Мовний омбудсмен назвав категорії людей, які повинні будуть складати іспит на знання української

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь назвав категорії людей, які повинні будуть складати іспит на знання української мови. Про це він сказав в ефірі телеканалу «Україна 24».

«Насамперед це стосуватиметься тих, хто претендує на державну службу: це будуть і міністри, і чиновники, керівники обласних державних, районних адміністрацій, держпідприємств, прокурори. Тобто ті, хто займатиметься безпосередньо діяльністю, пов'язаною з державною владою. Стосовно іншої категорії — це ті громадяни, які набувають громадянства. Це громадяни інших країн, які, склавши державний іспит, мають право отримати громадянство нашої держави», - сказав мовний омбудсмен.

Нагадаємо, у 2019 році Верховна Рада ухвалила законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 

Закон визначає українську мову єдиною державною та надає їй статусу офіційної мови країни. Спробу надання офіційного статусу будь-якій іншій мові трактуватимуть як «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».

Закон зобов’язує кожного громадянина України та тих, хто хоче отримати громадянство, володіти державною мовою. Така практика поширена у низці країн світу. Зокрема, у США, Великій Британії, Канаді, Австралії та інших.

Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, дійшла висновку, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.

У червні 2019 року стало відомо, що до КС звернувся 51 нардеп із вимогою визнати закон про мову неконституційним. Серед нардепів-підписантів - Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Добкіни, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов тощо. На думку підписантів, закон про українську мову начебто порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття у багатонаціональній Україні. 3 листопада 2020 року Велика палата Конституційного Суду України розглянула подання щодо відповідності Конституції України закону про мову, проте рішення не ухвалила. 

«Детектор медіа» раніше розвінчував найпопулярніші міфи про мовний закон та пояснював суть змін після його запровадження.