Як бути здоровим завдяки раціональному харчуванню: Нові відкриття вчених

Як бути здоровим завдяки раціональному харчуванню: Нові відкриття вчених

Оригінал – на сайті The New York Times

Вчені встановили, що трильйони бактерій та інших мікроорганізмів, які живуть в нашому кишечнику, відіграють важливу роль у підтриманні здоров'я, впливають на виникнення ризику розвитку ожиріння, серцевих захворювань, діабету 2 типу і цілої низки інших захворювань. Але нове масштабне міжнародне дослідження показало, що склад цих мікроорганізмів – кишкової мікрофлори або мікробіому, багато в чому визначається тим, що ми їмо.

Проаналізувавши раціон харчування, стан здоров'я і кишкову мікрофлору понад тисячі добровольців, дослідники виявили, що раціон, багатий поживними речовинами, натуральними і сирими продуктами, сприяє зростанню кількості корисних мікроорганізмів, які забезпечують належний стан здоров'я. А раціон із високим вмістом продуктів, які зазнали технологічного оброблення з додаванням цукру, солі та інших добавок, дає протилежний результат: сприяє розвитку шкідливих мікроорганізмів у кишечнику, що може призвести до погіршення стану серцево-судинної системи та порушення обмінних процесів в організмі.

Дослідники виявили, що продукти, які споживають люди,  мають більш значний вплив на склад їх кишкової мікрофлори, ніж їх гени. Вони також встановили, що різноманітність їжі рослинного і тваринного походження пов'язана з мікробіомом, що має більш сприятливий вплив на стан здоров'я.

Одним із найважливіших факторів було те, які продукти вживали люди в їжу – ті, які зазнали інтенсивного оброблення чи ні. У людей, які зазвичай вживають в їжу продукти, що зазнали мінімального оброблення, такі як овочі, горіхи, яйця і морепродукти, кишкова мікрофлора, з вищим ступенем ймовірності, містить корисні мікроорганізми. З іншого боку, споживання великої кількості соків, підсолоджених напоїв, білого хліба, рафінованого зерна і м'ясних продуктів, що зазнали технологічного оброблення, призводить до розвитку в мікробіомі мікроорганізмів, що спричиняють порушеннями обміну речовин.

"Це узгоджується з багатовіковою ідеєю вживати в їжу якомога більшу кількості цільних і необроблених продуктів, - говорить доктор Сара Беррі, фахівець з харчування з Королівського коледжу Лондона і співавтор нової наукової статті, яка була опублікована в понеділок у журналі Nature Medicine. - Це дослідження вперше показало зв'язок між якістю їжі, яку ми їмо, якістю наших мікробіомів і, зрештою, з наслідками для нашого здоров'я".

Можливо, коли-небудь отримані результати допоможуть лікарям і дієтологам запобігати або, можливо, навіть виліковувати деякі захворювання, пов'язані з харчуванням, і дозволять їм призначати людям персоналізовані дієти, розроблені на основі унікального складу їх кишкової мікрофлори та інших факторів.

Багато досліджень показують, що універсальної дієти, яка підходить усім, не існує. Наприклад, зазначене дослідження показало, що хоча загалом деякі продукти більш корисні для здоров'я, ніж інші, у різних людей на одну і ту саму їжу можуть бути абсолютно різні метаболічні реакції, що почасти зумовлено різними видами мікроорганізмів, що живуть в їхньому кишечнику.

"У ході нашого дослідження ми виявили, що однаковий раціон харчування у двох різних людей не призводить до розвитку однакового мікробіому і до виникнення однакової метаболічної реакції, — говорить Ендрю Чан, співавтор наукової статті, написаної за результатами дослідження, який викладає медицину в Гарвардській медичній школі та працює у клінічній лікарні штату Массачусетс. - Є багато варіантів".

Нові результати отримано в ході міжнародного дослідження персоналізованого харчування під назвою "Прогноз"(Predict), яке є найбільшим у світі дослідницьким проектом, спрямованим на вивчення індивідуальних реакцій на продукти, споживані в їжу. У рамках цього дослідження, яке розпочав в 2018 році британський епідеміолог Тім Спектор, проаналізовано вплив раціону харчування на стан здоров'я понад 1100 переважно здорових дорослих людей у США і Великобританії, серед яких були сотні однояйцевих і різнояйцевих близнюків.

Дослідники здійснили збір даних, урахувавши цілу низку факторів, що впливають на метаболізм і ризик розвитку захворювань. Вони проаналізували раціон харчування людей, які брали участь у дослідженні, мікробіом і процентний вміст жирової тканини в їхньому організмах, брали у них кров на аналіз до і після їжі, щоб перевірити рівень цукру у крові, гормонів, холестерину і наявність запальних процесів, стежили за їх сном і фізичною активністю. Протягом двох тижнів учасники дослідження постійно носили при собі системи безперервного моніторингу рівня глюкози, які відстежували зміни рівня цукру в крові після прийому різних видів їжі.

На свій подив, дослідники виявили, що у формуванні мікробіому людини гени відіграють лише незначну роль. Виявилося, що в однояйцевих близнюків кишкові мікроорганізми однакові всього у 34% випадків, а у людей, які не є родичами, вони однакові приблизно в 30% випадків. З'ясувалося, що у кожної людини склад мікробіому більшою мірою залежить від того, що вона споживає в їжу, а види мікроорганізмів в її кишечнику відіграють вирішальну роль у підтриманні нормальних метаболічних процесів.

Дослідники виявили скупчення так званих корисних кишкових мікроорганізмів, які найчастіше зустрічалися в мікрофлорі кишечнику людей, що харчувалися різноманітною їжею, багатою продуктами рослинного походження з високим вмістом клітковини, такими як шпинат, брокколі, помідори, горіхи і насіння, а також продуктами тваринного походження, які зазнали мінімального технологічного оброблення, такими як риба і незнежирений йогурт. Вони також виявили скупчення шкідливих кишкових мікроорганізмів, які у великій кількості були наявні у кишковій мікрофлорі людей, що регулярно споживали в їжу продукти, які зазнали інтенсивного оброблення. За словами дослідників, однією спільною рисою, характерною для продуктів, що зазнали інтенсивного оброблення, є те, що вони, як правило, містять дуже мало клітковини – макроелемента, який слугує живильним середовищем для корисних мікроорганізмів, що живуть у кишечнику.

Серед корисних кишкових мікроорганізмів були превотели (Prevotella copri) і бластоцисти (Blastocystis), які пов'язані з більш низьким вмістом вісцерального жиру, що накопичується навколо внутрішніх органів і підвищує ризик розвитку серцевих захворювань. Виявилося, що ці мікроорганізми також сприяють поліпшенню контролю рівня цукру в крові, який є показником ризику розвитку діабету. Інші корисні мікроорганізми пов'язані з ослабленням запальних процесів і зниженням рівня жиру і холестерину в крові після їжі, що має значний вплив на стан серцево-судинної системи.

Нове дослідження провели за сприяння та фінансової підтримки медичної науково-дослідної компанії "Зої Глобал", а також британської некомерційної організації Wellcome Trust і декількох організацій, що працюють у сфері охорони здоров'я.

За словами лікаря Сари Беррі, отримані результати свідчать про те, що шляхом аналізу профілів мікробіому можна виявляти людей з високим ризиком розвитку метаболічних захворювань і починати вирішувати проблему на ранній стадії. Зараз вона з колегами збираються провести клінічне дослідження, в рамках якого перевірять, чи можна переконати людей замінити певні продукти в їхньому раціоні харчування, щоб змінити співвідношення корисних і шкідливих мікроорганізмів у мікрофлорі кишечника і таким чином поліпшити стан їх здоров'я.

"Ми вважаємо, що люди можуть вносити в раціон харчування незначні зміни, які опосередковано — через мікробіом — здатні чинити великий вплив на їхнє здоров'я", — зазначила лікар Сара Беррі.

Анахад О'Коннор

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]