І малі, і старі: Як у Києві вшанували пам'ять жертв Голодоморів

І малі, і старі: Як у Києві вшанували пам'ять жертв Голодоморів

Кожну четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів — у 1921-1922 роках, у 1932-1933 роках та у 1946-1947 роках. Голодомор 32-33 років був найстрашнішим. Скільки саме людей загинуло за ці 17 місяців, достеменно невідомо. Науковці називають цифри від 4 до 7 мільйонів. Ще близько 14 мільйонів склали непрямі втрати — люди, які так і не народилися внаслідок Голодомору.

У цей день відбувається загальнонаціональна акція "Запали свічку". За традицією о 16:00 пам'ять жертв загиблих вшановують хвилиною мовчання та запалюють свічку у вікні.

Міська влада Києва пообіцяла, що у цей день в столиці обмежать проведення заходів розважального змісту у будь-яких форматах. Також на території міста приспустили або вивісили із траурною стрічкою прапори держави.

28 листопада, попри карантин вихідного дня і заклики влади лишитись вдома і вшанувати пам'ять загиблих саме свічкою на підвіконні, сотні людей у Києві прийшли до Меморіалу пам'яті жертв Голодомору.

Одразу біля виходу з метро "Арсенальна" на площі продавали лампадки, квіти та колоски. Багато людей цілеспрямовано приїхали сюди, аби вшанувати пам'ять загиблих.

О 15 годині біля меморіалу уже стояли сотні лампадок та лежали квіти, а люди продовжували приходити.

Традиційно в пам'ять про невинно загиблих українців відслужили панахиду та вшанували їх хвилиною мовчання.

Сотні небайдужих людей прийшли з лампадками, квітами, колосками і яблуками, аби віддати шану загиблим. Багато з них прийшли сюди з дітьми.

"Нашій дочці 5 років. Я знаю, що вона ще мало що розуміє, але доступно до її віку ми намагаємось їй пояснювати, що таке Голодомор, чому про нього треба пам'ятати, і чому це важливо. Тому ми привели її сьогодні сюди, щоб вона подивилася, як це відбувається, і могла сама долучитися", — розказує батько п'ятирічної Софії.

До меморіалу прийшли люди різного віку — і зовсім молоді, навіть, підлітки, і літні люди. Останні слухали панахиду зі сльозами.

"Я народилася уже в 34-му році. Була на той момент єдиною дитиною в сім'ї. Якби не Голодомор, мала б ще п'ятьох старших братів і сестер. Як моя мати пережила і голод, і смерть своїх дітей, я не уявляю. Вона мало мені про це розказувала, дуже їй боліло. Але дуже ревно завжди ставилась до хліба, навіть крихти усі зі столу з'їдались. А не дай бог я викидала їжу, то вона і вдарити могла", — розказала літня пані, які не забажала називати свого імені.

На схилах біля меморіалу запалили десятки лампадок та цифри "1932-1933". 

Також там встановили великий екран, на якому присутнім демонстрували документальний фільм зі спогадами свідків Голодомору. На сьогодні їх залишилось дуже мало.

Попри те, що акція "Запали свічку" проводиться о 16:00, навіть за годину після того до меморіалу продовжували йти люди.

Катерина Чернявська