату ухваленого шотландцями рішення. Ось, на кого впаде провина. Однак вона буде прикрита пеленою розчарування, — щось, що пережило стільки нещасть, розпалося, і навіть найближчі Англії вирішили піти іншим шляхом.

Зовсім необов'язково, що все тільки цим і скінчиться. Після відокремлення Шотландії для Північної Ірландії членство в цьому союзі навряд чи стане більш привабливим. Відхід Шотландії, найімовірніше, прискорить розвиток вже чинної тенденції.

Все це залишить Англію із чварним Вельсом на буксирі в рамках її кордонів XVII століття. Держава-обрубок на північному заході Європи, оточена ЄС. Що це буде за країна? Це, можливо, найскладніше і єдине потрібне питання, яке слід поставити, поки байдужі жителі півдня не стали слугами націоналістичних спокус мешканців півночі.

Філіп Райкрофт був високопоставленою посадовою особою в Кабінеті міністрів Великої Британії, де відповідав за децентралізацію і конституційні питання в 2012-2019 роках.

Філіп Райкрофт

Переклад ІноЗМІ.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].