У Центру інформації та документації НАТО в Україні з'явилася нова директорка. Цю посаду обійняла латвійська дипломатка Вінета Кляйне. На новій посаді Вінета Кляйне змінить Барбору Маронкову.
Кілька років тому вона працювала старшим радником зі стратегічних комунікацій Консультативної місії ЄС. Своїми здобутками та враженнями від роботи в Україні дипломатка поділилася з журналістами "Фактору безпеки" на 24 каналі.
Хто така Барбора Маронкова?
Це дипломатка зі Словаччини. Тривалий час вона опікувалася підвищенням обізнаності громадян про НАТО на Батьківщині. Для цього ще у 2003 році заснувала та очолила словацьку неурядову організацію з європейських та північноатлантичних питань.Ще за 3 роки почала роботу у Відділі публічної дипломатії Альянсу в Брюсселі. Відтоді керувала проєктами з інформування про діяльність НАТО у країнах союзників.
З вересня 2010 року розробляла програми публічної дипломатії в країнах Західних Балкан. І допомагала урядам Албанії, Хорватії та Чорногорії гарантувати підтримку населення на шляху до НАТО.
Про проєкти
На що загалом спрямовані інформаційні проєкти, які підтримує Центр інформації та документації НАТО в Україні?
Центр інформації та документації НАТО діє в Україні ще з 1997 року. Відтоді наша місія майже не змінилася. Змінилися лише методи комунікації. Років 15 назад, скажімо, мої колеги б завантажили машину публікаціями про НАТО і їздили по регіонах Україні, щоб розповсюджувати їх між місцевими бібліотеками.
Сьогодні ж ми створюємо власний цифровий контент і короткометражні відеоролики, які, до речі, розміщуємо на сторінках своїх же соцмереж. Однак по суті ми робимо те ж, що й 20 років тому – інформуємо громадян про стан і результати співпраці між НАТО і Україною. Наша ціль – підвищити обізнаність суспільства про Північноатлантичний альянс.
Барборо, в Центрі НАТО ви створили мистецький майданчик, який дозволив вести діалог між Україною і НАТО в новому, скажімо так, творчому форматі! Чому це важливо на вашу думку?
А це дуже цікава історія. Насправді ми не планували створювати креативний простір. Коли ми переїхали в цю будівлю 2017 року, то просто хотіли якось прикрасити стіни. Тож почали переглядати нашу колекцію картин і фотографій, яка вже назбиралася за попередні роки. А згодом ця ідея переросла в повноцінну ініціативу. І на сьогодні ми вже пишаємося справжнім артцентром, де регулярно влаштовуємо виставки сучасних українських художників, професійних фотографів чи творів класичного мистецтва.
Барбора Маронкова / Скриншот з відео
Тут збираються представники дипломатичних кіл, українського суспільства та міжнародних організацій в Україні. Насправді такі заходи є вкрай важливими. Адже культурна дипломатія є частиною публічної дипломатії. Тож, це наш внесок у реалізацію публічної дипломатії НАТО в Україні.
Про інформаційну війну
Сьогодні інформпростір не має кордонів і дезінформація набула всесвітніх масштабів. Як сьогодні в НАТО оцінюють застосування інформаційної зброї такими державами, як Росія, адже саме вона — в епіцентрі інформаційного протиборства?
НАТО розглядає інформаційну війну як складову масштабнішої – гібридної – війни. Сюди ж відносяться кібератаки і атаки на критичну інфраструктуру чи енергоносії. В комплексі всі ці елементи формують гібридне середовище, відповідно до якого Північноатлантичний альянс і діє. Як правило, відповідь НАТО миттєва. Підтвердженням цьому стала реакція на незаконну анексію Криму Росією у 2014 році.
Росія веде свою інформаційну війну проти України й демократичних країн світу активно і тривалий час. Під приціл дезінформації яку продукує Росія часто потрапляє і НАТО. Які кроки робить альянс у протидії цій інформаційній навалі?
НАТО не відповідає пропагандою на пропаганду. Наша відповідь – це вірогідні факти та правдива інформація. Ми вважаємо, що саме проактивна комунікація в підсумку і продемонструє наші цінності та принципи. В нашому арсеналі цілий комплекс сучасних комунікаційних засобів:
- цифрові комунікації,
- соціальні медіа,
- особисті зустрічі та заходи з громадянами.
А основою всього є потужна та скоординована стратегічна комунікація. Надзвичайно важливим інструментом у цьому комплексі заходів є незалежні медіа. У боротьбі з дезінформацією роль незалежних журналістів визначальна.
Про фейки Росії
Росія активно використовує будь-який привід для дискредитації
НАТО. Наприклад COVID-19 під час якого Російська Федерація активно поширює фейки нібито НАТО має відношення до створення і розповсюдження вірусу. Скажіть, будь ласка, чи здатен альянс оперативно реагувати на подібні інформаційні вкиди?
Дійсно, протягом кількох останніх місяців ми спостерігали як російські джерела заявляють, що НАТО якимось чином відповідає за розповсюдження вірусу. Ці ж джерела переконують, що авторитарні режими здатні краще захистити своїх громадян під час пандемії, аніж демократичні.
На це ми відповідаємо власним наративом і, знову ж таки, фактами. Зокрема, демонструємо конкретні дії союзників в часи пандемії: вони забезпечують стратегічні авіаперевезення, надають критичні медзасоби та виділяють військовослужбовців, щоб допомогти в розгортанні польових шпиталів.
Усе це ми висвітлюємо через засоби цифрової комунікації та соціальні медіа. Крім того, ми вважаємо міжнародну координацію одним із найважливіших елементів боротьби з пропагандою. Ми активно співпрацюємо з Європейським Союзом, ООН та країнами великої сімки. Адже ця конкретна дезінформація спрямована проти нас усіх.
Про дипломатію щодо України
НАТО – відкрита організація, де публічна дипломатія займає важливе місце? Скажіть, будь ласка, якою є її роль у системі колективної безпеки Альянсу? А також як формується публічна дипломатія щодо України?
НАТО справді дуже багато уваги приділяє відкритості. Щобільше, з моменту створення Альянсу ми завжди були глибоко переконані в необхідності активно комунікувати з нашими громадянами про те, що власне робить ця організація.
- І вже 1950 року ми створили першу інформаційну службу НАТО.
- 1956 року було розглянуто немілітарні аспекти НАТО та їхню роль у забезпеченні безпеки.
І ключовою визнали необхідність створення дієвої системи публічної інформації, розвиток культурної дипломатії, освітні семінари, прес тури, запрошення відвідувачів до штаб-квартири НАТО.
Нещодавно Україна набула статусу партнера з розширеними можливостями НАТО. Рішення, яке ухвалила Північноатлантична рада гучно зустріла в Україні. Проте, Ви, як представниця Альянсу, можете сказати, це нова сходинка на яку піднялась України на шляху до НАТО, чи нова дистанція, а відтак, нові виклики для нашої держави? І що загалом дає нам цей статус?
Влітку Північноатлантична рада надала Україні статус партнера з розширеними можливостями НАТО. Це частина Ініціативи НАТО у взаємосумісності з партнерами. Його основна мета – підтримувати і поглиблювати співробітництво між союзниками та тими партнерами, котрі зробили суттєвий внесок у місії та операції під егідою НАТО. На сьогодні таких партнерів є 6:
- Австралія,
- Грузія,
- Йорданія,
- Фінляндія,
- Швеція та Україна.
Для України новий статус означає індивідуальні можливості, зокрема вдосконалювати взаємосумісність із підрозділами країн-членів Альянсу. Крім того, це і доступ до програм взаємосумісності та до навчань, ширший обмін інформацією. Водночас важливо наголосити, що статус України як партнера з розширеними можливостями не є передумовою для будь-якого рішення щодо її членства в НАТО.