Проміжні результати моніторингу (про)російських дезінформаційних наративів за 26 вересня – 9 жовтня представив під час онлайн-презентації 22 жовтня керівник Центру моніторингу та аналітики ГО «Детектор медіа» Отар Довженко.
В останні тижні в українських медіа різко побільшало меседжів, що підкріплюють наратив «Україну врятує дружба з Росією».
Приводом для цього стала поїздка одного з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука в Росію та його зустріч із президентом РФ Володимиром Путіним.
У проросійських медіа розгорнулась кампанія на підтримку негайної закупівлі російської вакцини від коронавірусу.
Однак найпоширенішим наративом залишається «Україна — недодержава» (failed state).
Також поширеним є наратив «Україна – нацистська держава».
«Наратив про нацизм має три складові: утиски російськомовних, розгул радикалів (у тому числі антисемітизм) і так зване переписування історії.
Наприклад, у Кривому Розі місцеве ТБ видає сюжети про те, як місцева влада вшановує пам'ять ветеранів, а центральна влада переписує історію», – розповів експерт «Детектора медіа».
Серед нових тез проросійської пропаганди, зафіксованих за останні тижні в українських медіа:.
«Коаліція війни» замість «колективного Зеленського».
Це новий «уявний ворог», куди крім «Слуги народу» входять проукраїнські партії (у т.
«Європейська солідарність»).
Зеленський і Порошенко – таємні друзі.
Ця теза поєднується з попередньою.
Вбивства опозиціонерів.
Таким чином подається напад на кандидата в голови ОТГ на Закарпатті від ОПЗЖ, який невдовзі помер.
Криваві напади на агітаційні намети.
Захід боїться тандему Путіна й Медведчука.
Ця теза поширювалася після зустрічі двох політиків у Москві.
Є лише один план – Мирний план Медведчука.
Україна стає колонією Великої Британії.
Цю тезу підкріплював фейк про будівництво британської військової бази під Миколаєвом (насправді йдеться про модернізацію української військової бази в Очакові з допомогою британців).
Зеленський принесе в жертву пенсіонерів, щоб не платити пенсії.
В Україні – засилля антисемітизму.
Ця теза підкріплює наратив про те, що «Україна – нацистська держава».
Українські військові грабують і принижують мирних дончан.
Захід відмиває гроші через антикорупційні органи в Україні.
За даними моніторингу, головним джерелом проросійської пропаганди в українських медіа виступає партія «Опозиційна платформа – За життя».
«Думка про те, що російська пропаганда влізає в кожне медіа, трохи перебільшена.
Зараз є кілька гнізд, з яких ця зараза розповзається по інформаційному простору, – каже Отар Довженко.
– Очевидно, що головним джерелом усього цього є “Опозиційна платформа – За життя”.
І в принципі важко відокремити проросійську пропаганду від передвиборного піару.
Ми бачимо дуже багато приватного піару Меведчука, наприклад, звеличення його поїздки до Москви».
Також чимало зусиль ОПЗЖ і проросійські медіа докладають для просування тези «влада переслідує опозицію» та делегітимізації майбутніх результатів виборів.
За даними моніторингу, інтенсивність поширення пропагандистських матеріалів зростає під час агітаційних поїздок лідерів партії до окремих регіонів.
За словами Отара Довженка, наративи проросійської пропаганди виходять від політиків, спікерів і так званих «експертів» ОПЗЖ та поширюються через три не пов’язані між собою групи медіа: умовний «холдинг Медведчука» (телеканали й сайти ZIK, News.
One, «112», сайт Mig.
News); телеканал «Інтер»; проросійські сайти «Страна», «Вести», «Клименко тайм», «Голос.
ua», «Эхо Киева».
«“Інтер” працює автономно, його інформаційна політика не завжди узгоджена з медіа ОПЗЖ.
Третя група сайтів почала частіше поширювати пропаганду ОПЗЖ, а до того працювали автономно.
Але взаємного перетікання між медіа Медведчука, “Інтером” і медіа, які працюють в російських інтересах, небагато», – говорить експерт «Детектора медіа».
Від цих загальноукраїнських джерел інформації контент передруковують проросійські регіональні медіа, які далі поширюють його в соцмережах нібито як свій контент.
За даними моніторингу, у регіональних медіа проросійські наративи трапляються здебільшого в матеріалах, які є прихованою агітацією за «Опозиційну платформу — За життя».
У деяких областях є окремі осередки проросійської пропаганди: «Таймер» в Одесі, Kherson.
life в Херсоні, «Новостное агентство Харьков», херсонський блогер Кирило Стремоусов.
Крім ОПЗЖ іще одним політичним джерелом проросійської пропаганди виступає «Партія Шарія».
«Партія Шарія має свої канали поширення, зокрема телеграм-чати, у яких сидять тисячі людей.
Але вони поводяться досить стримано – не дають правоохоронним органам приводів для переслідування.
Хоча постійно заявляють про напади на опозицію, побиття – але це все або симульоване, або перебільшено», — зауважив Отар Довженко.
Проміжні результати моніторингу коаліції громадських організацій за 26 вересня – 9 жовтня представила експертка Ради Європи, співзасновниця Stop.
Fake Ольга Юркова.
Команда цього моніторингу виокремила такі тренди:.
Відсутність згадок про російську агресію в окремих онлайн-медіа Донбасу при висвітленні бойових дій, натомість надання інформаційного майданчика для висловлення своєї версії представникам псевдореспублік «ДНР» та «ЛНР», що перегукується з наративом Кремля про відсутність російських військ на Донбасі.
Висловлювання дезінформаційних наративів шляхом надання майданчика певним спікерам, зокрема представникам партії «Опозиційна платформа – За життя».
Вони просували тези про необхідність зняття санкцій, потребу іти на поступки Росії у ТКГ, «зовнішнє управління Україною», дискредитацію української влади тощо.
Окремі медіа поширювали новини з Росії та окупованих територій, які, зокрема, нормалізували окупацію Донбасу й змальовували отримання російських паспортів як бажану мету багатьох жителів регіону (наприклад, сайт «Донецкие новости»).
«Опозиційна платформа – За життя», «Партія Шарія», їхні лідери та кандидати від цих політсил поширювали тези російської дезінформації про Україну на своїх офіційних сторінках у соцмережі Facebook.
Для їхнього просування вони активно користувалися функцією політичної реклами Facebook.
Попри місцеві вибори, дезінформаційні наративи, які поширювалися, мали національний масштаб, навіть коли йшлося про окремі регіони, такі як Донбас чи Закарпаття.
Серед них: «Україна – нацистська держава», «Україна – failed state», «зовнішнє управління Україною», «медична реформа провалилися», «Україні необхідна російська вакцина від COVID-19», «усі реформи в Україні провалилися», «Зеленський продовжує політику Порошенка», «в Україні громадянський конфлікт», «в Україні обмежують права російськомовних», «Європейський Союз втомився від України», а також меседж про можливу фальсифікацію виборів.
Такі меседжі просуваються більше на сході, на заході їх поширення менше.
* Моніторинг (про)російських дезінформаційних наративів проводить з 5 вересня по 25 жовтня ГО «Детектор медіа» в загальноукраїнському медіапросторі та в медіа восьми східних і південних областей.
У дослідженні беруть участь 16 експертів моніторингового центру ГО «Детектор медіа» та інформаційна агенція Guildhall.
Fake та асоціацію «Жінки в медіа».
Моніторинг охоплює контент 33 місцевих суспільно-політичних онлайн-медіа з найширшою аудиторією у 12 областях України (Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Львівська, Рівненська, Сумська, Чернівецька, Чернігівська, підконтрольні уряду України частини Донецької та Луганської), а також 120 Facebook-сторінок партій, партійних осередків, партійних лідерів і кандидатів у мери.